Справа № 169/231/24

Провадження № 1-кп/169/38/24

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2024 року                                                        селище Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі :

головуючого судді                         ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря                                         ОСОБА_2

учасники провадження:

прокурор                                          ОСОБА_3 ,

обвинувачений                                 ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого                 ОСОБА_5 ,

потерпіла                                         ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 162, ч. 1 ст. 129 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022030550000648 від 28.07.2022 року,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Турійського районного суду Волинської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 162, ч. 1 ст. 129 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022030550000648 від 28.07.2022 року.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу тримання під вартою терміном на 60 діб, оскільки не відпали ризики передбачені ст. 177 КПК України.

Потерпіла клопотання прокурора підтримала, просила не змінювати обвинуваченому запобіжний захід, оскільки відношення обвинуваченого не змінилось, вона побоюється за своє життя та життя своєї родини.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_5 проти клопотання прокурора заперечила. Просила клопотання задовольнити частково, обравши запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений з приводу клопотання прокурора своєї думки не висловив.

При вирішенні питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою суд виходить з наступного.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 продовжений на підставі ухвали суду від 07.11.2024 року спливає 05.01.2025, судовий розгляд кримінального провадження продовжується.

За положенням ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

       Так, відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

       Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього кодексу.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, забезпечує особам, яким обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення законності позбавлення свободи, що означає необхідність перевірки не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а також і мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою. При цьому рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватися на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Суд має з`ясувати можливість застосування до особи, яка тримається під вартою, будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується в тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного (обвинуваченого); міцність його соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; постійного місця роботи, навчання; репутація, його майновий стан; наявність судимостей; повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (обвинувачується) особа.

Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, повинно містити в тому числі виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Стороною обвинувачення доведено наявність обставин, передбачених п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України.

Під час розгляду клопотання судом встановлено, що відсутні переконливі докази на підтвердження обставин, які б вказували на зменшення або зникнення ризиків, які були підставою для обрання та продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Також судом враховано наявність обґрунтованої підозри вчинення обвинуваченим інкримінованих йому кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, що у сукупності є підставою для продовження строків тримання його під вартою.        

Доводи захисника обвинуваченого про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час розгляду зазначених клопотань.

При цьому, суд зауважує, що наявність у обвинуваченого постійного місця проживання та наявність міцних соціальних зв`язків, не нівелюють ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, ризику переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення. Адже, до обвинуваченого застосовувався запобіжний захід у виді домашнього арешту, який він порушив, зник з місця свого проживання, покинув межі країни, що й стало підставою для обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Дані про те, що обвинувачений не може утримуватись в умовах слідчого ізолятора у наданих суду матеріалах кримінального провадження відсутні.

Крім того, на переконання суду, не продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із позбавленням волі може привести до того, що перебування на волі надасть можливість обвинуваченому уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України суд не визначає розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки дії було вчинено із застосуванням насильства.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 110, 314-316, 369-372 КПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів – до 21.02.2025 року, включно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом семи діб з дня її винесення (для обвинуваченого, який утримується під вартою з моменту вручення цієї ухвали).

Головуюча суддя                                                         ОСОБА_1