Справа № 185/6186/22

1-кп/185/160/24 

В И Р О К 

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2024 року м.Павлоград.

Павлоградський міськрайонний суд 

Дніпропетровської області у складі:

головуючого  судді ОСОБА_1 , 

секретаря  ОСОБА_2 , 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді кримінальне провадження, зареєстрованого у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12021046400000260 від 13.10.2021 за обвинуваченням: 

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця с. Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 19.09.2023 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст. 125 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень в дохід держави. Вирок не набрав законної сили,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.1 ст. 125 КК України, 

за участі прокурора  ОСОБА_4 , 

обвинуваченого  ОСОБА_3 , 

потерпілих  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В :

04.10.2021 року, приблизно о 09.15 годин, ОСОБА_3 прибув до території домоволодіння N? АДРЕСА_3 , яке на підставі права приватної власності належить ОСОБА_7 . В той момент у ОСОБА_3 виник злочинний умисел спрямований на незаконне проникнення до території вищевказаного домоволодіння. Реалізуючи свій протиправний злочинний умисел, направлений на незаконне проникнення до житла, без відриву в часі, діючи умисно, незаконно, без дозволу власника, маючи прямий умисел направлений на порушення Конституційного права на недоторканість житла особи, передбаченого ст.30 Конституції України, яке гарантує кожному право на недоторканість житла та недопущення проникнення до житла чи до іншого володіння особи, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проти волі власника - ОСОБА_7 , зареєстрованої та проживаючої у вказаному домоволодінні - ОСОБА_6 , будучи заздалегідь попередженим про заборону проникнення на територію вказаного домоволодіння, ОСОБА_3 , підійшовши до паркану домоволодіння, прикладаючи фізичну силу рук підтягнувся та переліз через вказаний паркан, тим самим проник на територію вказаного домоволодіння, що належить ОСОБА_7 , чим порушив право ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на недоторканість житла.

Крім того, 12.06.2022 року, приблизно о 10.00 годині, ОСОБА_3 прибув до території домоволодіння N? АДРЕСА_3 , яке на підставі права приватної власності належить ОСОБА_7 . В той момент у ОСОБА_3 виник злочинний умисел спрямований на незаконне проникнення до території вищевказаного домоволодіння. Реалізуючи свій протиправний злочинний умисел, направлений на незаконне проникнення до житла, без відриву в часі, діючи умисно, незаконно, без дозволу власника, маючи прямий умисел направлений на порушення Конституційного права на недоторканість житла особи, передбаченого ст.30 Конституції України, яке гарантує кожному право на недоторканість житла та недопущення проникнення до житла чи до іншого володіння особи, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проти волі власника - ОСОБА_7 та зареєстрованої та проживаючої у вказаному домоволодінні - ОСОБА_6 , будучи заздалегідь попередженим про заборону проникнення на територію вказаного домоволодіння, ОСОБА_3 через вхідну хвіртку, яка на той момент була відчинена, проник на територію вказаного домоволодіння, що належить ОСОБА_7 , чим порушив право ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на недоторканість житла.

Крім того, 12.06.2022 року, приблизно о 10.50 год., ОСОБА_3 , перебуваючи на пасажирському сидінні свого автомобіля марки RENAULT KADJAR, р. н. НОМЕР_1 , який знаходився біля території домоволодіння N?21 по вул. Мічуріна, с. Мерцалівка, Дніпропетровської області, помітив біля свого автомобіля ОСОБА_5 , який сидів на землі біля водійських дверей автомобіля. В той момент у ОСОБА_3 виник злочинний умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 . Керуючись своїм злочинним умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , переслідуючи мету заподіяння шкоди здоров?ю останньому, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх злочинних дій, але не бажаючи від них відмовлятись, тримаючи дерев`яну тростину обома руками наніс не менше двох ударів в область спини ОСОБА_5 . В той момент вказані дії помітила свідок ОСОБА_8 , яка почала говорити ОСОБА_3 припинити його протиправні дії.

     Таким чином,своїми умиснимита протиправнимидіями ОСОБА_3 ,спричинив потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодженняу виглядісинця задньоїповерхні грудноїклітини праворучпо лопаточнійлінії упроекції тілалопатки поцентру,які засвоїм характеромвідносяться долегких тілеснихушкоджень. 

     У судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуу пред`явленомуобвинуваченні невизнав вповному обсязі,та судупроказав,що як04.10.2021року,так і12.06.2022року вінперебував заадресою: АДРЕСА_3 де ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спровокували скандал. Він на територію зазначеного домоволодіння не проникав, так як його мати  ОСОБА_7 в цьому йому не заперечувала, та крім того він заходив на територію сільської ради, що це не є територією домоволодіння ОСОБА_7 . В сіннику були його речі, а саме запчастини з його минулих автомобілів, які він хотів забрати. 12.06.2022 року, коли він сидів в автомобілі, то ОСОБА_5 підійшов до нього, підсковзнувся, спустився вниз біля його автомобіля, та впав, намагаючись проникнути до його автомобіля. Тілесні ушкодження він останньому не спричиняв, звідкіль вони взялися, згідно експертизи, йому не відомо.

Суд вислухавши показиобвинуваченого ОСОБА_3 по кожномуепізоду окремо, вважає їх недостовірними,надуманими,такими що невідповідають фактичнимобставинам подій,є неконкретними,не містятьпослідовності,спростовуються об`єктивнимидоказами усправі, а саме поясненнями свідківта потерпілих,недовіряти якиму судуне маєпідстав,матеріалами кримінальногопровадження,дослідженими всудовому засіданні.Його показипро непричетністьдо данихзлочинів,на думкусуду,є способомзахисту,та маютьмету переконатисуд унепричетності доскоєних злочинів,та уникненняним заце відповідальності. Вина обвинуваченоготакож підтверджуєтьсяйого жпоказами,а самепро те,що віняк04.10.2021 року, так і 12.06.2022 року перебував за адресою: АДРЕСА_3 , та заходив на територію вказаного домоволодіння.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що обвинувачений її рідний брат з яким на даний час вона знаходиться в неприязних стосунках. Мати обвинуваченого  ОСОБА_7 та вона особисто забороняли останньому приїздити до них в домоволодіння так як, він постійно поводив себе неадекватно, провокував на скандал. 04.10.2021 року, приблизно о 10 годині, вона зі своїм сином  ОСОБА_5 , матір`ю  ОСОБА_7 та онуками була в своєму домоволодінні за адресою: АДРЕСА_3 . В цей час вона побачила обвинуваченого, який знімав на мобільний телефон територію домоволодіння, та проникати в його забудови. Вона зробила йому зауваження, але той не реагував на їх. 12.06.2022 року, приблизно о 10.00 годині, обвинувачений знову приїхав за вище вказаною адресою, та без дозволу його матері  ОСОБА_7 проник у двір, а коли вийшов, та збирався їхати, то ліктем вдарив у живіт ОСОБА_5 , намагався штовхнути його на свій автомобіль, потім різко відкрив двері автомобіля, та вдарив ОСОБА_5 ними в живіт, від чого той впав на землю. Після цього, тримаючи дерев?яну тростину обома руками обвинувачений наніс не менше двох ударів в область спини ОСОБА_5 від чого той не міг піднятися, та вона викликала швидку медичну допомогу. Свою позовну заяву до обвинуваченого про відшкодування моральної шкоди просить суд задовольнити в повному обсязі, так як внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 їй були спричинені моральні страждання та приниження. Вона має страх від дій обвуинуваченого за своє здоров`я та здоров`я своїх близьких. Обвинувачений незаконно проникав, та продовжує проникати на територію її домоволодіння, вчиняє сварки та фізичне насильство відносно неї. Моральну шкоду вона оцінює в 30000 грн. З приводу покарання обвинуваченого, то вона покладається на розсуд суду. 

    Потерпілий ОСОБА_5 судовому засіданні показав, що обвинувачений доводиться йому рідним дядьком, з яким на даний час він знаходиться в неприязних стосунках. 04.10.2021 року, приблизно о 10 годині, він разом з своїми дітьми, своєю матір`ю  ОСОБА_6 перебували у домоволодінні його бабусі - ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3 . В цей час він побачив як до домоволодіння приїхав на автомобілі обвинувачений та почав знімати територію на мобільний телефон. Він знав, що у ОСОБА_3 є тимчасова заборона як від ОСОБА_7 так і від ОСОБА_6 на відвідування даного домоволодіння. Але останній переліз через дірку в заборі, та почав залазити в окремі приміщення господарської частини домоволодіння, та все це знімав на мобільний телефон, мотивуючи тим, що господарська частина домоволодіння не приватизована, та не належить його матері  ОСОБА_7 12.06.2022 року, приблизно о 10.00 годині, обвинувачений знову приїхав за вище вказаною адресою, та говорив бабусі  ОСОБА_7 , щоб та їх впустила у двір, на що бабуся категорично реагувала, та забороняла заходити. ОСОБА_3 , розуміючи, що в нього нічого не виходить, прямуючи до свого автомобілю вдарив його ліктем в живіт, та намагався штовхнути його на свій автомобіль, а потім різко відкрив двері автомобіля, та вдарив ними його знову в живіт. Йому стало погано, так як раніше він був інвалідом 2 групи з приводу операції на животі, та впевнений, що ОСОБА_3 цілеспрямовано бив його в живіт, так як знав, що у нього з цим проблеми. В цей час ОСОБА_6 перегородила дорогу ОСОБА_3 . Він сидів біля автомобіля на землі, а обвинувачений сів в автомобіль, та вдарив його палицею два рази в спину від чого він вдарився головою об автомобіль. Позовну заяву про відшкодування моральної шкоди в сумі 30000 грн. він підтримує в повному обсязі, так як від злочинних дій обвинуваченого він переніс моральні страждання та приниження, що відбувалися на очах його рідних. Після злочинних дій обвинуваченого він має страх за своє здоров`я та здоров`я своїх близьких. Від удару, який спричинив йому обвинувачений, він відчув фізичний біль в частині живота, де саме йому раніше робили операцію, та він на той час отримав 2 групу інвалідності. З приводу покарання обвинуваченого, то він покладається на розсуд суду.

    Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що являється поліцейським офіцером громади, та йому відомо, що ОСОБА_6 забороняла ОСОБА_3 відвідувати місце її мешкання за адресою: АДРЕСА_3 . Викликів він отримував багато від потерпілої, яка скаржилась, що ОСОБА_3 її постійно ображає.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що є двоюрідним братом потерпілої та обвинуваченого. З приводу подій, викладених в обвинувальному акті, то він їх не пам`ятає в силу свого похилого віку. Він чув від когось, що ОСОБА_3 було заборонено відвідування домоволодіння АДРЕСА_3 .

    Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що потерпіла є його дружиною. ОСОБА_3 приїздив за адресою: АДРЕСА_3 , та постійно провокував його дружину на конфлікти та сварки. Його просили члени родини не приїздити, проте він не реагував. 

    Свідок  ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що 12.06.2022 року вона була в гостях у бабусі - ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3 .Приблизно о10годині приїхала сім`я ОСОБА_3 . Її мати  ОСОБА_6 вивила її бабусю на подвір`я, та остання не пускала сім`ю ОСОБА_3 у двір, та відбулася словесна перепалка. ОСОБА_3 почав штовхати ОСОБА_5 до його машини. Потім сім`я ОСОБА_3 почала відходити до своєї машини і ОСОБА_3 ударив ОСОБА_5 ліктем в живіт. Відкриваючи дверцята свого автомобіля ОСОБА_3 ними ще раз вдарив в живіт ОСОБА_5 від чого той тримався за живіт, стогнав, та присів на землю. В цей час ОСОБА_3 без дозволу її матері  ОСОБА_6 та бабусі  ОСОБА_7 зайшов у двір домоволодіння.

    Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що 12.06.2022 року він знаходився у дворі домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 . В цей час на автомобілі приїхала сім`я ОСОБА_3 . ОСОБА_7 стояла біля забору і говорила, що не хоче бачити останніх. Потім він почув крики, та побачив ОСОБА_5 , який лежав біля автомобіля обвинуваченого, був блідий, та стогнав. Він став позаду автомобіля ОСОБА_3 , щоб той не поїхав щоб дочекатися поліцію.

 Свідок ОСОБА_13  в судовомузасіданні показала,що являєтьсядружиною обвинуваченого.Заборони від ОСОБА_7 на відвідуваннядомоволодіння заадресою:АДРЕСА_3 , не було. ОСОБА_7 просила приїхати їм всім, задля того щоб поспілкуватися з ними. 12.06.2022 року вони приїхавши до ОСОБА_7 , та їх не хотіли пускати на подвір`я ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . В цей час вийшла ОСОБА_7 та запитала, чому вони не впускають їх. Коли вони збиралися їхати, то ОСОБА_5 почав перешкоджати. ОСОБА_3 пішов до свого автомобіля, а ОСОБА_5 слідом за ним, та впав біля автомобіля. ОСОБА_3 його не чіпав, та не бив палицею. Коли вони всі були біля автомобіля, то старша дочка  ОСОБА_14 побачила, що ОСОБА_7 погано, та покликала ОСОБА_3 . Він підійшов до ОСОБА_7 , сказав, давайте допоможу, потім зайшов на подвір`я, взяв пеньок, поставив біля останньої і вийшов з двору. 

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показала, що являється донькою обвинуваченого. Жодної заборони від ОСОБА_7 на відвідування території домоволодіння ОСОБА_3 та їх сім`ї не було. Коли вони приїхали до ОСОБА_7 в чергове, то їх не пустили ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Останні закрили хвіртку з середини. Після цього ОСОБА_7 сказала, що їм краще поїхати, та ОСОБА_3 пішов до свого автомобіля. Слідом на ним пішов ОСОБА_5 і біля автомобіля впав. Ніяких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 не спричиняв ОСОБА_5 . Вона побачила, що ОСОБА_7 погано, та попросила ОСОБА_3 щоб той допоміг. Останній зайшов на територію домоволодіння, поставив «пеньок» біля ОСОБА_7 щоб та присіла, та відразу вийшов.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні дала аналогічні покази показам свідка ОСОБА_14 . 

Суд, даючи оцінку показам свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 в частині того, що обвинувачений не наносив тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , проникав на територію домоволодіння АДРЕСА_3 без дозволу ОСОБА_7 , то останні не співпадають з показами інших свідків, потерпілих, не довіряти яким у суду немає жодних підстав, з письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні, та на думку суду викладенні на користь обвинуваченого так як останній є батьком та чоловіком зазначених осіб, та які є зацікавленими особами на боці останнього.

Крім того, вина обвинуваченого, підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 14.10.2021 року, та фототаблицею до нього, згідно якого в присутності понятих було оглянуто домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 . В ході огляду було оглянуто паркан зазначеного домоволодіння, прилеглу територію до нього та розташування предметів та будівель, які знаходяться на території домоволодіння. ( Том 1 а. с. 89-98);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.10.2021 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_7 повідомила, що 04.10.2021 року ОСОБА_3 незаконно проник на територію її домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_3 (Том № 1 а. с. 99);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.10.2021 року, відповідно до якого ОСОБА_6 повідомила , що 04.10.2021 року о 09.15 год. ОСОБА_3 незаконно проник на територію домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_3 (Том № 1 а. с. 100);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.06.2022 року, відповідно до якого ОСОБА_5 повідомив, що 12.06.2022 року о 10.00 год. він знаходився на території домоволодіння розташованого за адресою : АДРЕСА_3 , та в ході неприязних відносин отримав від ОСОБА_3 тілесні ушкодження, а саме останній наніс йому ліктем лівої руки в область черевної порожнини ОСОБА_5 один удар, через що він впав біля автомобіля який належить ОСОБА_3 , та який в послідуючому вдарив дверима його в лівий бік черевної порожнини. (Том № 1 а. с. 107-108);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінального правопорушення від 13.06.2022 року, відповідно до якого ОСОБА_5 повідомив , що 12.06.2022 року о 10.00 год. ОСОБА_3 , знаходячись на території домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_3 в ході неприязних відносин спричинив йому тілесні ушкодження (Том № 1 а. с. 109);

    - висновком експерта № 211 від 23.06.2022 року, згідно наданої медичної документації та об?єктивних даних огляду у ОСОБА_5 виявлене тілесне ушкодження у вигляді синця задньої поверхні грудної клітини праворуч по лопаточній лінії у проекції тіла лопатки по центру, та за своїм характером відноситься до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень згідно п.2.3.2. б) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості ушкоджень» Наказ N?6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995р. Виставлений діагноз - закрита травма живота. Забій передньої черевної стінки - не враховується при оцінці ступеня тяжкості, за умови, що він встановлений на основі суб?єктивних факторів і не підтверджується об?єктивними клінічними даними, згідно примітки п. 4.6. Наказу N? б «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995р. Враховуючи ознаки загоєння виявленого тілесного ушкодження (синець ледь помітний, з нечіткими межами, блідо-синюшного кольору в центрі та блідо-жовтуватого кольору по периферії), можливо вказати, що вони могли утворитися в термін на котрий вказує потерпілий та слідчий в постанові про призначення судово-медичної експертизи, тобто 12.06.2022 року. Тілесне ушкодження у вигляді синця задньої поверхні грудної клітини праворуч могло утворитися не менш як від однієї травматичної дії тупого твердого предмету (предметів).Тілесне ушкодження у вигляді синця задньої поверхні грудної клітини праворуч утворилося по ударному механізму від дії тупого твердого предмету (предметів) з місцем прикладання діючої сили у вищезазначену область. Враховуючи анатомічне розташування тілесного ушкодження та ступінь ознак загоєння (синець ледь помітний, з нечіткими межами, блідо-синюшного кольору в центрі та блідо-жовтувато), можливе його утворення в термін 9-11 діб до моменту огляду потерпілого в термін вказаний в постанові про призначення судово-медичної експертизи. (Том 1 а.с. 117-118);

   - протоколом проведення слідчого експерименту від 14.06.2022 року, з відеозаписом до нього ( Том 1 а.с.176), згідно якого ОСОБА_5 пояснив, що 12.06.2022 року він знаходився за адресою: АДРЕСА_3 . В цей час під`їхав автомобіль під керуванням ОСОБА_3 . В ході розмови з ОСОБА_3 виникла перепалка, та останній наніс йому ліктем лівої руки в область черевної порожнини один удар, через що він впав біля автомобіля. ОСОБА_3 в послідуючому вдарив його дверима автомобіля в лівий бік черевної порожнини. ( Том 1 а.с. 119-120);

    - висновком експерта № 214-Д від 28.06.2022 року, згідно якого з наданої медичної документації та об?єктивних даних огляду у ОСОБА_5 виявлене тілесне ушкодження у вигляді синця задньої поверхні грудної клітини праворуч по лопаточній лінії у проекції тіла лопатки по центру за своїм характером відноситься до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень згідно п.23.2. б) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості ушкоджень» Наказ N?6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995р. Виставлений діагноз: Закрита травма живота. Забій передньої черевної стінки - не враховується при оцінці ступеня тяжкості, за умови, що він встановлений на основі суб?єктивних факторів і не підтверджується об?єктивними клінічними даними, згідно примітки п. 4.6. Наказу N?6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995р. Враховуючи ознаки загоєння виявленого тілесного ушкодження (синець ледь помітний, з нечіткими межами, блідо-синюшного кольору в центрі та блідо-жовтуватого кольору по периферії), можливо вказати, що вони могли утворитися в термін на котрий вказує потерпілий та слідчий в постанові про призначення судово-медичної експертизи, тобто 12.06.2022р. Тілесне ушкодження у вигляді синця задньої поверхні грудної клітини праворуч могло утворитися не менш як від однієї травматичної дії тупого твердого предмету (предметів).Тілесне ушкодження у вигляді синця задньої поверхні грудної клітини праворуч утворилося по ударному механізму від дії тупого твердого предмету (предметів) з місцем прикладання діючої сили у вищезазначену область. Локалізація та характер тілесного ушкодження виявленого у ОСОБА_5 не суперечить механізму його утворення. на який вказує потерпілий в ході проведення слідчого експерименту за його участі від 14.06.2022р., а саме наніс декілька ударів тростиною по задній поверхні грудної клітини праворуч в область тіла правої лопатки. ( Том 1 а.с 121-122) ;

    - протоколом проведення слідчого експерименту від 14.06.2022 року, з відеозаписом до нього ( Том 1 а.с.175), за участі свідка ОСОБА_8 було проведено слідчий експеримент для встановлення показів потерпілого ОСОБА_5 про процес на механізм нанесення тілесних ушкоджень. Згідно якого ОСОБА_5 12.06.2022 року знаходився за адресою: АДРЕСА_3 . В цей час під`їхав автомобіль під керуванням ОСОБА_3 . В ході розмови ОСОБА_3 наніс ОСОБА_5 ліктем лівої руки в область черевної порожнини один удар, через що той впав біля автомобіля. В послідуючому ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_5 дверима в лівий бік черевної порожнини. Додала, що після цього ОСОБА_3 наніс ОСОБА_5 тростиною не менше двох ударів в область спини, від чого ОСОБА_5 декілька разів вдарився головою об автомобіль який належить ОСОБА_3 ( Том 1 а.с. 123-124);    

   - висновком експерта № 215-Д від 28.06.2022 року, згідно якого згідно наданої медичної документації та об?єктивних даних огляду у ОСОБА_5 виявлене тілесне ушкодження у вигляді синця задньої поверхні грудної клітини вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01. 1995р. Виставлений діагноз: Закрита травма живота. Забій передньої черевної стінки - не враховується при оцінці ступеня тяжкості, за умови, що він встановлений на основі суб?єктивних факторів і не підтверджується об?єктивними клінічними даними, згідно примітки п. 4.6. Наказу N?6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995р. Враховуючи ознаки загоєння виявленого тілесного ушкодження (синець ледь помітний, з нечіткими межами, блідо-синюшного кольору в центрі та блідо-жовтуватого кольору по периферії), можливо вказати, що вони могли утворитися в термін на котрий вказує потерпілий та слідчий в постанові про призначення судово-медичної експертизи, тобто 12.06.2022р. Тілесне ушкодження у вигляді синця задньої поверхні грудної клітини праворуч могло утворитися не менш як від однієї травматичної дії тупого твердого предмету (предметів). Тілесне ушкодження у вигляді синця задньої поверхні грудної клітини праворуч утворилося по ударному механізму від дії тупого твердого предмету (предметів) з місцем прикладання діючої сили у вищезазначену область. Локалізація та характер тілесного ушкодження виявлено у ОСОБА_5 не суперечить механізму його утворення, на який вказує свідок ОСОБА_8 в ході проведення слідчого експерименту за її участі від 14.06.2022 року, а саме : наніс декілька ударів тростиною по задній поверхні грудної клітини праворуч в область тіла правої лопатки. ( Том 1 а.с. 125-126); 

- протоколом огляду місця події від 13.06.2022 року, та фототаблицею до нього, згідно якого в присутності понятих, за участі власниці домоволодіння - ОСОБА_7 було оглянуто домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 . В ході огляду було оглянуто паркан зазначеного домоволодіння, прилеглу територію до нього, та розташування предметів та будівель, які знаходилися на території домоволодіння. (Том 1 а. с. 136-146);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13.06.2022 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_7 повідомила, що 12.06.2022 року ОСОБА_3 незаконно проник на територію її домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_3 (Том № 1 а. с. 147);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 14.06.2022 року, з відеозаписом до нього ( Том 1 а.с. 174), за участі потерпілої ОСОБА_7 у присутності понятих, згідно якого остання показала, що 12.06.2022 року їй сказала її донька - ОСОБА_6 , що приїхав ОСОБА_3 разом зі своєю родиною. Вона вийшла на вулицю, та спитала у ОСОБА_3 , навіщо він приїхав, так як вона йому заборонила приїздити до неї. Але ОСОБА_3 почав без її дозволу залазити через паркан на територію її домоволодіння. Вона неодноразово говорила, що не хоче його бачити. ( Том 148-149); 

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13.06.2022 року, відповідно до якого ОСОБА_6 повідомила, що 12.06.2022 року о 10.15 год. ОСОБА_3 незаконно проник на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 (Том № 1 а. с. 150);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 14.06.2022 року, з відеозаписом до нього ( Том 1 а.с.177), згідно якого ОСОБА_6 показала, що 12.06.2022 року вона побачила , що приїхав ОСОБА_3 разом зі своєю родиною, про що вона сказала відразу ОСОБА_7 , та вони разом вийшли на вулицю. ОСОБА_7 спитала у ОСОБА_3 , навіщо він приїхав, так як йому вона заборонила приїздити до неї додому. Після чого ОСОБА_3 почав без дозволу ОСОБА_7 залазити через паркан на територію її домоволодіння. ОСОБА_7 неодноразово говорила, що не хоче бачити останнього. Після цього вона почула крики на подвір`ї, та побачила як ОСОБА_3 б`є ОСОБА_5 . Після чого вони намагалися вигнати ОСОБА_3 з вказаного домоволодіння, проте він не залишав його. ( Том 151-152);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 14.06.2022 року, з відеозап исом до нього ( Том 1 а.с. 173), згідно якого, ОСОБА_5 пояснив, що 12.06.2022 року він знаходився за адресою: АДРЕСА_3 . В цей час під`їхав автомобіль під керуванням ОСОБА_3 . В ході розмови ОСОБА_7 попрохала ОСОБА_3 покинути її домоволодіння, на що той не реагував, та намагався проникнути далі, відкриваючи хвіртку воріт. ( Том 1 а.с. 153-154);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 14.06.2022 року з відеозаписом на нього ( а.с.170), згідно якого ОСОБА_8 пояснила, що 12.06.2022 року вона знаходилась за адресою: АДРЕСА_3 . В цей час під`їхав автомобіль під керуванням ОСОБА_3 . В ході розмови ОСОБА_7 попрохала ОСОБА_3 покинути її домоволодіння, на що той не реагував, та намагався проникнути далі, відкриваючи хвіртку воріт, та зайшов до вказаного домоволодіння. ( Том 1 а. с. 159-160);

    - відеозаписом, наданим свідком ОСОБА_8 (Том 1 а.с.168), згідно якого зафіксовано події з особистого мобільного телефону останньої, а саме 12.06.2022 року намагання проникнення ОСОБА_3 до домоволодіння ОСОБА_7 . З якого вбачається пряма вимога ОСОБА_7 покинути її домоволодіння. На 12 хвилині 30 секунд при перегляді відео вбачається, що ОСОБА_3 наносить удар дверима в область живота ОСОБА_5 , який в послідуючому, втрачаючи рівновагу, падає. З перегляду вбачається тяжкий стан здоров`я ОСОБА_5 , та бригадою швидкої медичної допомоги надання допомоги останньому;

    - відеозаписом, наданим свідком ОСОБА_8 , на якому зафіксовано як ОСОБА_7 забороняла ОСОБА_3 відбудувати її домоволодіння ( Том 1 а.с.169). З перегляду також вбачається, як ОСОБА_3 з приміщення, яке знаходиться біля домоволодіння, та яке належить ОСОБА_7 , виносить та складає речі ( металобрухт, древесину) біля свого автомобіля, повідомляючи, що вони належать йому. З відеозапису вбачається, як присутні ОСОБА_7 , та ОСОБА_5 повідомляють ОСОБА_3 , що речі йому не належать, просять їх залишити, та покинути вказане домоволодіння;

    - відеозаписом, наданим свідком ОСОБА_5 на якому зафіксовано, як ОСОБА_3 12.06.2022 року проник на територію домоволодіння ОСОБА_7 , а саме заліз в прогалину між забором домоволодіння, та почав проникати в забудови, коментуючи тим, що він прийшов забрати свої речі . На що ОСОБА_5 повідомив йому, що ці речі йому не належать і щоб той покинув домоволодіння ОСОБА_7 , яка заборонила йому з`являтися туди. (Том 1 а.с.172).

Оцінивши у сукупності наявні у справі докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, в порядкуст. 94 КПК Україниза своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи із засад справедливості, виваженості та неупередженості, керуючись законом, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_3 повністю доведена в ході судового розгляду.     

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України, та за епізодом від 04.10.2021року, санкцією якої передбачає покарання у виді штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до 3 років, та відповідно до ст. 12 КК України вказане кримінальне правопорушення віднесено до категорії кримінальних проступків.

З моменту, коли відбулись розглядувані події за епізодом від 04.10.2021 року минуло більше ніж три роки. отже визначений ст. 49 КК України 3 річний строк притягнення до кримінальної відповідальності сплинув 04.10.2024 року.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, санкцією якої передбачене покарання у видіштрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року, та відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком. 

Подія, яка інкримінується обвинуваченому ОСОБА_3 , мала місце 12.06.2022 року. Отже, визначений ст. 49 КК України двох річний строк притягнення до кримінальної відповідальності сплинув 12.06.2024 року.

Відповідно до вимог ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минуло: п.1 - два роки -у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі; п.2 - три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Будь-яких обставин, які б свідчили про наявність підстав для зупинення перебігу строку давності, зокрема даних про вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення чи вчинення умисних дій, направлених на ухилення від досудового розслідування або суду, судом не встановлено.

Відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Таким чином, вказані норми кримінального процесуального закону пов`язують можливість закриття кримінального провадження виключно із наявністю одночасно двох підстав: не встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Допитавши обвинуваченого, потерпілих та свідків, дослідивши письмові матеріали справи та відеозаписи, оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду.

ОСОБА_3 винний у незаконному проникненні до житла, за епізодом від 12.06.2022 року. 

Його дії кваліфікуються за ч.1 ст. 162 КК України.

ОСОБА_3 винний у спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження.

Його дії кваліфікуються за ч.1 ст. 125 КК України.

Під час визначення покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 66 КК України, обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3  відсутні. 

Згідно ст.67КК України,обставиною,яка обтяжуєпокарання обвинуваченого ОСОБА_3   є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах. 

Під час визначення покарання суд також враховує, що обвинувачений, вчинив кримінальні правопорушення, які відносяться до категорії кримінальних проступків, раніше судимий, але вирок не набрав законної сили, не працює, одружений, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, вину не визнав.

Як витікає з вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особи винного та обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до положень ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті фізичних страждань або принизити людську гідність.

Враховуючи викладене суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у межах санкції ч.1 ст. 162 КК України за епізодом від 12.06.2022 року у вигляді штрафу. 

За ч.1 ст. 125 КК України ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у вигляді штрафу, проте останнього слід звільнити від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.

Дане покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, та попередження вчинення ним кримінальних правопорушень, та відповідає принципам рівних можливостей та справедливого судового розгляду, встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим принципом верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. 

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. А у справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) суд встановив, що для того, щоб втручання вважалось пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити «особистий і надмірний тягар для особи».

Крім того, у відповідності вимог ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України, якщо вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно п.2 ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Частина 3 ст. 23 ЦК України передбачає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. 

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику по справам про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» у пункті 9 орієнтує суди, що розмір відшкодування моральної шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань /фізичних, психічних та інших/, яких зазнав позивач, характер немайнових витрат, їх тривалість, можливість відновлення тощо та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров`я потерпілого. 

Так, потерпілим ОСОБА_5 в межах кримінального провадження заявлено цивільний позов до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_5 зазначив, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 йому було завдано моральну шкоду, яка проявляється в спричиненні йому моральних страждань та принижень, що відбувалися на очах його родини. Після злочинних дій ОСОБА_3 він має страх за своє здоров`я та здоров`я своїх близьких. Від удару, який спричинив йому ОСОБА_3 , він відчув фізичний біль в частині живота, де саме йому раніше робили операцію, та він отримав 2 групу інвалідності. Оцінює зазначену моральну шкоду в сумі 30000 (тридцять тисяч гривень). 

Потерпілою ОСОБА_6 в межах кримінального провадження заявлено цивільний позов до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_6 зазначила, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 їй було завдано моральну шкоду, яка проявляється в спричиненні їй моральних страждань та принижень, що відбувалися на очах її родини. Після злочинних дій ОСОБА_3 вона має страх за своє здоров`я та здоров`я своїх близьких. Обвинувачений незаконно проникав, та продовжує проникати на територію її домоволодіння, вчиняє сварки та фізичне насильство. Оцінює зазначену моральну шкоду в сумі 30000 (тридцять тисяч гривень).

Визначаючи суму відшкодування моральної шкоди суд також враховує, що були вчинені ОСОБА_3 кримінальні проступки, наслідки, що настали, тілесні ушкодження які були виявлені у ОСОБА_5 , а також те, що обвинувачений є пенсіонером, тобто його матеріальне становище. 

   Зурахуванням вищенаведеного,суд вважає,що позовнівимоги потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підлягають частковому задоволенню, а саме, в рахунок відшкодування моральної шкоди з обвинуваченого слід стягнути на користь потерпілого ОСОБА_5 20000 грн., та на користь ОСОБА_6 5000 грн. В іншій частині позову позивачам слід відмовити.

Процесуальні витрати на залучення експерта в даному кримінальному провадженні відсутні . 

Доля речових доказів має бути вирішена на підставі ст.100 КПК України. 

Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 162, ч.1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст. 162 КК України (за епізодом від 12.06.2022 року) у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 ( одна тисяча сімсот) гривень в дохід держави;

- за ч.1 ст. 125 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 ( вісімсот п`ятдесят) гривень в дохід держави. 

Згідно ст. 49 КК України ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 КК України, та за ч.1 ст. 162 КК України (за епізодом від 04.10.2021 року) у зв`язку із закінченням строків давності, та провадження закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України. 

Цивільний позов, заявлений ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування завданої моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з  ОСОБА_3 на користьОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди 20000 гривень.

В іншій частині позову ОСОБА_5 відмовити. 

Цивільний позов, заявлений ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування завданої моральної шкоди, задовольнити частково. 

Стягнути з  ОСОБА_3 на користьОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 гривень.

В іншій частині позову ОСОБА_6 відмовити. 

Процесуальні витрати на залучення експерта в даному кримінальному провадженні відсутні. 

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме : фотознімок, на якому зображені тілесні ушкодження, спричинені ОСОБА_3 12.06.2022 року за адресою: АДРЕСА_3    ; оптичний диск з написом на ньому Titanum ultimate protection for professionals CD-R 80 min. 700 MB silver-silver x16x32x56, з відеозаписом на якому зафіксовані події, що мали місце 12.06.2022 року за адресою: АДРЕСА_3 ; оптичний диск з написом на ньому DVD R esperanza Creating space for your dreams 4,7 GB 16 speed video 120 min. sp/240 min, на якому зафіксовані події, що мали місце 12.06.2022 року за абресою: с. Мерцалівка, вул. Мічуріна, буд.21, Павлоградського району, Дніпропетровської області; оптичний диск з написом на ньому Titanum ultimate protection for professionals CD-R 80 min. 700 MB silver-silver x16x32x56, з відеозаписом на якому зафіксовано як ОСОБА_3 без дозволу 12.06.2022 року проник на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 ; оптичний диск з написом на ньому Titanum ultimate protection for professionals CD-R 80 min. 700 MB silver-silver x16x32x56 з відеозаписом на якому зафіксовано як ОСОБА_7 заборонила ОСОБА_3 відвідувати територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 ; оптичний диск з написом на ньому DVD R esperanza Creating space for your dreams 4,7 GB 16 speed video 120 min. sp/240 min., на якому зафіксовані події, що мали місце 12.06.2022 року за адресою: с. Мерцалівка, вул. Мічуріна, буд.21, Павлоградського району, Дніпропетровської області  зберігати в матеріалах кримінального провадження. 

На вирок може бути подана апеляційна скарга з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 

Копія вироку негайно після його проголошення вручається сторонам кримінального провадження. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

   Суддя                                               ОСОБА_1