Справа номер 237/4309/24

Номер провадження 3/237/4140/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2024 року                                                                 

Суддя Мар`їнського районного суду Донецької області Приходько В.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, матеріали якої надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , особа встановлена військовим квитком серії НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , який притягується до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,

                 В С Т А Н О В И В:

31.10.2024 року, о 22 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 вжив алкогольні напої та продовжив виконувати обов`язки військової служби в нетверезому стані в умовах воєнного стану на території ВЧ НОМЕР_2 .

Гр. ОСОБА_1 з протоколом ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис, до судового засідання не з`явився по невідомій суду причині, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України» заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи, про що, зокрема, свідчить те, що вони протягом 1 року та 8 місяців не звертались до апеляційного суду за інформацією щодо стану розгляду їх апеляційної скарги.

У даній справі ОСОБА_1 достовірно знаючи, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, та цей протокол буде направлений для розгляду до суду, жодним чином не виявив зацікавленості про розгляд справи про адміністративне правопорушення у суді, хоча мав можливість отримати всю необхідну інформацію про час, дату та місце розгляду справи у канцелярії суду чи на сайті «Судова влада України».

Як передбачено ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд, тобто право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи, забезпечується незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Частиною 2 ст. 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Дослідивши матеріали справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення ДНКХ-2 №6263 від 31.10.2024 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а також акт проходження на виявлення стану сп`яніння з використанням спеціального засобу приладу Алконт-М, за результатами якого у ОСОБА_1 виявлено у видихуваному повітрі вміст спирту 1,28 проміле, оцінивши надані докази за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прихожу до висновку про те, що ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, допустив вживання алкогольних напоїв під час виконання обов`язків військової служби у зоні проведення ООС, в умовах воєнного стану, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-20 ч. 3 КУпАП.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовую, що ОСОБА_1 є винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 172-20 ч. 3 КУпАП, правопорушник підлягає адміністративній відповідальності, пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, визначених ст.ст. 34, 35 КУпАП, не встановлено.

Враховуючи обставини справи, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, характеристику правопорушника, з метою подальшого запобігання скоєння порушення в майбутньому, вважаю за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції статті, як такого, що буде достатнім для виправлення правопорушника.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, ст. 172-20 ч. 3 КУпАП , керуючись ст. ст. 279, 280, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-20 ч. 3 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 гривень 60 копійок.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу.  

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Мар`їнський районний суд Донецької області.

Суддя                                                                Вікторія Анатоліївна Приходько