ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

08 січня 2025 року Справа №  280/11300/24   м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр-т. Соборний, буд.158-б, м. Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

05.12.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:

- розглянути адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін;

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №7931с від 04.07.2024, виданої на ім`я померлого ОСОБА_2 про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019, виходячи із 100% суми підвищення пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №7931с від 04.07.2024, виданої на ім`я померлого ОСОБА_2 про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019, виходячи із 100% суми підвищення пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018, з урахуванням раніше виплачених сум

- стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20грн.

Ухвалою суду від 06.12.2024 відкрито провадження у справі №280/11300/24, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін (в порядку письмового провадження).

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві (вх.№56111 від 05.12.2024). Зокрема зазначено, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію по втраті годувальника ОСОБА_2 , яка призначена йому відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі – Закон №2262-ХІІ). ІНФОРМАЦІЯ_2 було підготовлено та видано оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для нарахування пенсії №7931с від 04.07.2024. Звернувшись до відповідача із довідкою для перерахунку та виплати пенсії за період з 01.01.2018 по 31.03.2019, позивач отримала відмову у його проведенні. Вказані дії відповідача позивач вважає протиправними та такими, що порушують її право на отримання пенсії у розмірі, передбаченому чинним законодавством України, у зв`язку із чим просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заперечення проти позовних вимог викладено у відзиві на позовну заяву (вх.№58994 від 23.12.2024). Зокрема зазначено, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17 відступила від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 10.03.2015 (№ 21-70а15) та дійшла висновку, що при обчисленні пенсії на підставі статті 43 Закону №2262-ХІІ не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Також, факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону України № 2262-ХІІ, який є вичерпним. Додатково вказано про необхідність застосування передбаченого КАС України шестимісячного строку звернення до суду. На підставі вищевикладеного відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію у зв`язку із втратою годувальника ОСОБА_2 , яка призначена йому відповідно до Закону №2262-ХІІ.

ІНФОРМАЦІЯ_2 підготовлено та видано довідку про грошове забезпечення для нарахування пенсії №7931с від 04.07.2024, відповідно до якої грошове забезпечення померлого годувальника за посадою, яку він займав на день звільнення зі служби за нормами, чинними на 05.03.2019, становить: посадовий оклад ТР22 – 4790,00 грн; оклад за військовим званням (вказати) (підполковник) – 1410,00 грн; надбавка за вислугу років 50% - 3100,00 грн; таємність 15% - 718,50 грн; надбавка за особливості проходження в/служби 65% – 6045,00грн; премія 40% - 1916,00грн; усього 18219,00 грн (а.с.9).

06.08.2024 представник позивача звернулася до відповідача із заявою у якій просила провести з 01.01.2018 по 31.03.2019 перерахунок та виплату основного розміру пенсії позивача відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про грошове забезпечення для нарахування пенсії №7931с від 04.07.2024 (а.с 10-11).

Листом від 12.09.2024 №16050-14868/Д-02/8-0800/24 відповідачем роз`яснено представнику позивача, що після скасування з 05.03.2019 Окружним адміністративним судом м. Києва окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якою передбачалися умови та розміри перерахунку пенсій окремим категоріям осіб з 01.01.2018, інших рішень щодо перерахунку Урядом не приймалося. Враховуючи зазначене, підстави для проведення перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 по 31.03.2019 на підставі довідки уповноваженого органу відсутні (а.с.12).

Вважаючи протиправними дії відповідача у вигляді відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про грошове забезпечення для нарахування пенсії №7931с від 04.07.2024 за період з 01.01.2018 по 31.03.2019, позивач звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини  2 статті 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною  2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 1 статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами 2,3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 1 статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 затвердив Порядок № 45.

Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції постанови Кабінету Міністрів України №103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

При цьому у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою №103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.

Суд зазначає, що в компетенцію Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку № 45.

Проте, зміни внесені постановою №103, зокрема до додатку другого до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.

Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1,2 постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

При цьому підпунктом 2 пункту 5 постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Таким чином, з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у зразковій адміністративній справі №160/8324/19.

З матеріалів справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 підготовлено та видано позивачу довідку №7931с від 04.07.2024 про грошове забезпечення для нарахування пенсії за втратою годувальника ОСОБА_2 за посадою, яку він займав на день звільнення зі служби за нормами, чинними на 05.03.2019.   

Відповідно до частини другої статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Отже, вищевказана довідка про грошове забезпечення для нарахування пенсії станом на 05.03.2019 є підставою для перерахунку її пенсії з 01.04.2019 та не зумовлює підстав для перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018.

У контексті зазначеного суд зауважує, що довідка про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 для перерахунку пенсії визначає розмір грошового забезпечення станом саме на 05.03.2019 та цей розмір неможливо застосувати на минулий період, наприклад з 01.01.2018. Для цілей перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 підлягає врахуванню розмір грошового забезпечення саме станом на спірний період, а не станом на 05.03.2019. Вказане зумовлено тим, що розмір надбавок, доплат, підвищень та премії (складових пенсії) за посадою, яку особа обіймала на момент звільнення, не є сталим, їх розмір станом на 01.01.2018 та 05.03.2019 буде відрізнятись з огляду на дискрецію уповноважених органів визначення їх розміру.

З огляду на зазначене суд вважає, що оскільки в матеріалах справи відсутня довідка про розмір грошового забезпечення позивача станом на спірний період, підстави для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії останнього за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 відсутні.

Посилання представника позивача на висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 11.08.2023 у справі №380/103/22 є нерелевантними, оскільки у даній справі в наявності лише правовий висновок про наявність підстав у особи для перерахунку пенсії по довідці з 01.01.2018, що судом в цій справі не заперечується, однак правового висновку про правомірність перерахунку з 01.01.2018 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, у тому числі обґрунтування правових підстав для такого перерахунку саме відповідачем, в цих постановах не міститься.

Суд зазначає, що правова природа пенсії за вислугу років за Законом №2262-ХІІ нерозривно пов`язана із грошовим забезпеченням, що отримують діючі військовослужбовці протягом певного періоду часу.

Так, зокрема зміна грошового забезпечення діючих військовослужбовців є підставою для перерахунку пенсії пенсіонеру, який раніше проходив військову службу на аналогічній посаді.

Разом з тим, у даному випадку, проведення перерахунку пенсії з 01.01.2018 на підставі довідки, виданої станом на березень 2019 року призведе до того, що пенсіонер буде отримувати пенсію з грошового забезпечення, яке діючий військовослужбовець не отримував станом на 01.01.2018, що суперечить самій суті пенсії за вислугу років та законодавчо встановленого порядку її розрахунку.

Крім того, суд наголошує, що принцип єдності судової практики не має абсолютного характеру, оскільки процесуальним законодавством Велика Палата Верховного Суду, об`єднані палати, палати касаційних судів Верховного Суду наділені виключними повноваженнями у встановленому порядку відступати від раніше сформованої правової позиції з огляду на те, що в протилежному випадку це означало б неможливість виправлення судом своєї власної передчасної або застарілої позиції, викликаної, наприклад, нечіткістю закону (невідповідності критерію якість закону), що призвело до неоднакового тлумачення норм права, або виключало б можливість динамічного розвитку суспільних правовідносин та права; за певних обставин відступ від попередніх правових позицій суду касаційної інстанції узгоджується із уже усталеним виробленим у праві цивілізаційним підходом, згідно з яким truth or stability - truth is preferable (при конкуренції між правдивим (правильний, справедливим) і стабільним пріоритет варто віддавати першому).

Згідно з положеннями статей 37 та 45 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Велика Палата Верховного Суду як постійно діючий колегіальний орган Верховного Суду забезпечує, зокрема, у визначених законом випадках здійснення перегляду судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права. При цьому, відповідно до частини другої статті 356 КАС України у постанові Великої Палати Верховного Суду має міститися вказівка про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася палата, що передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

З огляду на викладені обставини у сукупності з наявними у справі доказами, суд зауважує, що у спірних правовідносинах слід враховувати саме правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у зразковій справі № 160/8324/19, оскільки у постанові від 11.08.2023 у справі № 380/103/22, на яку посилається позивач у позові, відсутній висновок колегії суддів Верховного Суду про необхідність відступу від правових висновків Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19 та справа №380/103/22 не передавалась на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду.

Таким чином, зважаючи, що станом на тепер позивачем не подавалась відповідачу довідка, видана для перерахунку пенсії з 01.01.2018 (відповідні докази суду не надано), а подана позивачем довідка видана станом на 05.03.2019 для перерахунку пенсії з 01.04.2019, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Аналогічний підхід застосовано Третім апеляційним адміністративним судом у постановах від 11.04.2024 у справі № 280/9735/23, від 13.06.2024 у справі № 160/30970/23, від 19.06.2024 у справі № 340/642/24, від 25.06.2024 у справі № 280/189/24, від 25.06.2024 у справі № 280/169/24, від 26.06.2024 у справі № 280/9142/23, від 04.07.2024 у справі № 280/9164/23, від 04.07.2024 у справі № 160/3087/24, від 13.11.2024 у справі № 280/7269/24, від 19.12.2024 у справі №160/14675/24, від 19.12.2024 у справі №160/15546/24, від 19.12.2024 у справі №160/18859/24, від 20.12.2024 у справі №340/5015/24 та інших.

Щодо посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду, то слід зазначити, що про відмову позивача щодо перерахунку пенсії позивач дізналася отримавши лист пенсійного органу від 12.09.2024, після чого 05.12.2024 звернудася до суду з відповідним позовом без зволікань. Тобто, шестимісячний строк звернення до суду з позовом не пропущено, що підтверджується матеріалами справи та обставинами, встановленими судовим розглядом. Крім того, суд враховує, що за змістом частини третьої статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

З огляду на те, що позивачу відмовлено в задоволенні позову, підстави для вирішення питання розподілу судових витрат згідно із статтею 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 143, 241-246, 250 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр-т. Соборний, буд.158-б, м. Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити у повному обсязі.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 08.01.2025.

Суддя                                                                                   І.В.Садовий