№ 2- 7144/09

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

13 серпня 2009р. Приморський районний сул м. Одеси у складі:

головуючого - судді Гандзій Н.В. при секретарі: Горецькій К.М.

розглянувши у відкритому судовому засідання у м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання недійсним договору довічного утримання, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 25.03.2008р. між нею та ОСОБА_2 був укладений договір довічного утримання, який посвідчив приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (реєстровий №334). Згідно з цим договором позивачка передала у власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 зобов’язалася довічно її утримувати, забезпечуючи харчуванням та медикаментами вартістю 50 грн. у місяць, доглядом та зберігати в безкоштовному користуванні позивачки вищевказану квартиру.

Цей договір позивачка вважає недійсним, оскільки вона вчинила його під впливом тяжкої обставини.

Це міститься в тому, що раніше, 02.07.2007р. вона уклала договір міни з ОСОБА_4, згідно з яким АДРЕСА_1, що належала позивачці, була поміняна на 1/5 частку жилого будинку АДРЕСА_2 що належала ОСОБА_4 Але ОСОБА_4 не передала їй цю частину будинку, а перевезла у приміщення літньої кухні, де умови проживання не відповідали житловим нормам.

Перебуваючи у відчаї, позивачка стала шукати серед знайомих людей, які могли би надати їй допомогу і повернутися додому. її познайомили з чоловіком відповідачки - ОСОБА_5, який пообіцяв їй допомогти на умовах того, що вона віддяче його своєю квартирою. Завдяки діям ОСОБА_5 прокурор Болградського району Одеської області звернувся з позовом до Болградського районного суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання договору міни недійсним.

05.12.2007р. цей позов був задоволений і після набрання чинності рішенням Болградського районного суду позивачка повернулася до АДРЕСА_1.

Після цього ОСОБА_5 став наполягати на тому, щоби ця квартира була переоформлена на користь членів його сім’ї.

Оскільки раніше, перебуваючи без житла у тяжких обставинах, позивачка погодилася на умови ОСОБА_5, вона не змогла заперечити йому і 25.03.2008 року уклала договір довічного у тримання з його дружиною - ОСОБА_2

Позивачка вважає, що уклала цей договір і на вкрай невигідних для себе умовах, оскільки сума 50 грн. не може забезпечити її як хвору людину похилого віку харчуванням, медикаментами і не рівноцінна вартості квартири, тому просить визнати недійсним укладений з ОСОБА_2 25.03.2008р. договір довічного утримання та зобов’язати відповідачку повернути їй квартиру АДРЕСА_1, а її -повернути ОСОБА_2 отримані від неї 300 грн. та холодильник марки "Зануссі".

У судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали і пояснили, що позивачка сама увесь час проплачує квартирну платню та комунальні послуги, проплатила борг за послуги ТЕЦ. Крім того, відповідачка сама ще до подачі позову у червні 2008 року бажала розірвати договір, про що свідчить залишена їй чоловіком - ОСОБА_5 записка.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилася, належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду, про що свідчать надіслані суду її заперечення на позов, у яких вона визнає позовні вимоги.

У зв’язку з тим, що причини неявки, викладені в них, суд визнає неповажними і за згодою позивача вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, про час і місце судового розгляду повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Вислухавши у судовому засіданні пояснення позивача та його представника, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 25.03.2008р. між позивачкою та відповідачкою був укладений договір довічного утримання, який посвідчив приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (реєстровий №334).

Відповідно з цим договором, ОСОБА_6 передавала у власність ОСОБА_2 належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 зобов’язалася довічно її утримувати - забезпечувати харчуванням, доглядом, медичною допомогою, медикаментами, лікуванням та зберегти в безкоштовному користуванні позивачки вищевказану квартиру. Під забезпеченням харчуванням та медикаментами розумілося помісячне постачання продуктами харчування та медикаментами вартістю 50 гривень помісячно.

Як вбачається з рішення Болградського районного суду Одеської області від 05.12.2007р. по справі за позовом прокурора Болградського району Одеської області на захист інтересів ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про визнання договору міни недійсним, 02.07.2007р. позивачка уклала договір міни належної їй квартири АДРЕСА_1 на 1/5 частину жилого будинку АДРЕСА_2 яка належала ОСОБА_4

Оскільки ОСОБА_4 не передала ОСОБА_7 1/5 частину свого жилого будинку, а перевезла в нежитлове приміщення літньої кухні, Болградський райсуд Одеської області визнав договір міни, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 недійсним.

Відповідачка ОСОБА_2 вказувала в запереченнях, що її сім’я допомагала позивачці у судовому процесі, але договір довічного утримання був укладений з ініціативи ОСОБА_1, яка була вдячна за правову допомогу.

Але суд вважає, що позивачка вчинила правочин на вкрай невигідних для себе умовах.

Як вбачається з довідки МП №14 м. Одеси, позивачка перебуває в поліклініці на диспансерному обліку у зв’язку з рядом захворювань, серед яким цукровий діабети II типу, ІБС, стенокардія, гіпертонічна хвороба, дифузний кардіосклероз. Ці захворювання потребують постійного вживання ліків, ін’єкцій, дієтичних продуктів. Помісячне постачання продуктами харчування та медикаментами вартістю 50 гривень являється надто незначною сумою для хворої людини похилого віку, якою являється позивачка.

Крім того, надані позивачкою квитанції підтверджують, що квартирну платню, комунальні послуги та борги за них проплачує позивачка зі своєї пенсії, а не ОСОБА_2, яка стала власником АДРЕСА_1 і яка зобов’язувалася зберегти квартиру в безкоштовному користуванні позивачки.

Відповідно зі ст. 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину. При визнанні такого правочину недійсним застосовуються наслідки, встановлені статтею 216 цього Кодексу.

Оскільки відповідачка заперечує проти повернення їй 300 грн. та холодильника марки "Зануссі", переданих ОСОБА_1, суд вважає можливим задовольнити позов частково і не зобов’язувати ОСОБА_1 повернути ОСОБА_2 гроші і холодильник.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 57-61, 64, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору довічного утримання задовольнити частково.

Визнати договір довічного утримання, укладений 25 березня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (реєстровий №334) - недійсним.

Зобов’язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії. Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі заяви про його апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.