АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-99/11Головуючий у 1-й інстанції Коломієць Н.З.
Категорія - 57 Доповідач - Бахметова В.Х.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 травня 2011 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Бахметової В.Х.
Суддів:Ткач О.І., Гірського Б.О.
розглянувши у письмовому провадженні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі на рішення Чортківського районного суду від 29 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі про стягнення заборгованості та зобов’язання здійснити перерахунок призначеної державної ( основної та додаткової ) пенсії та виплату пенсій згідно закону,-
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі, посилаючись на те, що вона, як постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії та є інвалід 2 групи має право на перерахунок державної та додаткової пенсії у відповідності до вимог Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 № 796-XII, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком за період з 1 жовтня 2008 року по 01 липня 2010 року та 75 відсотків мінімальної пенсії за віком за шкоду заподіяну здоров’ю та доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за період з 16 травня 2008 року по 1 липня 2010 року. Тому позивач просив зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі здійснити вказаний перерахунок пенсій та виплатити заборгованість, яка утворилась у зв’язку з такою невиплатою.
Рішенням Чортківського районного суду від 29 липня 2010 року позов задоволено частково.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі провести ОСОБА_3 перерахунок та доплату державної пенсії з 1 жовтня 2008 року по 21 травня 2010 року і з 1 червня 2010 року по 1 липня 2010 року, як інваліду 2 групи в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та провести перерахунок та доплату призначеної щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 16 травня 2008 року по 1 липня 2010 року і одну мінімальну пенсію за віком як непрацюючому пенсіонеру за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю з 16 травня 2008 року по 1 липня 2010 року, згідно ст.39, 50, 54, ч.3 ст.67, Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Судові витрати покласти на сторін в межах ними понесених.
В решті позову відмовити.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.
Апелянт зазначає, що мінімальна пенсія за віком Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не встановлена. Мінімальний розмір пенсії за віком визначений ч.3 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” і застосовується виключно для визначення розмірів пенсій призначених за цим Законом. Позивачу пенсія призначена згідно ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та визначена з урахуванням положень Постанови КМУ “Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян” від 16.07.2008 року №654 (з наступними змінами), а тому визначений у Законі України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” розмір мінімальної пенсії не може поширюватись на правовідносини, що виникли на підставі інших законів.
Крім цього, фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією Закону здійснюється за рахунок державного бюджету, а управління ПФУ виступає лише як розпорядник коштів державного бюджету і отримавши асигнування, виплачує їх за цільовим призначенням.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та межах позовних вимог, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог ст. ст. 54, 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 № 796-XII позивач має право на одержання пенсії, не нижчої восьми мінімальних пенсій за віком, і додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком та доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а тому відповідач повинен був діяти у відповідності з даними вимогами Закону та здійснити ОСОБА_3 відповідні нарахування, виплату пенсії та доплати, однак таких дій не вчинив, чим порушив гарантоване державою право позивача на соціальні виплати у встановлених законодавством розмірах, яке підлягає захисту шляхом задоволення позову.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки він відповідає вимогам закону та ґрунтується на матеріалах справи.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 є потерпілою внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, що стверджується вкладкою № НОМЕР_2 до посвідчення серії А №НОМЕР_1 особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, які видані 01.07.2008 року Тернопільською обласною державною адміністрацією, та інвалідом другої групи внаслідок захворювання, пов’язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, про що свідчить експертний висновок Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії та довідка до акта огляду МСЕК №150396. Крім цього, ОСОБА_3 проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Статтею 49 Закону №796-XII передбачено, що пенсії особам, віднесених до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді : державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з ч. 4 ст. 54 Закону №796-XII в редакції від 06.06.96 pоку № 230 96-ВР “В усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.”
Відповідно до вимог ст. 50 зазначеного вище Закону особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідам 2 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно до ч.2 ст. 39 Закону №796-XII передбачена доплата непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Виходячи із змісту вищезгаданих статей Закону, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з вимогами ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до ч.1, 2 ст.8 Конституції України “Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.”
Згідно ст. 22 Конституції України “При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.”
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі повинно було здійснити нарахування державної, додаткової пенсії та доплати позивачу керуючись статтями 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР та статтею 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у редакції Закону України від 05.10.2006 р. N 23 1-У. Відповідно відмова управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі в такому нарахуванні та виплаті є протиправною бездіяльністю.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, що положення ч. 3 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яким визначено мінімальний розмір пенсії за віком, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій призначених цим Законом, оскільки таке положення не є перешкодою для застосування розміру мінімальної пенсії за віком для розрахунку інших, пов’язаних з нею пенсій чи доплат, так як чинним законодавством не встановленого іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч.1 даної статті.
З урахуванням того, що законодавством України не надано повноважень Кабінету Міністрів України щодо встановлення розміру мінімальної пенсії за віком або встановлення в абсолютних цифрах розмірів соціальних виплат, які відповідно до чинного законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної пенсії за віком або розміру мінімальної заробітної плати, посилання відповідача на необхідність застосування Постанови КМУ «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»№654 від 16.07.2008 року для основної пенсії та Постанови КМУ №530 від 28.05.2008 року “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», колегія суддів не приймає до уваги виходячи з пріоритету законів над підзаконними актами, якими звужено зміст і обсяг прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”.
Необґрунтованим є також посилання апелянта на можливість не цільового використання коштів Пенсійного фонду України, оскільки судом не ухвалено рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що судове рішення постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права і не вбачає підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
Справа розглянута в межах та в порядку діючого на час її розгляду законодавства.
Керуючись ст. ст. 197, 200, 206 КАСУ України, абз. 11 п. 1 розділу ХІІ “Прикінцеві положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, суд апеляційної інстанції,-
УхвалиВ:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі відхилити.
Рішення Чортківського районного суду від 29 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області В.Х. Бахметова