АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-689/11Головуючий у 1-й інстанції  Федорончук В.Б.

Категорія - 30Доповідач - Бахметова В.Х.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

17 травня 2011 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Бахметової В.Х.

Суддів —Ткач О.І., Гірського Б.О.

при секретарі Майці Р.Ю.

з участю ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_5 на рішення Бучацького районного суду від 2 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Бучацького районного суду від 2 березня 2011 року позов ОСОБА_3 та ОСОБА_5 задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в користь ОСОБА_3 та ОСОБА_5 1640 грн. матеріальної шкоди.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в користь ОСОБА_3 та ОСОБА_5 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_5 просять скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення, яким стягнути солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 суму заподіяної матеріальної шкоди, оскільки ОСОБА_4 є власником спірної квартири, тому вона повинна нести відповідальність за шкоду, заподіяну квартиронаймачами.

В судовому засіданні ОСОБА_3, апеляційну скаргу підтримав, пославшись на обставини викладені в ній.

ОСОБА_4 не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, відповідає матеріалам справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 до задоволення не підлягає виходячи з наступних підстав.

У лютому 2011 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди, посилаючись на те, що вони протягом 2005-2010 років систематично затоплювали їх квартиру Внаслідок таких дій у квартирі частково відпала штукатурка стелі, покрилися цвіллю частина стіни та було пошкоджено майно і їм було завдано матеріальна шкоду в сумі 1640 грн..

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався ст. 1166 ЦК України та виходив із того, що затоплення квартири позивачів мало місце з вини відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_7, які проживають в квартирі № 3.

Відмовляючи в стягненні з власниці квартири ОСОБА_4 нанесеної матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що остання не проживає в цій квартирі і не завдавала цієї шкоди, а відповідачі є її членами сім’ї:—сином та невісткою.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції  оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам закону.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачі та відповідачі є мешканцями будинку АДРЕСА_1, який збудовано в 80-х роках 19 століття.

Позивачі проживають в квартирі, що знаходиться в цоколі будинку і має статус напівпідвального приміщення без комунальних зручностей.

ОСОБА_4 є власником квартири № 3 на першому поверсі в якій проживає сім’я сина.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 пояснив, що квартира в якій він проживає разом з дружиною ОСОБА_5 старої забудови, є напівпідвальним приміщенням і навколо неї розташовані підвали інших жильців та загальна каналізація.

Це підтверджується і інвентаризаційною справою.

З пояснень ОСОБА_4 вбачається, що між поверхами відсутнє належне перекриття. Існуюче перекриття становить дошки підлоги в її квартирі та штукатурка з дранкою у квартирі відповідачів.

Крім цього вона пояснила, що проживає постійно в селі Підзамочок. В належну їй квартиру вона поселила своїх членів сім’ї (сина, невістку та онуку). Вважає, що вона не повинна нести матеріальну відповідальність, оскільки відсутня її вина. З 2009 року у її квартирі взагалі відсутнє водопостачання, тому і не могло бути затоплення у 2010 році.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК “майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної та юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.”

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов’язаннях передбачає презумпцію вини і причинний зв’язок.

Оскільки відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не оспорили судове рішення, а також і те, що лише вони як члени сім’ї власника проживали в квартирі, тому відсутні підстави для покладення відповідальності на власника квартири.

Таким чином, при вказаних обставинах судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Бучацького районного суду від 2 березня 2011 року залишити без змін.

Повернути ОСОБА_3 судовий збір в сумі 25,50 грн. сплачений не на той рахунок при подачі апеляційної скарги з розрахункового рахунку 3141157700077, код одержувача 23588195 у УДК Тернопільської області, МФО 838012, сплаченого згідно квитанції № 142 від 14.03.2011 року.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду
Тернопільської області В.Х. Бахметова