Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

                                                       Справа №758/15091/24

                                                       Провадження № 2/279/490/25

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 січня 2025 року                                                                м.Коростень

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Івашкевич О.Г., розглянувши позовну заяву у цивільній справі № 758/15091/24 за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

30.12.2024 року до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області на підставі ухвали Подільського районного суду міста Києва від 27.11.2024 року про передачу справи за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

02.01.2025 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями позовна заява передана на розгляд судді Івашкевич О.Г.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

       Як вбачається із відповідей № 927641 від 27.11.2024 року та № 1008649 від 03.01.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру відповідач, ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , яка територіально відноситься до підсудності Коростенського міськрайонного суду Житомирської області.

Враховуючи вимоги ст. 32 ЦПК України, справа підлягає прийняттю до провадження.

Разом з позовною заявою позивач подав до суду клопотання, в якому просив звільнити його від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу. Клопотання мотивує тим, що він на момент звернення до суду є малозабезпеченою особою, перебуває у складних життєвих обставинах та, оскільки розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, просить звільнити його від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 та ч.2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”.

Суд, розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору, зазначає наступне.

       Відповідно до ч. 1,3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

       Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

       Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

       Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України«Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.

       Документи , на які посилається позивач, як на підставу для звільнення від сплати судового збору, не можуть вважатись достатньою підставою для такого звільнення, оскільки повно не характеризують його майновий стан та не свідчать про відсутність у нього інших доходів.

Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору мотивоване виключно тим, що він є малозабезпеченою особою, однак жодних документів на підтвердження вказаної обставини не надано, зокрема, чи перебуває він на обліку в соціальній службі як малозабезпечений, чи отримує соціальні чи пенсійні виплати, відомості про їх розмір тощо.

Що стосується поданої ним довідки форми ОК-5, виданої органом Пенсійного фонду України як доказу на підтвердженні звільнення від сплати судового збору, то суддя критично оцінює зазначені в ній відомості, оскільки вони стосуються виключно звітного періоду 1998 року, отже, є неактуальними та не відображають доходів за минулий календарний 2024 рік .

       Суд також враховує практику ЄСПЛ в питаннях звільнення від сплати судового збору як забезпечення доступу до правосуддя. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з проханням про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

       Згідно з ч.ч. 1, 5,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

       Враховуючи вищевикладене, суд позбавлений можливості оцінити майновий стан позивача (річний рівень доходу за попередній календарний рік) як підстави для звільнення його від сплати судового збору.

       З огляду на викладене, суд вважає, що клопотання  ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору не може бути задоволене, оскільки позивачем не доведені обставини , на які він посилається , зокрема, не надавно  доказів про наявність чи відсутність інших доходів, рухомого або нерухомого майна та їх обсягу, цінних паперів, можливості розпоряджатися ними, які в сукупності дають можливість суду дійти висновку про наявність підстав для задоволення вказаного клопотання.

Щодо позовної заяви, то у зв`язку з відмовою в задоволенні клопотання про звільенння від сплати судового збору, вона підлягає залишенню без руху, оскільки в порушення вимог ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Згідно зі ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п.п.3 п.1 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2024 року визначений у розмірі 3028 грн. Відповідно 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб дорівнює 1211,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст.185ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позивач має право у визначений судом строк надати оновлену довідку ОК-5 або довідку про розмір соціальних виплат чи пенсії (у разі їх отримання), інші докази на підтвердження відсутності доходу, статусу малозабезпеченої особи або сплатити судовий збір у розмірі, визначеному законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175-177,185,261,353 ЦПК України, Закону України “Про судовий збір”,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу залишити без руху.

Надати позивачу 10-денний строк для усунення недоліків, який обчислюється з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі усунення у вказаний строк недоліків, позовна заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки у строк, встановлений судом, то позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві з доданими до неї документами не пізніше 5-ти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.

Суддя                                                                        Оксана ІВАШКЕВИЧ