Справа № 215/138/25

3/215/241/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2025 року суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Камбул М.О. розглянувши матеріали, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який протягом року притягався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.5 ст. 126 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

24.12.2024 о 00:04 год. в м. Кривому Розі, Тернівському районі, по вул. В.Терещенка, 27, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chery Kimo, н.з. НОМЕР_2 , будучи особою, яка не має права керування таким ТЗ, правопорушення вчинено повторно протягом року за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Правопорушення зафіксовано на нагрудний відеореєстратор 475176, 475168, відео реєстратор Ксіомі. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.1 «а» ПДР України, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується підписом в протоколі про адміністративне правопорушення.

Суддя, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 203729 від 24.12.2024 (а.с. 2), рапорт працівника поліції (а.с. 3), довідку згідно якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія категорії В (а.с. 5), постанову серії ЕНА №3065722 від 17.09.2024 про притягнення  ОСОБА_1  за ч. 2 ст. 126 КУпАП (а.с. 6), картку обліку адміністративного правопорушення щодо наявності повторності вчинення попередніх адміністративних правопорушень та рішень судів (а.с. 7, 17), запис відеофіксації скоєння правопорушення (а.с. 4), приходить до висновку, про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

Частиною 2 ст.7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи

Так, частиною 5 ст.126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, та керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобамии.

Пунктом 2.1.(а) Правил дорожнього руху України визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

З матеріалів адміністративної справи, а саме довідки, вбачається, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія категорії В.

Згідно абз. 10 п. 2.13 ПДР України, право на керування транспортними засобами особам може бути надано, якщо транспортні засоби належать до категорії В - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми, состав транспортних засобів з тягачем категорії В та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів.

При цьому, загальновідомою інформацією є та обставина, що Chery Kimo є легковим, 5-ти місним транспортним засобом, маса якого становить 1040 кг, а отже відноситься до транспортного засобу категорії В.

Слід також звернути увагу на те, що постановою серії ЕНА №3065722 від 17.09.2024 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн.

Так, згідно ч. 2 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналізуючи чинне законодавство, судом встановлено, що ОСОБА_1 постановою від 17.09.2024 не було позбавлено права керування ТЗ, що свідчить про наявність розбіжностей з обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 203729 від 24.12.2024 та доданими доказами.

Згідно зі ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.5 ст.126 КупАП, передбачає умисну форму вини, а саме особа повинна усвідомлювати, що будучи позбавленою права керування транспортними засобамии, умисно продовжує керувати транспортним засобом.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, що мають значення для правильного вирішення справи та на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 251 КУпАП- доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Оскільки ОСОБА_1 має право керування ТЗ відповідної категорії, диспозиція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, натомість матеріали адміністративної справи не містять жодного доказу, що ОСОБА_1 не мав права керування таким ТЗ, тобто в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що мають значення для правильного вирішення справи, тому суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Аналізуючи викладені в протоколі обставини, докази додані до протоколу, суд вважає необхідним провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.

Керуючись 221, 245, 251, 252, 256, п.1 ч.1 ст.247, 280, 283-285 КУпАП, суддя, -

        ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя: