РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2025 р. с-ще Тиврів 145/2130/24

2/145/265/2025

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іванця В. Д. ,

за участю секретаря Штотько А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому вказує, що 08.10.2011 вона уклала шлюб з відповідачем. У подальшому ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - син ОСОБА_4 .

Діти проживають із нею та перебувають на її утриманні.

Шлюб між нею та відповідачем не розірвано, але в даний час вона звернулась до Тиврівського районного суду Вінницької області з позовом про розірвання шлюбу.

Добровільно надавати кошти на утримання дітей відповідач відмовляється.

Вона працює пресувальником-вулканізатором цеху гумотехнічних виробів в ТОВ "Транс-Гнівань", веде домашнє господарство та здійснює догляд за дітьми. Її заробітної плати не вистачає для того, щоб належним чином забезпечувати дітей самим необхідним і забезпечувати свою власну життєдіяльність.

Відповідач працездатний, він працює в ТОВ "Гніванський підшипниковий завод", отримує доходи і може допомагати їй в утриманні їхніх дітей.

Вважає, що відповідач має можливість сплачувати аліменти в розмірі 1/2 частки з всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше встановленого законом рекомендованого розміру аліментів, на утримання синів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Такий розмір аліментів є реальним для нього і він не погіршить його матеріального стану, інших утриманців у відповідача немає. Саме такий розмір аліментів буде достатній для того, щоб вона могла забезпечити дітей самим необхідним.

Просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/2 частки від усіх видів його доходу щомісячно, але не менше встановленого законом мінімального рекомендованого розміру аліментів, починаючи з дня пред`явлення даного позову до суду, і до досягнення дітьми повноліття.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, подала заяву, у якій просить розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить суд їх задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, подав заяву, у якій просить розгляд справи поводити за його відсутності, позовні вимоги визнає, не заперечує щодо їх задоволення.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи майновий стан сторін та інші обставини, що мають значення для вирішення справи, вважає за доцільне позов задоволити, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями статей 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Відповідно до ст. 51 Конституції України, Конвенції про права дитини, статей 5, 154, 257 СК України держава Україна гарантує кожній дитині захист її прав та інтересів, бере під свою охорону кожну дитину як особистість.

Згідно з ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Стаття 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зі змінами, внесеними Протоколом № 11) визначає, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебуванні в шлюбі та у випадку його розірвання.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, до того ж обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

Судом установлено, що 08.10.2011 зареєстровано шлюб між сторонами, що стверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 2).

Сторони є батьками неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що стверджується свідоцтвами про їх народження (а.с. 3,4).

Діти проживають разом із позивачкою, що стверджується довідкою про склад сім`ї виданою Гришовецьким старостинським округом Тиврівської селищної ради № 170 від 05.11.2024 (а.с.7).

Позивачка ОСОБА_1 працює у ТОВ "Транс-Гнівань", пресувальником-вулканізаторником цеху гумотехнічних виробів, що стверджується характеристикою виданою ТОВ "Транс-Гнівань" № 498 від 13.11.2024 (а.с.9). Позивач отримує заробітну плату на цьому підприємстві від 7 до 10 тисяч гривень у місяць, що стверджується довідкою про заробітну плату від 13.11.2024 №497 (а.с.8).

Її доходів не вистачає для того, щоб належним чином забезпечувати дітей самим необхідним і забезпечувати свою власну життєдіяльність.

Відповідач ОСОБА_2 працездатного віку, інших осіб на утриманні не має, крім того позовні вимоги визнав.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

За нормами ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд роз`яснює, що ч. 5 ст. 183 СК України визначає можливість звернення до суду одного з батьків, з ким проживають діти, з заявою про стягнення 1/3 частки доходу платника аліментів на утримання двох дітей, проте це не означає, що лише в такому розмірі платник аліментів несе свій обов`язок по утриманню двох дітей. Крім того, аналіз частини 5 цієї статті дає підстави вважати, що такий розмір аліментів може бути стягнутий на двох дітей з однієї сім`ї, які проживають з одним з батьків.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст 70 Закону України «Про виконавче провадження» загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 % заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати, у разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У такому випадку розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 %.

У разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів - їх розмір може бути зменшено або збільшено за рішенням суду (ч. 1 ст. 192 СК України).

Оскільки визнання відповідачем позову у даному випадку не суперечить закону, не порушує права свободи та інтереси інших осіб, а навпаки відповідає якнайкращому забезпеченню інтересів дітей, тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 191 СК України аліменти підлягають стягненню з дня звернення до суду.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачка від сплати судового збору у даній справі звільнена.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог суд присуджує судовий збір з відповідача з врахуванням мінімального розміру судового збору.

Керуючись ст. 2, 3, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 76-83, 89, 141, 258, 263-265, 280, 430 ЦПК України, ст. 80, 84, 141, 180-184, 191 СК України, Законом України "Про судовий збір" №3674-VІ від 08.07.2011, ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/2 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 10 грудня 2024 року, і до повноліття дітей.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в прибуток держави в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 09 січня 2025 року.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Іванець В. Д.