Справа №2-194 2007 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2007 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Ничик Г.І.,
секретаря Косменко Т.М. ,
з участю:
представників позивача Дирбавки P.M., Конончук Л.М. ,
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі до ОСОБА_1про стягнення зайво виплачених сум пенсій в сумі 9413, 23 грн.
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 9413, 23 грн. Позовні вимоги мотивувало тим, що відповідачка одночасно отримувала пенсію по інвалідності з дитинства та пенсію у зв'язку з втратою годувальника на неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, що привело до переплати пенсії за період з ІНФОРМАЦІЯ_2. по 31.10.2006 р. в сумі 9413 грн.23 коп. При цьому покликається на ст. 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення», якою передбачено, що особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку. В поданій 18.06.2003 р. заяві до Управління ПФУ в Городенківському районі про призначення пенсії по втраті годувальника на неповнолітнього сина у зв'язку зі смертю його батька -ОСОБА_3відповідачка своїм підписом засвідчила, що їй відомо про те, що згідно чинного законодавства особа, яка має право на різні види пенсій, може отримати тільки одну за своїм вибором, і крім того, не вказала, що їй з 08.12.1998 р. була призначена пенсія по інвалідності з дитинства на цього ж неповнолітнього сина.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги і просять стягнути з відповідачки в примусовому порядку 9413, 23 грн. шкоди, завданої зайвими виплатами. Представник ОСОБА_4пояснив, що відповідачці з 08.12.1998 р. була призначена пенсія по інвалідності з дитинства на сина ОСОБА_2згідно з ст. ст. 93-94 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Після передачі пенсійних справ від управління соціального захисту населення Городенківської райдержадміністрації до Управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі позивач продовжував
-2-
виплачувати відповідачці пенсію по інвалідності на дитину. 18.06.2003 р.
відповідачка звернулась до Управління ПФУ з заявою про призначення пенсії по втраті годувальника в зв'язку з смертю чоловіка, однак в заяві не вказала, що вона вже отримує на цю дитину пенсію по інвалідності з дитинства. Виплати одночасно двох пенсій проводились з липня 2003 р. по 01.11.2006р. З грудня 2006 р. виплату пенсії по інвалідності з дитинства до 18 років було припинено і передано в управління праці та соціального захисту населення РДА, так як були внесені зміни до законодавства, яке регулює нарахування та виплату державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства. Виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника по пенсійній справі № 146470 ОСОБА_1 на дитину - ОСОБА_2. поновлено в грудні 2006 р.
Оскільки відповідачка при зверненні до Управління ПФУ за призначенням пенсії по втраті годувальника на неповнолітнього сина не повідомила про те, що отримує пенсію по інвалідності з дитинства на цього ж неповнолітнього сина, хоча згідно ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зобов'язана повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, тому на підставі ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» представники позивача просять стягнути з відповідачки надміру виплачені суми.
Відповідачка позовні вимоги не визнала. Суду пояснила, що з грудня 1998 р. вона отримує пенсію по інвалідності з дитинства на неповнолітнього сина ОСОБА_2, 1993 року народження. ІНФОРМАЦІЯ_2. помер її чоловік - ОСОБА_3, і 18.06.2007 р. вона звернулась до Управління ПФУ щоб їй призначили пенсію по втраті годувальника. Заяву писала під диктовку працівника управління пенсійного фонду, яка їй не пояснила, що можна отримувати тільки один вид пенсії. Цей вид пенсії отримує з червня 2003 р. Крім того, два роки назад вона в управлінні пенсійного фонду брала довідки на отримання кредиту, довідки їй видавали по обох пенсійних справах, однак в той час не виникало ніяких сумнівів щодо одночасної виплати обох пенсій. А тому вважає, що її вини в тому, що зайво нарахована та виплачена пенсія -немає, тому й немає підстав для стягнення в примусовому порядку суми позовних вимог.
Суд, вислухавши учасників процесу, свідка ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи з таких підстав.
Судом встановлено, що отримуючи з 08.12.1998 р. пенсію по інвалідності з дитинства на сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, відповідачка ОСОБА_1після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі з заявою від 18.06.2003 р. про призначення пенсії по втраті годувальника на утриманця ОСОБА_2. Бланк заяви відповідачка заповнювала та підписувала власноручно, що ствердила в судовому засіданні під час огляду пенсійної справи № 146470. В заяві зазначено: «Мені відомо, що відповідно до діючого законодавства особа, яка має право на різні види пенсій, може отримати лише одну за її вибором». Однак, незважаючи на це, відповідачка не вказала в заяві, призначалась чи ні пенсія на іншій підставі або від іншого відомства. В зв'язку з чим з липня 2003 р. по жовтень 2006 р. відповідачка зайво отримала пенсію в загальній сумі 9413, 23 грн., що стверджено розрахунком виплати пенсії по пенсійній справі № 146470 ОСОБА_1.
Посилання відповідачки на те, що її вини в тому, що вона отримувала два різні види пенсій немає, так як при заповненні заяви працівник управління пенсійного фонду їй не пояснила, що можна отримувати тільки один вид пенсії, спростовується показаннями свідка ОСОБА_5 , головного спеціаліста по виплаті пенсій Управління ПФУ. Свідок ствердила, що з текстом заяви заявники знайомляться особисто, перечитують, власноручно заповняють і підписують заяву. Довідки для отримання кредиту видавались відповідачці на її ім'я, довідки формуються в автоматичному режимі. Працівник ПФУ ОСОБА_5 при призначенні пенсії по втраті годувальника за заявою відповідачки вважала, що остання має двох дітей, на одну з них отримує пенсію по інвалідності з дитинства, а на другу - по втраті годувальника. Про те, що обидві пенсії виплачуються відповідачці на одну і ту ж дитину
-3-
було виявлено в листопаді 2006р., після чого в січні 2007 р. був заявлений позов про стягнення в примусовому порідку зайво стягнених сум пенсій. А сама відповідачка звертаючись за призначенням пенсії по втраті годувальника на сина ОСОБА_2подала недостовірні дані, не зазначивши в заяві, що отримує на цю ж дитину пенсію по інвалідності з дитинства.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Враховуючи, що позовна заява подана до суду в січні 2007р., тому вимоги позивача з липня 2003 р. по 01. 10.2004 р. в сумі 439, 05 знаходяться за межами трьохрічного строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України. Поважних причин пропущення строку позовної давності представник позивача не навів, тому відсутні підстави для поновлення строку позовної давності, і в задоволенні позовних вимог в цій частині - в сумі 439, 05 грн. слід відмовити. Позовні вимоги підлягають до задоволення частково, в межах суми заборгованості з січня 2004р. по 01.11.2006 р., в сумі 8974, 18 грн.
На підставі ст. 256, 257, 1161 ЦК України, ст. ст. 6, 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.1 ст. 50 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст. ст. 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1в користь управління Пенсійного фонду
України в Городенківському районі 8974, 18 грн. (вісім тисяч дев'ятсот сімдесят чотири грн. 18 коп.) завданих збитків та 30 грн. судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_1 89, 74 грн. державного мита в дохід держави.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.