Судове рішення #18399984

        

Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


22ц-10685/11                                                                 Головуючий у 1 й інстанції - Васіна Л.А


Категорія 51                                                   Доповідач  -  Варенко О.П.


УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

03 жовтня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області  у складі:

головуючого  – Варенко О.П.,

суддів -  Григорченка Е.І., Лаченкової О.В.,

при секретарі   -  Солодовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Кіровського  районного суду м. Дніпропетровська  від 12 серпня 2011 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Кіровського району м.Дніпропетровська про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, надання щорічної відпустки, виплату компенсації за вимушений прогул, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2010 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеним позовом до відповідача, який уточнила у серпні 2011 року, посилаючись на те, що вона працювала у відповідача в РЕУ-1 з лютого 2007 року на посаді техніка-наглядача будівель та 01 серпня 2010 року її було звільнено з роботи у зв'язку зі скороченням штатів.

Вона проживає разом з донькою ОСОБА_5, 1988 року народження, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3-х років, сином ОСОБА_3, 1991 року народження, учнем ПТУ-17 денної форми навчання та онукою ОСОБА_4, 2010 року народження. Вона була єдина працююча людина у родині та забезпечувала свою сім'ю.

Вона надала до відділу кадрів KB ЖРЕП Кіровського району м. Дніпропетровська довідку про те, що є одинокою матір'ю, однак даний факт відповідачем при її звільненні врахований не був. Вважає, що має переважне право на залишення на роботі, тому відповідач не мав права її звільняти за скороченням штатів.

Просила суд поновити її на роботі на посаді техніка-наглядача РЕУ-1 KB ЖРЕП Кіровського району м. Дніпропетровська з 01.08.2010 року, стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 21683,96 грн. та моральну шкоду у розмірі 12480,00 грн. з урахуванням коефіцієнта індексації за 2010-2011 роки, стягнути поштові витрати у розмірі 22,75 грн., а також надати їй щорічну відпустку з дня, наступного після поновлення на роботі.

Рішенням Кіровського  районного суду м. Дніпропетровська  від 12 серпня 2011 року  у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі  позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції визнати недійсним та ухвалити нове рішення, яким поновити її на роботі на посаді техніка-наглядача РЕУ-1 KB ЖРЕП Кіровського району м. Дніпропетровська з 01.08.2010 року, стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 30240,96 грн. та моральну шкоду у розмірі 14400,00 грн. з урахуванням коефіцієнта індексації за 2010-2011 роки, стягнути поштові витрати у розмірі 22,75 грн., а також надати їй щорічну відпустку з дня, наступного після поновлення на роботі.

Заслухавши пояснення позивача та представників відповідача, перевіривши законність  і обґрунтованість рішення суду першої інстанції  і обставини справи  в межах доводів  апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач працювала у відповідача в РЕУ-1 з 01 лютого 2007 року на посаді техніка-наглядача будівель, та 01 серпня 2010 року її було звільнено з роботи у зв'язку зі скороченням штатів.

Згідно ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення з цієї підстави допускається якщо працівника неможливо перевести за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, установі, організації, а також відповідно до ст.43 КЗпП України допускається за умови попереднього отримання згоди профспілкового комітету.

Як встановлено у судовому засіданні скорочення на підприємстві мало місце, що підтверджується наказом директора KB ЖРЕП Кіровського району м. Дніпропетровська № 94 від 01.06.2010 року, відповідно до якого разом з деякими іншими посадами скорочено посади техніків-доглядачів.

Позивачка 01.06.2010 року була ознайомлена з даним наказом, про що свідчить її підпис у додатку до наказу. Також 01.06.2010 року їй запропоновано ряд посад на підприємстві, де вона також поставила свій підпис.

02.08.2010 року ОСОБА_2 була ознайомлена з наказом про її звільнення, однак ставити підпис та забирати трудову книжку відмовилась, про що працівниками KB ЖРЕП було складено відповідний акт. Трудова книжка позивачкою була отримана лише згодом.

Згода на її звільнення також була надана профспілковим комітетом KB ЖРЕП Кіровського району м. Дніпропетровська, що підтверджується протоколами засідання комітету № 6 від 01.06.2010 року та № 9 від 02.08.2010 року.

Як видно із вищевикладеного, процедура звільнення позивачки у зв'язку зі скороченням штатів відповідачем дотримана.

          Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з’ясував права та обов’язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.

          Приведені в апеляційній скарзі доводи  позивача про те, що вона має статус одинокої матері та у зв'язку з цим має перевагу у залишенні на роботі не можуть бути прийняті до уваги, оскільки суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідно до ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці та серед переліку категорій осіб, яким надається перевага у залишенні на роботі при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації категорії «одинокі матері»немає. Також не можуть бути прийняті до  уваги інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

          Відповідно ж до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

          Порушень матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –відхилити.

            Рішення Кіровського  районного суду м. Дніпропетровська  від 12 серпня 2011 року  –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.


            Головуючий

            Судді



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація