Справа № 22-ц-396/11Головуючий у 1-й інстанції  Грицак Р.М.

Категорія -  57Доповідач - Бахметова В.Х.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

01 березня 2011 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого -Бахметової В.Х.

Суддів -  Ткач О.І., Гірського Б.О.

при секретарі Мендрик І.В.

з участю ОСОБА_1, представника  ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника служби  у справах дітей Тернопільської райдержадміністрації

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення  Тернопільського міськрайонного суду від 5 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, яка діє в інтересах  малолітньої  ОСОБА_4, третіх осіб - служби  громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Тернопільського РВ УМВСУ в Тернопільській області, служби у справах дітей Тернопільської райдержадміністрації про втрату права на користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Тернопільського  міськрайонного суду від 5 січня 2011 року  позов задоволено. Визнано малолітню  ОСОБА_4 такою, що втратила  право на  проживання  у АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати  вказане рішення суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам у справі, порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт зазначає, що втрата права на проживання малолітньої ОСОБА_4 у спірному будинку тягне за собою і автоматичне зняття її з реєстраційного  обліку, що  порушує права дитини.

В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала, пославшись на обставини викладені в ній.

Представник ОСОБА_2- ОСОБА_3 не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, відповідає матеріалам справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 до задоволення не підлягає, виходячи з наступних підстав.

В  вересні 2010 року  ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої  ОСОБА_4, посилаючись на те, що  її онука  ОСОБА_4 з 2007 року не проживає  у її будинку, що знаходиться  за адресою  АДРЕСА_1. Оскільки прописка її онуки у вказаному будинку створює для неї обмеження у здійсненні права власності, тому просить суд визнати ОСОБА_4 такою, що втратила право на  проживання у будинку.

Задовольняючи  позов, суд першої інстанції виходив з того, що  малолітня  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 2007 року проживає разом з матір’ю ОСОБА_1 в с. Ступки Тернопільського району. Тому згідно вимог чинного законодавства втратила право на користування будинком, який належить  позивачці на праві приватної власності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції  оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 405 ЦК України, ст. 156 ЖК України члени сім’ї   власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно  ч. 4 ст. 29 ЦК України  місцем проживання  фізичної особи, яка не досягла  десяти років, є місце  проживання  її батьків або одного з них, з ким вона проживає.

          Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є власником  будинку АДРЕСА_1, у якому зареєстрована її онука ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_2.

          Батьками ОСОБА_4 є ОСОБА_5 та ОСОБА_1, шлюб між якими розірвано 25 квітня 2007 року.

          З матеріалів справи вбачається, що батько ОСОБА_4 - ОСОБА_5 з 2009 року знятий з реєстрації та у вказаному будинку не проживає,  мати-  ОСОБА_1 з 2007 року зареєстрована та проживає в АДРЕСА_2 у свого батька, разом з нею проживає і її малолітня донька, чого не заперечує ОСОБА_1 З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що реєстрація доньки за адресою в спірному будинку необхідна лише тому, що її батько відмовляється дати згоду на її реєстрацію в своєму будинку.

          Оскільки малолітня ОСОБА_4 з 2007 року у будинку, який належить позивачці не проживає,  а живе  разом із матір’ю, тому  суд першої інстанції дійшов вірного висновку  про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 шляхом визнання  малолітньої  ОСОБА_4 такою, що втратила право на  проживання у вказаному будинку.          

          Таким чином, при вказаних обставинах судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.          

Керуючись  ст. ст. 307, 308, 319   ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

          Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 відхилити.

         Рішення  Тернопільського міськрайонного суду від  5 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги  до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду
Тернопільської області В.Х. Бахметова