ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 січня 2025 року                                                                  м. Чернівці

справа № 725/8122/24

провадження №22-ц/822/51/24

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого        Перепелюк І. Б.

суддів: Лисака І.Н., Кулянди М.І.

секретар Собчук І.Ю.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Першотравневого районного суду м.Чернівців від 13 листопада 2024 року в цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Другого ВДВС м.Чернівців Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фалібога Х.П. в рамках виконавчого провадження ВП №69418419 з примусового виконання виконавчого листа

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулася в суд зі скаргою на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Другого ВДВС м.Чернівців Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фалібога Х.П. в рамках виконавчого провадження ВП №69418419 з примусового виконання виконавчого листа.

У поданій скарзі зазначала наступне. На виконанні у Другому ВДВС у м.Чернівці перебуває виконавче провадження №69418441914 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів у розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходів), щомісячно з 19.10.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

В рамках вказаного виконавчого провадження представником стягувача направлено Другому ВДВС м.Чернівців адвокатський запит про надання розрахунку заборгованості зі сплати аліментів з дати відкриття виконавчого провадження по 31.07.2024 року. У відповідь на вказаний запит було отримано лист №67021/5 від 12.08.2024 pоку, яким повідомило, що станом на 01.03.2024 року заборгованість по виконавчому провадженню №69418419 становить 310758,25грн. Натомість, безпосередньо розрахунку за вказаний у запиті період надано не було.

Вказувала на те, що під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження було встановлено наступне. Так, розрахунок проведений станом на 05.07.2024 pоку, однак містить відомості про нарахування та сплату аліментів тільки включно по березень 2024 року, при цьому не відображає суму аліментів, що підлягає сплаті за квітень, травень, червень 2024 pоку, не містить відомостей про сплачену боржником суму аліментів за квітень, травень, червень 2024 pоку, відповідно, визначена державним виконавцем заборгованість у даному розрахунку не може бути заборгованістю станом на 05.07.2024 pоку, а фактично є заборгованістю станом на 31.03.2024 року. Крім того, у здійсненому розрахунку державним виконавцем неправильно визначено розмір доходу, оскільки в матеріалах виконавчого провадження містяться надані Військовою частиною НОМЕР_1 звіти про здійснені відрахування та виплати із зарплати ОСОБА_2 за період з 01.12.2022р. по 31.12.2023p., та з 01.01.2024р. по 31.03.2024p., надані стягувачем Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 03.07.2024 pоку. Натомість, відображаючи у розрахунку заборгованості розмір отримуваного боржником доходу, державний виконавець не відобразила дохід боржника у повному обсязі, а зменшила його на суму податку, що зазначений як утриманий з такого доходу, не врахувавши, що отриманий боржником дохід - є виплатами військовослужбовцям та сума утриманого ПДФО одразу компенсується військовослужбовцям назад за рахунок коштів з державного бюджету.

Просила визнати неправомірними дії державного виконавця Другого ВДВС м.Чернівців ЗМУМЮ Фалібоги Х.П. у виконавчому провадженні №694184419: щодо нездійснення та не надання ОСОБА_1 розрахунку заборгованості за аліментами за її заявою за період з 19.10.2020 року по 31.07.2024 року; щодо проведення розрахунку заборгованості за аліментами станом на 05.07.2024 року; зобов`язати державного виконавця Другого ВДВС м.Чернівці ЗМУМЮ Фадібогу Х.П. здійснити розрахунок заборгованості за аліментами у виконавчому провадженні №694184419 за період з 19.10.2020 р. по 31.07.2024 р. з врахуванням, що аліменти за жовтень 2020 року підлягають стягненню з 19 числа; розмір належних до оплати аліментів повинен становити не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; сума нарахованого доходу боржнику ОСОБА_2 , в період з березня 2022р. по березень 2024р. є виплатами військовослужбовцям, тому відповідає сумі фактично виплаченого (отриманого) доходу за цей же період та його розмір не підлягає зменшенню на суму податку на доходи фізичних осіб (18%) та військового збору (1,5%).

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Першотравневого районного суду м.Чернівців від 13 листопада 2024 року в задоволені скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Другого ВДВС м.Чернівців Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фалібога Х.П. в рамках виконавчого провадження ВП №69418419 – відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1  просить ухвалу Першотравневого районного суду м.Чернівців від 13 листопада 2024 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити скаргу ОСОБА_1 у повному обсязі, а саме : визнати неправомірними дії державного виконавця Фалібоги Х.П. у виконавчому провадженні №694184419 щодо нездійснення та не надання ОСОБА_1 розрахунку заборгованості за аліментами за її заявою за період з 19.10.2020р. по 31.07.2024р. щодо проведення розрахунку заборгованості за аліментами станом на 05.07.2024р. Зобов`язати державного виконавця Фалібогу Х.П. здійснити розрахунок заборгованості за аліментами у виконавчому провадженні №694184419 за період з 19.10.2020р. по 31.07.2024р. з врахуванням, що аліменти за жовтень 2020 р. підлягають стягненню з 19 числа; розмір належних до оплати аліментів повинен становити не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; сума нарахованого доходу боржнику ОСОБА_2 в період з березня 2022р. по березень 2024р. є виплатами військовослужбовцям, тому відповідає сумі фактично виплаченого (отриманого) доходу за цей же період та його розмір не підлягає зменшенню на суму податку на доходи фізичних осіб (18%).

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

       В апеляційній скарзі  ОСОБА_1 зазначає, що з висновками суду першої інстанції не погоджується, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи, та під час розгляду скарги суд першої інстанції фактично не надав оцінку всім доводам скаржниці щодо неправомірності дій державного виконавця, які фактично оскаржувались.

Неправомірність дій у проведенні вказаного розрахунку полягає в наступному: у матеріалах виконавчого провадження міститься відповідь Військової частина НОМЕР_1 - лист №531/5 від 02.03.2024 р. та Звіти про здійснені відрахування та виплати із зарплати ОСОБА_2 за період з 01.12.2022р. по 31.12.2023р., та з 01.01.2024р. по 31.03.2024р., котрі отримані державним виконавцем 21.03.2024 р. згідно відмітки про вхідну пошту (копії були додані до скарги). Із змісту вказаних документів державному виконавцю стало достовірно відомо, що з 01.12.2022 р. по 31.03.2024 р. боржник отримував дохід у вигляді заробітної плати, розмір якого є відмінним від розміру доходу боржника, вказаного державним виконавцем у раніше здійснених розрахунках заборгованості за аліментами у даному виконавчому провадженні (від 15.07.2022р., 12.10.2022р., 04.01.2023р.). Однак, отримавши ще в березні 2024 р. відомості про фактичний дохід боржника, державний виконавець, в порушення вимог ч.4 ст.71 Закону України "Про виконавче провадження", перерахунку заборгованості за аліментами за період з 01.12.2022р. по 31.03.2024р. не здійснила. Оскаржуваний розрахунок заборгованості від 05.07.2024р. не містить відображення доходу боржника отриманий ним у період з 01.12.2022р. по 31.03.2024р. відповідно до розміру його доходу, що відображений у наданих військовою частиною НОМЕР_2 Звітах про фактичні відрахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_2 , внаслідок чого вказаний розрахунок є протиправним.

Однак, відображаючи у розрахунку заборгованості розмір отримуваного боржником доходу (за період з березня 2022р. по березень 2024р.), державний виконавець не взяла до уваги інформацію зазначену у Відомостях з податкової та Звітах з військової частини, не врахувала норми чинного законодавства, що регулюють оподаткування виплат військовослужбовців, та відобразила у розрахунку дохід боржника, безпідставно зменшивши його на 18% (суму податку на доходи фізичних осіб).

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що в провадженні Другого відділу Державної виконавчої служби м.Чернівців Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №694184419 з примусового виконання виконавчого листа №725/4747/20 виданого 11.01.2021 року Першотравневим районним судом м.Чернівців про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19 жовтня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

До матеріалів скарги долучено копії розрахунків заборгованості зі сплати аліментів в рамках вказаного виконавчого провадження станом на 15.07.2022р., 12.10.2022р., 04.01.2023р. та 23.07.2024 р.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 23 липня 2024 року у боржника ОСОБА_2 була наявна заборгованість в сумі 310758,25грн.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і  заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що відрахування із заробітної плати боржника на підставі виконавчого документу, з урахуванням Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, здійснюється військовою частиною у розмірі, що визначений виконавчим листом та із отриманого відповідачем грошового забезпечення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду виходячи з наступного.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст.5 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» встановлено, що державний виконавець, приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону.

За ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

У постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року в справі №641/7824/18 (провадження № 61-10355св19) вказано, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.

Звертаючись до суду зі скаргою, сторона виконавчого провадження зобов`язана обґрунтувати порушення її прав та свобод із посиланням на конкретні рішення, дії або бездіяльність державного виконавця (інших посадових осіб) та вказати, у чому саме полягає таке порушення.

При розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені Законом заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 3 ст. 195 СК України зазначено, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Відповідно законодавець визначив обов`язок виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами та водночас імперативно передбачив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) виконавцем розміром заборгованості за аліментами, спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802, визначено, що виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Судом встановлено, що в провадженні Другого відділу Державної виконавчої служби м.Чернівців Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №694184419 з примусового виконання виконавчого листа №725/4747/20 виданого 11.01.2021 року Першотравневим районним судом м.Чернівців про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19 жовтня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

До матеріалів скарги долучено копії розрахунків заборгованості зі сплати аліментів в рамках вказаного виконавчого провадження станом на 15.07.2022 року, 12.10.2022 року, 04.01.2023 року та 23.07.2024 року. Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 23 липня 2024 року у боржника ОСОБА_2 була наявна заборгованість в сумі 310758,25 грн.

З матеріалів виконавчого провадження№694184419 було встановлено, що 21 лютого 2024 року постановою державного виконавця Фалібога Х.П. звернуто стягнення на заробітну плату боржника, оскільки встановлено, що боржник проходить військову службу у в/ч НОМЕР_3 , де отримує заробітну плату.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Чернівецького апеляційного суду від 02.10.2024 року визнано бездіяльність державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби м. Чернівців Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фалібога Х.П., що полягає у неврахуванні у розрахунку заборгованості по аліментам від 23 липня 2024 року грошових переказів, здійснених ОСОБА_2  на користь  ОСОБА_1  на загальну суму 382649,38 грн. неправомірною; зобов`язано державного виконавця провести повторний розрахунок заборгованості боржника по сплаті аліментів у виконавчому провадженні №69418419 за виконавчим листом №725/4747/20 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини, щомісячно в розмірі 1/3 частини від заробітку та будь-яких доходів з урахуванням переказів, здійснених боржником на загальну суму 382649,38 грн.

На виконання вказаної постанови, старшим державним виконавцем Фалібога Х.П. було проведено розрахунок заборгованості станом на 10.10.2024 року, відповідно до якого встановлено переплату по аліментах в сумі 99909,31 грн.

Суд першої інстанції, правильно застосувавши норми матеріального права посилався на наступне. Згідно з п. 1, п. 8 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №146 від 26 лютого 1993 року, передбачено, що утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом. З військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення. Компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу має постійний характер, відповідно, підпадає під виплати, охоплені пунктом 8 «Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб», яким затверджено перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З`ясувавши всі обставини справи та дослідивши надані сторонами докази, суд першої інстанції встановив, що при визначені щомісячного розміру аліментів, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача та включення його до розрахунку заборгованості, державний виконавець керувалась інформацією про доходи, яка була отримана у відповідь на запит до Податкової служби в якій відображено відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору. За наслідками здійсненого розрахунку було встановлено відсутність заборгованості та суттєву переплату.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність підстав для задоволення скарги.

Доводи апелянта є аналогічними тим доводами, які були викладені в скарзі та перевірялися судом першої інстанції під час розгляду справи, однак висновків суду першої інстанції не спростовують і зводяться до суб`єктивного тлумачення чинних норм законодавства України та незгоди з висновками суду першої інстанцій стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом та не можуть бути підставами для скасування ухвали суду.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Першотравневого районного суду м.Чернівців від 13 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Судді І.Б. Перепелюк

І.Н. Лисак

                                               М.І. Кулянда