ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

09 січня 2025 року Справа №  280/11086/24   м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (вул. Штабна, буд. 13, прим. 19, м. Запоріжжя, 69000; код ЄДРПОУ 44830259)

до Тернопільської митниці (вул.Текстильна, буд.38, м.Тернопіль, 46400; код ЄДРПОУ 43985576)

про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

29.11.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (далі – позивач) до Тернопільської митниці (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товару №UA403070/2024/0000267/2 від 21.10.2024;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати по даній справі;

- призначити справу за цим позовом до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України).

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2024 відкрито провадження у справі №280/11086/24, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення та виклику сторін.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи №280/11086/24 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві (вх.№54909 від 29.11.2024). Зокрема зазначено, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості прийняте відповідачем неправомірно. Вказано, що відповідачем не було обґрунтовано на підставі належних та допустимих доказів наявність розбіжностей або невідповідностей у поданих позивачем на підтвердження митної вартості товарів документах, передбачених Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 (далі – Митний кодекс України), а відтак наявність у відповідача сумнівів стосовно цінової інформації ідентичних/подібних товарів не свідчить про не підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару. Натомість надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару, а посадові особи відповідача не обґрунтували того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумніви у достовірності наданої інформації. З огляду на вищевикладене, позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.

Заперечення проти позовних вимог викладені у відзиві на позовну заяву (вх.№57241 від 12.12.2024). Мотивуючи правомірність прийнятого рішення, відповідачем зазначено, що під час подання митної декларації для підтвердження митної вартості товарів декларантом не було надано належних та у повному обсязі документів на виконання вимог Митного кодексу України. Водночас вказано, що в наданих документах виявлено розбіжності та невідповідності, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі. Зазначені обставини, на думку відповідача, виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Зазначено, що декларантом після надання додаткових документів наявні розбіжності не скасовані, що у свою чергу стало підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів. З наведених підстав відповідач просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Мототехімпорт» (код ЄДРПОУ 44830259) зареєстровано юридичною особою 07.11.2022. Видами діяльності позивача є 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням (основний); 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.40 Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.42 Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткуванням у спеціалізованих магазинах; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 73.11 Рекламні агентства.

05.12.2022 між позивачем (Покупець) та компанією SHANDONG WEICHAI LOVOL INTERNATIONAL TRADING CO. LTD., CHINA (Китай) (Продавець) укладений зовнішньоекономічний контракт № FT/15 (далі – Контракт №FT/15) на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікації (Додатку), яка є невід`ємною частиною даного контракту (а.с. 24 зворотній бік - 27).

За умовами пункту 2.1 Контракту № FT/15 поставка товару здійснюється партіями і фіксується в Специфікаціях (Додатках) до даного контракту. Допускається поставка товару декількома партіями за однією Специфікацією.

Поставки здійснюються на умовах згідно правил ІНКОТЕРМС за редакцією 2010 року, які мають обов`язковий характер для сторін у рамках цього Контракту. Конкретні умови поставки партії товару, реквізити вантажоодержувача, а також строки поставки зазначаються в Специфікації (Додатку) до цього Контракту. Сторони мають право після підписання Специфікації змінити умови поставки, зазначені у ній, шляхом підписання додаткової угоди (пункт 3.1 Контракту №FT/15).

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Контракту №FT/15 ціна на товар визначається Покупцем і Продавцем шляхом переговорів і вказується в Специфікаціях (Додатках) до цього контракту. За домовленістю сторін, у разі несвоєчасної оплати товару, ціна товару може змінюватись після здійснення поставки. Зміна ціни оформлюється додатковою угодою після чого Продавець повинен надати Покупцю коригуючу Специфікацію та інвойс. У ціну товару включена вартість упаковки і маркування.

01.03.2023 сторонами контракту підписано Специфікацію №2024-1, якою погоджено поставку Тракторів FT504CNC та FT504SC в загальній кількості 28 штук на загальну суму 173 860,00 доларів США. Строк поставки червень-липень 2024; виробник товару SHANDONG WEICHAI LOVOL INTERNATIONAL TRADING CO. LTD., Китай; умови поставки - FOB Циндао, Китай, на умовах згідно з правилами INCOTERMS 2010; оплата - 100% передплата (а.с.27 зворотній бік).

Також 01.03.2024 сторонами підписано Специфікацію №2024-4-z, якою погоджено поставку капоту, поперечної тяги та літніх костюмів у загальній кількості 36 шт на загальну суму 313,44 доларів США. Строк поставки вересень-жовтень 2024; виробник товару SHANDONG WEICHAI LOVOL INTERNATIONAL TRADING CO. LTD., Китай; умови поставки - FOB Циндао, Китай, на умовах згідно з правилами INCOTERMS 2010; оплата – протягом 180 днів з моменту фактичної доставки товару (а.с.28).

Відповідно до умов Контракту №FT/15, Специфікацій №2024-1 та №2024-4-z від 01.03.2024; рахунку-фактури GT2023-2 від 02.11.2023 було здійснено поставку товарів (трактори для сільськогосподарських робіт, колісні, робочий одяг, запасні частини для сільськогосподарської техніки та обладнання) загальною вартістю 174 173,44 доларів США.

Для здійснення митного оформлення товару 18.10.2024 позивачем через електронну систему до Тернопільської митниці було подано митну декларацію № 24UA403070008261U2 на товари, що зазначені в графі 31 Митної декларації (а.с.20 - 21):

Товар 1: «Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 8шт., марка - LOVOL, модель - FТ504SC, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 3170см3, потужність двигуна - 36,8кВт/50к.с, номери шасі/заводські номери: М300339RС (двигун № НОМЕР_1 ); М300341RС (двигун № НОМЕР_2 ); НОМЕР_3 (двигун № НОМЕР_4 ); М300346RС (двигун № НОМЕР_5 ); М300340RС (двигун № НОМЕР_6 ); НОМЕР_7 (двигун № НОМЕР_8 ); НОМЕР_9 (двигун № НОМЕР_10 ); М300345RС (двигун № НОМЕР_11 ). Календарний рік виготовлення – 2024. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментами та приладдям для налагодження та обслуговування. Виробник Shandong Weichai Lovol International Trading Co. Ltd.»;

Товар 2: «Одяг робочий із синтетичних або штучних матеріалів для чоловіків:

Костюм робочий літній LOVOL (куртка+штани) - L - 4шт.

Костюм робочий літній LOVOL (куртка+штани) - М - 1шт.

Костюм робочий літній LOVOL (куртка+штани) - XL - 10шт.

Костюм робочий літній LOVOL (куртка+штани) - XXL - 10 шт.

Костюм робочий літній LOVOL (куртка+штани) - XХXL - 4 шт.

Костюм робочий літній LOVOL (куртка+штани) - XХХXL - 1 шт.»;

Товар 3: «Елементи підвіски для транспортних засобів товарних позицій 8701-8705. Запасні частини до сільськогосподарської техніки: Тяга поперечна права регулювання FT240/244 TE 254.311G.6 - 4 шт.»;

Товар 4: «Частини та пристрої для кузовів моторних транспортних засобів товарних позицій 8701-8705. Запасні частини до сільськогосподарської техніки: Капот у зборі ЕТ504СNС - 2шт.».

Митна вартість зазначених товарів ТОВ «Мототехімпорт» була визначена відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений статтею 58 Митного кодексу України в сумі 174 173,44 доларів  США: 173860,00 (сума за специфікацією 2024-1) + 313,44 (сума за специфікацією 2024-4-z).

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України, перелік яких зазначений в графі 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт №FT/15 від 05.12.2022; додатки (специфікації) до нього: №2024-1, 2024-1-z від 01.03.2024, рахунок-фактуру №FT2024-1В від 28.06.2024; пакувальний лист до нього від 28.06.2024; банківські платіжні інструкції: №894 від 27.06.2024, №902 від 02.07.2024; сертифікат країни походження товару №24С3707А034750031 від 02.08.2024; технічні характеристики виробника товару; список номерів шасі.

На підтвердження транспортних витрат до кордону України підприємство надало митниці: договір ТЕО №84 від 04.01.2023 року; заявку на ТЕО №122 від 08.07.2024 ; коносамент №ZJSM24070455 від 15.07.2024; рахунок на оплату ТЕО №2024/PF/238 від 14.10.2024; довідку про транспортні витрати №1410/2Т від 14.10.2024; акт виконаних послуг №82 від 17.10.2024; залізничні товаро-транспортні накладні: №009525, №009530 від 08.10.2024.

18.10.2024 посадовою особою митниці за результатом аналізу наданих до митного оформлення позивачем документів на адресу декларанта направлено електронне повідомлення, в якому, окрім іншого, зазначено про необхідність надання протягом  10 днів додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. - транспортні(перевізні) документи щодо доставки товару в морський порт «Контстанта» згідно умови FOB. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) копію митної декларації країни відправлення; 2) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; 3) каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару. Повідомлено також, що декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи (а.с.19 зворотній бік).

На виконання вищевказаного повідомлення ТОВ «Мототехімпорт» листом №24214 від 21.10.2024 надано відповідачу наявні додаткові документи, а саме: платiжнi iнструкції № 894, № 902, завipeнi банком; виписки з особистого банківського рахунку за червень, липень 2024 року, комерційну пропозицію та прайс лист виробника вiд 20.02.2024, а також повідомлено митницю, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами (а.с.18-19).

21.10.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA403070/2024/000267/1 в обґрунтування якого, зокрема, зазначено:

- Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості та за рівнем, визначеним декларантом, оскільки: декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митним органом згідно з ст. 53 Митного кодексу України, з врахуванням вимог ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України, де зазначено, що митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, не подано: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;

- Товар поставляється згідно з договором від 05.12.2022 № FT/15. До митного оформлення надано рахунок на перевезення від 14.10.2024 № 2024/PF/238, Акт виконаних послуг №82 від 17.10.2024, довідка про транспортні витрати від 14.10.2024 №б/н, заявка на перевезення №122 від 08.07.2024, Договір транспортно- експедиторського обслуговування від 04.01.2023 №84 де експедитором зазначено IMOGATE SOLUTION Sp.z.о.о.», хоча у накладних УМВС від 08.10.2024 № 009525, №009530 наявна інформація щодо перевізника LLC «West container terminal» code 7002204 до перевезення залізничним транспортом окрім накладних УМВС відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «IMOGATE SOLUTION Sp.z.о.о.» та LLC «West container terminal» code 7002204, а також не підтверджено частину транспортного маршруту Константа - Дорнешти, оскільки завантаження згідно з залізничною накладною здійснено у Дорнешти. Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України;

- Прайс-лист від 20.02.2024, комерційна пропозиція від 20.02.2024 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, QINGDAO, що обмежує конкретність;

- Коносамент від 15.07.2024 № ZJSM24070455 жодним чином не завірений, відсутні будь-які підписи, штампи, печатки, що викликає сумнів щодо достовірності декларування транспортних витрат та не включення всіх складових частин митної вартості;

- В сертифікаті про походження товарів від 02.08.2024 № 24C3707A0347/50031 зазначено два класифікаційні коди 870192 та 870899, а в митній декларації від 18.10.2024 № 24UA403070008261U2 задекларовано класифікаційні коди УКТЗЕД: 8701921080, 6211331000, 8708803598, 8708299000.

Водночас вказано, що митна вартість, визначена митницею за резервним методом визначення митної вартості, згідно з положеннями статті 64 Митного кодексу України. За основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості згідно митного оформлення: товар №1 за ЕМД від 02.10.2024 №UA504170/2024/004964 на рівні 3,9892 доларів США/кг. (11050,08 доларів США/шт.) (Трактори колісні для с/г робіт: Трактор LOVOL FT504SCA – 1 шт. Номер кузову - НОМЕР_12 . Номер шасі - НОМЕР_12 . Номер двигуна - T24047122. Тип двигуна – дизельний. Робочий об`єм циліндрів, см3 – 3168. Календарний рік виготовлення – 2024. Модельний рік виготовлення – 2019. Потужність двигуна 36,8кВт. Не містять у своєму складі передавачі або передавачі та приймачі. Виробник: Shandong Weichai Lovol. Торговельна марка: LOVOL. Країна виробництва: CN. Умови поставки - CIF). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

На підставі даного рішення відповідач оформив Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2024/000420 (а.с.15).

Позивач не погодився з прийнятим відповідачем рішенням, але з метою випуску товару у вільний обіг оформив нову електронну митну декларацію №24UA403070008350U6 від 22.10.2024.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів  №UA403070/2024/000267/1 від 21.10.2024 протиправним, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом про його скасування.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу України, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 Митного кодексу України, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України визначено, що встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Згідно з частиною 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

У відповідності до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною 1 статті 257 Митного кодексу України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Положеннями статті 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1 та 2 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У відповідності до частини 4 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 Митного кодексу України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частинами 1 і 2 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина 3 статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтями 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини 8 статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.01.2022 у справі №1.380.2019.005307.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Надаючи оцінку доводам митниці, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд встановив, що позивачем при здійсненні митного оформлення товару на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту подано повний пакет документів відповідно до переліку, визначеного у частині 2 статті 53 Митного кодексу України.

Так, щодо посилань відповідача у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів на те, що до митного оформлення надано рахунок на перевезення від 14.10.2024 № 2024/PF/238, Акт виконаних послуг №82 від 17.10.2024, довідка про транспортні витрати від 14.10.2024 №б/н, заявка на перевезення №122 від 08.07.2024, Договір транспортно-експедиторського обслуговування від 04.01.2023 №84 де експедитором зазначено IMOGATE SOLUTION Sp.z.о.о.», хоча у накладних УМВС від 08.10.2024 № 009525, №009530 наявна інформація щодо перевізника LLC «West container terminal» code 7002204 до перевезення залізничним транспортом окрім накладних УМВС відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «IMOGATE SOLUTION Sp.z.о.о.» та LLC «West container terminal» code 7002204, а також не підтверджено частину транспортного маршруту Константа - Дорнешти, оскільки завантаження згідно з залізничною накладною здійснено у Дорнешти. Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 1, частиною 1 статті 14 Конвенції ООН «Про морське перевезення вантажів 1978 року» від 31.03.1978, перевізник означає будь-яку особу, якою або від імені якої з вантажовідправником укладено договір морського перевезення вантажу. Коли перевізник або фактичний перевізник приймає вантаж у своє відання, перевізник на вимогу вантажовідправника зобов`язаний видати вантажовідправнику коносамент.

За приписами статті 1 «Міжнародної конвенції про уніфікацію деяких правил про коносамент» від 25.08.1924, Перевізник включає власника судна або фрахтувальника, що є стороною в договорі перевезення з відправником.

В даному випадку перевезення вантажу здійснювалось відповідно до укладеного між ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (Клієнт) та компанією «IMOGATE SOLUTION Sp.z.o.o» (Експедитор) Договору транспортно-експедиторського обслуговування від 04.01.2023 № 84, предметом якого є надання Експедитором Клієнту послуг з транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів Клієнта, в тому числі з організації перевезень різними видами транспорту, перевалки в портах і надання інших узгоджених Сторонами послуг.

Пунктом 1.2 Договору транспортно-експедиторського обслуговування від 04.01.2023 №84 передбачено, що під кожне конкретне перевезення Клієнт подає Експедитору письмову заявку на експедирування з інформацією про найменування та кількості вантажу, маршрут перевезення (порт навантаження, порт вивантаження, місце доставки вантажу), плановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про відправника вантажу і вантажоодержувача і іншу необхідну інформацію, що стосується організації ТЕО. При підтвердженні заявки Експедитор вказує в заявці перелік послуг, їх вартість, розмір плати Експедитора. Підписана Сторонами заявка є невід`ємною частиною даного Договору.

З матеріалів справи встановлено, що на підтвердження транспортних витрат позивачем митному органу надано: договір транспортно-експедиторського обслуговування №84 від 04.01.2023; заявка на транспортно-експедиторське обслуговування №122 від 08.07.2024; коносамент №ZJSM24070455 від 15.07.2024; рахунок на оплату ТЕО №2024/PF/238 від 14.10.2024; довідка про транспортні витрати №1410/2Т від 14.10.2024; акт виконаних послуг №82 від 17.10.2024; залізничні товаро-транспортні накладні: №009525, №009530 від 08.10.2024.

Так, в заявці на транспортно-експедиторське обслуговування №122 від 08.07.2024 сторонами був узгоджений маршрут перевезення товару від пoрт Циндао (Китай) до Тернопіль (Україна) та вартість такого перевезення у розмірі 12982,00 доларів США.

Як вбачається з наданих позивачем пояснень Дорнешти є терміналом, де відбувається перевантаження контейнерів з широкої колеї залізничної лінії LHS (1520мм.) на стандартну колею (1435 мм) та відбувається перевантаження вантажів і контейнерів, що перевозяться через Румунсько-Український кордон, тобто частина маршруту Константа - Дорнешти є складовими пунктами загального маршруту перевезення задекларованого товару, а отже твердження митного органу про не підтвердження частини транспортного маршруту Константа-Дорнеште є безпідставними.

Разом із тим, суд звертає увагу, що відповідно до умов пункту 2.1.2 Договору транспортно-експедиторського обслуговування від 04.01.2023 № 84 Експедитор має право укладати від свого імені або від імені Клієнта та за рахунок Клієнта договори з портами, перевізниками та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та інші послуги, пов`язані з виконанням даного Договору, в т.ч. перепакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження і розвантаження контейнерів, відбір проб і зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості і якості, сертифікацію, страхування вантажів і контейнерів.

Таким чином умовами Договору передбачена можливість залучення Експедитором до перевезення вантажу третіх осіб, укладання договорів з ними та виставлення єдиного рахунку щодо оплати транспортно-експедиторського обслуговування Замовнику.

Також суд зауважує, що як вбачається з наданих позивачем документів перевезення спірної товарної партії в даному випадку має ознаки мультимодального перевезення, тобто перевезення вантажу різними видами транспорту за одним договором.

За приписами статті 10 Закону України «Про мультимодальні перевезення» за договором мультимодального перевезення одна сторона (оператор мультимодального перевезення) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (замовника послуги мультимодального перевезення) надати послугу мультимодального перевезення, у тому числі із залученням інших учасників мультимодального перевезення вантажів до надання послуги мультимодального перевезення, в установлений договором строк.

Відповідно до статті 12 цього ж Закону, розрахунки за роботи та послуги, пов`язані з мультимодальним перевезенням, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними цінами, визначеними за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції.

Судом встановлено, що договірні відносини щодо перевезення спірної товарної партії у позивача наявні виключно з компанією-перевізником «IMOGATE SOLUTION Sp.z.o.o».

Водночас, Експедитор користуючись умовами Договору транспортно-експедиторського обслуговування від 04.01.2023 №84 для перевезення вантажу позивача залучив компанію «LLC West Container terminal».

При цьому, як стверджує позивач та не спростовано відповідачем, будь-які договори з приводу транспортування задекларованого товару між компанією «LLC West Container terminal» та позивачем не укладались. Також позивач не є стороною будь-яких договорів між компанією-перевізником «IMOGATE SOLUTION Sp.z.o.o» та компанією «LLC West Container terminal», що обумовлює неможливість наявності у нього таких договорів або комерційних документів.  

Перевізником «IMOGATE SOLUTION Sp.z.o.o», відповідно до укладеного з позивачем умов Договору транспортно-експедиторського обслуговування від 04.01.2023 №84 виставлений останньому загальний рахунок на оплату усіх послуг з перевезення задекларованого товару, який і був оплачений останнім, а договірні та комерційні відносини основного перевізника з іншими експедиторами, що залучались ним до перевезення вантажу до позивача не мають жодного відношення.

З приводу залучення для виконання послуг з перевезення інших осіб Верховний суд в постанові від 13.08.2020 по справі №804/4963/16 висловив наступну правову позицію: «Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що за умовами договору передбачено право експедитора укладати договори з іншими перевізниками з метою виконання умов договору експедирування та здійснює оформлення перевізних документів, як - то товарно-транспортні накладні та коносаменти.

Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що вказана обставина спростовує висновки митного органу щодо відсутності документального підтвердження наявності договірних відносин з безпосереднім перевізником товару за коносаментом N GCL/MER/ODS/160091 від 05.03.2016 року, а саме "GLC International Transportation Logistics Container Services Co.Ltd", адже позивач не зобов`язаний мати безпосередні господарські відносини з вказаною компанією-перевізником, адже всі обов`язки щодо належного, своєчасного перевезення вантажу та оформлення необхідних транспортних документів покладено на ТОВ «Фосдайк Груп».

З урахуванням викладеного вище, зауваження митниці про не повноту включення витрат, пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України є безпідставними.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 по справі №804/16553/14 дійшов висновку, що у разі, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Стосовно твердження митного органу про те, що прайс-лист № б/н від 20.02.2024 та комерційна пропозиція № б/н від 20.02.2024  містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB QINGDAO, що обмежує конкурентність, слід зазначити, що прайс-лист не визначено Митним кодексом України, як документ, який підтверджує митну вартість.

Прайс-лист є документом довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової його форми прайс-листа.

Згідно із загальноприйнятою світовою практикою, прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Надані листом № 24214 від 21.10.2024 прайс-лист № б/н від 20.02.2024 та комерційна пропозиція № б/н від 20.02.2024 у повній мірі містять усі необхідні відомості для ідентифікації цих товарів та знайшов своє підтвердження у первинних документах: специфікації, рахунку-фактурі (інвойсі) та пакувальному листі до нього, також містять інформацію стосовно продавця.

На думку суду, прайс-лист та комерційна пропозиція не може вважатися первинними документами і є лише способом для продавця запропонувати свій товар, до якого чинне законодавство не встановлює вимог щодо форми та змісту. Наявність чи відсутність у прайс-листі та комерційній пропозиції певних відомостей не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постановах від 27.06.2019 у справі № 0840/3083/18, від 13.09.2019 у справі № 820/859/17, від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18.

Щодо надання коносаменту від 15.07.2024 № ZJSM24070455, який жодним чином не завірений.

Суд зазначає, що митним органом залишено поза увагою те, що наданий до митного оформлення коносамент від 15.07.2024 № ZJSM24070455 є телекс-релізом оригіналу коносамента, оформленого компанією «IMOGATE SOLUTION Sp.z.o.o», як перевізником, відповідно до укладеного з позивачем умов Договору транспортно-експедиторського обслуговування від 04.01.2023 №84.

Телекс-резліз - це електронне повідомлення, яке відправляється цією лінією або її агентом в порту навантаження в їх офіс в порту вивантаження електронною поштою або по операційній програмі суднохідної компанії, інформуючи тим самим про те, що вантажовідправник або експортер здав один або всі оригінали коносамента, які були видані лінією в порту відвантаження і що товар може бути виданий конкретному вантажоотримувачу без надання ним оригіналу коносамента.

При цьому, декларування товарів здійснювалося з використанням електронної митної декларації, на яку накладено електронний цифровий підпис, до якої надавались електронні (скановані) копії усіх документів. Отже вимога про наявність на таких документах оригіналів печаток та підписів продавця/покупця є безпідставною.

Разом з тим, стаття 53 Митного кодексу України не визначає коносамент документом, який підтверджує митну вартість товару. За загальним визначенням коносамент – це товаророзпорядчий документ, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов`язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу. За своїм функціональним призначенням коносамент є розпискою судновласника, яка свідчить, що певні товари у зазначеній кількості та стані навантажені на судно для перевезення до обумовленого місця призначення, або що товари прийняті під охорону судновласника з метою перевезення.

Отже, фактично коносамент підтверджує наявність договору морського перевезення, а не митної вартості імпортованого товару. За наведеного вище, суд вважає, що описане відповідачем зауваження жодним чином не стосується неможливості визнання задекларованої митної вартості та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості.

Що стосуються тверджень відповідача щодо того, що в сертифікаті про походження товарів від 02.08.2024 № 24C3707A0347/50031 зазначено два класифікаційні коди 870192 та 870899, а в митній декларації від 18.10.2024 № 24UA403070008261U2 задекларовано класифікаційні коди УКТЗЕД: 8701921080, 6211331000, 8708803598, 8708299000, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 69 МК України митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Під час митного оформлення спірної партії товару митний орган погодився з класифікацією товарів згідно УКТЗЕД, здійсненою декларантом, що доводиться фактом здійснення митного оформлення товарів та випущення їх у вільний обіг за ЕМД № 24UA403070008350U6 від 22.10.2024 за такими кодами, отже, така розбіжність не мала жодного впливу на митну вартість задекларованого товару, а тому відповідні посилання митниці є безпідставними.

Таким чином, судом встановлено, що посилання митного органу на виявлені розбіжності у поданих позивачем документах є необґрунтованими.

У зв`язку з чим також безпідставними є доводи відповідача про ненадання декларантом додаткових документів на вимогу митного органу, оскільки останнім не доведено наявність підстав для витребування додаткових документів у позивача.

Проте, на підставі частини 3 статті 53 Митного кодексу України, пункту 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, відповідачем повідомлено декларанта про необхідність надання додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: 1) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України необхідно надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також відповідно до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларанту було повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

Суд зауважує, що витребовуючи вказаний перелік додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, передбачений частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, митний орган не обґрунтував, яким чином кожен з витребуваних документів може усунути розбіжність або підтвердити заявлену мину вартість товару.

Більш того, митницею в електронному повідомленні про витребовування додаткових документів взагалі не зазначено наявність будь-яких розбіжностей у поданих декларантом товариства документах на підтвердження заявленої митної вартості спірної товарної партії та будь- якого обґрунтування витребування від позивача додаткових документів.

Твердження відповідача про ненадання позивачем, якщо здійснювалося страхування, - страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, суд вважає необґрунтованими та безпідставним з огляду на те, що відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту, базису поставки FOB визначеному у Міжнародних торговельних правилах Інкотермс-2010, жодна із сторін зовнішньоекономічної операції не мають зобов`язань з обов`язкового страхування товару. У декларанта відсутні будь-які страхові документи, а також документи що містять вартість страхування, оскільки страхування товару отримувачем не здійснювалось.

При цьому, пунктом 8 частини 2 статті 53 Митного кодексу України чітко визначено, що страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування подаються митному органу виключно у випадку, якщо страхування здійснювалось, тому вимога митниці про їх надання протирічить даній правовій нормі.

Отже, якщо, за твердженням декларанта, страхування не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт, адже декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів.

Стосовно не ненадання копії митної декларації країни відправлення суд зазначає, що копія митної декларації країни відправлення передбачена, як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 3.5 Контракту FT/15 сторонами узгоджені документи, які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація країни відправлення відсутня.

Суд зауважує, що здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов`язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства Китайської народної республіки. Однак, діючим митним законодавством ані України, ані Китайської народної республіки не передбачено зобов`язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту.

При цьому, в процесі такого контролю відповідачем не наведені обґрунтування вимоги необхідності надання митної декларації країни відправлення і які саме розбіжності у наданих документах та складових митної вартості усуватиме така декларація.

Верховним Судом з аналогічних правовідносин сформовано правову позицію, висловлену ним у постанові від 19.03.2019 у справі N 810/4116/17 відповідно до якої ненадання позивачем митної декларації країни відправлення не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.

Щодо тверджень митниці відносно ненадання висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, суд вважає за необхідне зазначити, що вони також є необґрунтованими, оскільки згідно з частиною 3 статті 53 Митного кодексу України надання додаткових документів на вимогу митниці не є безумовним обов`язком декларанта. Умовою виконання вимоги митниці є наявність додаткових документів у підприємства. У декларанта відсутні означені митницею документи. Крім того, відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України означені документи не відносяться до документів, які повинні надаватись для підтвердження митної вартості товарів, тому вимоги митниці про їх надання є протиправними.

Водночас суд зауважує, що відповідно до вимог частини 3 статті 53 Митного кодексу України, додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

З огляду на викладене у сукупності суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків поданих до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відтак, суд вважає, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності митної вартості заявленої декларантом за ціною договору.

Так, Верховний суд у постанові від 23.07.2019 по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Суд зауважує, що в межах розгляду даної справи відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як не містили всіх відомостей щодо складових вартості імпортованого товару, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (статті 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Так, зі змісту графи 33 оскарженого рішення про коригування митної вартості слідує, що джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 слугувала ЕМД від 02.10.2024 №UA504170/2024/004964 на рівні 3,9892 дол. США/кг. (11050,08 дол.США/шт.) (Трактори колісні для с/г робіт: Трактор LOVOL FT504SCA-1шт. Номер кузову - НОМЕР_12 . Номер шасі - НОМЕР_12 . Номер двигуна - T24047122 Тип двигуна – дизельний. Робочий об`єм циліндрів, см3 - 3168Календарний рік виготовлення – 2024. Модельний рік виготовлення – 2019 потужність двигуна 36,8кВт. Не містять у своєму складі передавачі або передавачі та приймачі. Виробник Shandong Weichai Lovol Торговельна марка LOVOL. Країна виробництва CN. Умови поставки - CIF); Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Суд зазначає, що покликання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у митній декларації, оскільки такі відомості мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.

Під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак, наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/0000267/1 від 21.10.2024 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у загальному розмірі 3 579,86грн., що підтверджується платіжною інструкцією №37288034 від 26.11.2024 (а.с.12).

Зважаючи на вищевикладене, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 579,86 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (вул. Штабна, буд. 13, прим. 19, м. Запоріжжя, 69000; код ЄДРПОУ 44830259) до Тернопільської митниці (вул. Текстильна, буд.38, м. Тернопіль, 46400; код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/0000267/1 від 21.10.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (вул. Текстильна, буд.38, м. Тернопіль, 46400; код ЄДРПОУ 43985576) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (вул. Штабна, буд. 13, прим. 19, м. Запоріжжя, 69000; код ЄДРПОУ 44830259) судовий збір у розмірі 3 579,86 грн. (три тисячі п`ятсот сімдесят дев`ять гривень 86 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 09.01.2025.

Суддя                                                                                    І.В.Садовий