Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #1840247772


УХВАЛА

07 січня 2025 року

м. Київ

справа № 653/3368/18

провадження № 51-1240ск19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 , який брав участь у розгляді кримінального провадження у суді апеляційної інстанції, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року стосовно засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,

встановив:

До Верховного Суду надійшла указана вище касаційна скарга, перевіривши яку на відповідність положенням ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що її подано без додержання приписів цієї статті.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.

Таке обґрунтування має співвідноситися з приписами ч. 1 ст. 438 КПК, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); 3) невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку, були допущені судами під час винесення судових рішень, а також навести конкретні аргументи на обґрунтування кожної позиції.

Водночас колегія суддів Верховного Суду звертає увагу скаржника, що відповідно до положень ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Частиною 2 ст. 433 КПК передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Прокурор у касаційній скарзі узагальнено вказав, зокрема, про наявність підстав для скасування ухвали апеляційного суду, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК (неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність), однак не конкретизував у чому полягають такі порушення з огляду на зміст положень ст. 413 КПК, та не обґрунтував доводів у цій частині.

Наведені вище обставини перешкоджають Верховному Суду встановити дійсну позицію скаржника щодо меж і, відповідно, результатів касаційного розгляду та перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження, оскільки суд касаційної інстанції згідно з ч. 2 ст. 433 КПК переглядає судові рішення в межах касаційної скарги.

У зв`язку з тим, що касаційна скарга прокурора не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її потрібно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Верховний Суд звертає увагу, що особа, яка подає касаційну скаргу та якій надано строк на усунення її недоліків, може виправити їх шляхом складання нового тексту касаційної скарги.

Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд

постановив:

Залишити без руху касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 і встановити строк п`ятнадцять днів із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.

У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація