Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа №22-1337- 2007р. Головуючий у 1-й інстанції- Гарбуз О.А.
Категорія - 27 Доповідач - Черненко В.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2007 року. Колегія судців Судової палати в цивільних
справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого судді - Черненко В.В.
Суддів - Говорухіна В.П., Фомічова С. Є.
при секретарі - Твердо ступ А.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 24 квітня 2007 року.
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди. В обгрунтування позовних вимог вказала , що вона працює фельдшером ФАП в с Веселий Кут Новоукраїнського району Кіровоградської області. Разом з нею , до червня 2005 року працювала санітаркою, дружина відповідача - ОСОБА_3 Відповідно до обов'язків, санітарка повинна була топити піч в приміщенні ФАП , але вона відмовлялась виконувати вказану роботу. В зв'язку з даними обставинами виникали непорозуміння між нею і санітаркою. Після того як дружина відповідача звільнилась, відповідач почав приходити в
приміщення ФАП і зчиняти сварки, розповсюджував серед жителів села недобросовісну інформацію, писав скарги до ЦРБ, прокуратури. В зв'язку з даним обставинами у неї погіршився стан здоров'я, стали напруженими відносини з жителями села. Вважає . що протиправними діями відповідача їй заподіяно моральну шкоду. Просить суд визнати дії відповідача такими , що зачіпають її честь, гідність та ділову репутацію і просить стягнути на її користь моральну шкоду в розмірі 1700 гривень.
Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 24 квітня 2007 року позовні вимоги було задоволено, суд визнав дії відповідача такими , що зачіпають гідність та ділову репутацію позивача і стягнув на користь позивача з відповідача 1700 гривень на відшкодування моральної шкоди.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку . що апеляційна скарга підлягає задоволенню . Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовлено.
Колегія суддів вважає , що судом першої інстанції при розгляді справи було допущено порушення норм процесуального права тому , що рішення суду не ґрунтується на законі і воно не є обгрунтованим , а саме відповідно до CT..213 ЦПК України законним є рішення , яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення , ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин . на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень , підтверджених тими доказами які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до СТ. .215 ЦПК України в рішенні суду повинно бути вказано на підставі яких доказів та з яких мотивів суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення .
Як вбачається з рішення суду першої інстанції, задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку , що діями відповідача по втручанню в діяльність ФАП села В.Кут Ново українського району та особистим зверненням до громадян про висловлення недовіри фельдшеру , позивачу було завдано душевних страждань, через поширення відомостей . які не відповідають дійсності і які принижують честь , гідність та ділову репутацію фельдшера, як медичного працівника, завідуючого ФАП. Суд вказав , що діями відповідача було порушено звичний життєвий стан позивачки, в результаті вона повинна виправдовуватись перед мешканцями села, люди продовжують їй не довіряти, починають ставити під сумнів її кваліфікацію. У позивачки в зв'язку з даними обставинами погіршився став здоров я.
Виходячи із встановленого , колегія суддів дійшла висновку , що позовні вимоги не підлягають задоволенню так як позивачем не надано до суду переконливих доказів . що позивач розповсюджував недостовірну інформацію відносно позивача. Посилання позивача,
на обставини , що відповідач підбурював односельчан на предмет недовіри до позивача як медичного працівника не можна визнати як розповсюдження недостовірної інформації, оскільки як вбачається з матеріалів справи, односельчани звертались з заявами в яких просили перевести їх до іншого медичного пункту. Докази про те , що вказані заяви були написанні в результаті розповсюдження недостовірної інформації відповідачем в матеріалах справи відсутні. Суд першої інстанції посилався, як на підтвердження позовних вимог позивача, на пояснення свідків які вказували, що відповідач збирав заяви від жителів села в зв'язку з поганою роботою позивача, як медичного працівника , але дані пояснення не дають підстав зробити висновок , що дії відповідача носять незаконний характер , а тим паче що такі дії носять характер недостовірної наклепницької інформації.
Позивач вказував в позовній заяві , що відповідач направляв скарги, заяви на адресу головного лікаря ЦРЛ в яких викладав недостовірну інформацію відносно позивача. Колегія суддів вважає , що такі пояснення не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні оскільки в матеріалах справи відсутні такі заяви, а тому неможливо встановити і дати правову оцінку вказаним заявам . Також в матеріалах справи відсутні докази, що звернення позивача до лікарні з приводу захворювань мають прямий зв'язок з розповсюдженням недостовірної інформації відповідачем і як наслідок привели до захворювання позивача.
Відповідно до ст. .61 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених СТ. .61 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Колегія суддів вважає , що відносини які склались між сторонами по справі носять характер особистих неприязнених відносин, але докази того, що відповідачем було розповсюджено недостовірну, образливу інформацію відносно позивача, в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до СТ. .1167 ЦК України моральна шкода , завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями , діями чи бездіяльністю , відшкодовується особою , яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Колегія суддів дійшла висновку , що позивач не довів , що відповідач розповсюджував недостовірну інформацію відносно позивача і його незаконними діями йому заподіяна моральна шкода, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню .
Також колегія суддів також вважає за необхідне скасувати окрему ухвалу від 24 квітня 2007 року відносно депутата Новогеоргієвської сільської ради ОСОБА_1 винесену судом першої інстанції, в зв'язку із скасуванням рішення суду першої інстанції від 24.04.2007 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України , колегія суддів Апеляційного суду Кіровоградської області:
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу задовільнити.
Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 24 квітня 2007 року скасувати.
В задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди відмовити.
Скасувати окрему ухвалу Новоукраїнськго районного суду Кіровоградської області від 24 квітня 2007 року.
На рішення може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.