Судове рішення #18404382

        

Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


22ц-8641/11                                                                 Головуючий у 1 й інстанції - Антонюк О.А.


Категорія 56                                                   Доповідач  -  Варенко О.П.


УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ


19 вересня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

             головуючого судді  – Варенко О.П.,

          суддів – Григорченка Е.І., Лаченкової О.В.,

             при секретарі Костюк Т.М..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2011 року

у справі за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до ОСОБА_2, Відкритого акціонерного товариства «Дніпровськпромбуд», Закритого акціонерного товариства «Агра», третя особа –Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради, про витребування нерухомого майна та визнання права державної власності, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2010 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідачів  ОСОБА_2,  ВАТ  «Дніпровськпромбуд» і   ЗАТ  «Агра» про витребування нерухомого майна та визнання права державної власності, посилаючись на те, що ВАТ «Дніпровськпромбуд»у 1996 році незаконно приватизувало шляхом випуску і передачі   пакету   акцій   на   вартість   водної   станції      «Будівельник»  на Монастирському (Комсомольському) острові, 28 м. Дніпропетровська, згодом цей об'єкт нерухомості вказаним відповідачем було продано ЗАТ «Агра», яке уже в свою чергу за договором купівлі-продажу продало цю водну станцію відповідачці ОСОБА_2  Вказані дії по відчуженню об'єкту нерухомого майна були протиправними, державі завдана шкода, оскільки реальна вартість цього об'єкту соціально-культурного призначення була занижена. Вважають  вказані  дії  відповідачів протиправними і просили витребувати від ОСОБА_2 це нерухоме майно та визнати право державної власності на нього.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська  від 23 травня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін  з наступних підстав.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що приватизація ВАТ  «Дніпровськпромбуд»здійснювалась на підставі Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств»від 04 березня 1992 року № 2163 - XII. на теперішній час - Закон України «Про приватизацію державного майна». Згідно ст. 1 цього Закону (в редакції, шо діяла на час приватизації) приватизація майна державних підприємств України - це відчуження майна, що перебуває у загальнодержавній, республіканській (Республіки Крим) і комунальній власності, на користь фізичних та недержавних юридичних осіб. Відповідно до ч. 1 ст.5 вказаного Закону (в редакції, що діяла на час приватизації) до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належать: майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, що виділяються в самостійні підприємства і є єдиними (цілісними) майновими комплексами: незавершене будівництво: частки (паї, акції), що належать державі у майні господарських товариств та інших об'єднань. Згідно ч. ч. 1,2 ст. 7 цього Закону (в редакції, що діяла на час приватизації) державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, органи приватизації Республіки Крим та адміністративно-територіальних одиниць. Фонд державного майна України та йото регіональні відділення і представництва на місцях діють на підставі цього Закону та Положення про Фонд державного майна України, що затверджується Верховною Радою України. В ст. ст. 7, 13. 14 цього ж Закону (в редакції, що діяла на час приватизації) зазначено, що державний орган приватизації створює комісії по приватизації. До складу комісії входять на паритетних засадах представники товариства покупців, інші особи (або їх представники), які подали заяву про приватизацію, представники державного органу приватизації та органу державного управління, місцевих Рад народних депутатів, фінансових органів. Комісія по приватизації складає план приватизації об'єкта. Проект плану, розроблений комісією подається на розгляд регіональних відділень Фонду державного майна України або місцевих органів приватизації, які протягом 10 днів зобов'язані розглянути подані проекти, затвердити план приватизації і довести його до зацікавлених осіб.

У відповідності з наведеними нормами законодавства комісією був складений, а регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області був затверджений 07 серпня 1995 року план приватизації орендного підприємства «Дніпровськпромбуд». В п. 15 плану приватизації є перелік об'єктів соціально-побутового призначення, які створені за рахунок фонду соціального розвитку підприємства у тому числі водна станція «Будівельник». Розділ 6 плану передбачає можливість включення до статутного фонду об'єктів соціально-побутового призначення безоплатно в порядку ст. 24 вказаного Закону (в редакції, що діяла на час приватизації). Факт того, що спірне майно було створене за рахунок фонду соціального розвитку підприємства підтверджується листом Української державної будівельної корпорації від 16 червня 1994 року № 03/03-198. Згідно з розділом 9 плану приватизації вартість об'єктів соціально-побутового призначення включена в статутний фонд.

В подальшому, 31 серпня 1995 року, був укладений установчий договір про створення відкритого акціонерного товариства «Дніпровськпромбуд»і згідно з наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській  області  від 31   серпня   1995  року №   12/53-АО  орендне підприємство «Дніпровськпромбуд»перетворене у відкрите акціонерне товариство «Дніпровськпромбуд». П. 18 установчого договору передбачав, що у разі придбання організацією орендарів орендного підприємства «Дніпровськпромбуд»акцій державної власності більше 51 відсотка, регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області безоплатно передеє об'єкти соціально-побутового призначення.

20 червня 1996 року в порядку ст. 24 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств»від 04 березня 1992 року № 2163 - XII (в редакції, що діяла на час приватизації), на виконання п. 18 установчого договору, згідно з розпорядженням регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 20 червня 1996 року № 12/03-ПС був переданий державний пакет акцій на суму вартості об'єктів соціально-побутового  призначення, які створені за рахунок фонду соціального розвитку підприємства, у тому числі і спірного об'єкту, що підтверджується актом приймання - передачі від 20 червня 1996 року. Згідно з протоколом комісії по результатам продажу акцій ВАТ «Дніпровськпромбуд»від 19 листопада 1996 року, затвердженим регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, було постановлено: «Вартість державної частки в статутному фонді акціонерного товариства «Дніпровськпромбуд»вважати сплаченою. Процес продажу акцій акціонерного товариства «Дніпровськпромбуд»вважати завершеним». Факт завершення приватизації акціонерного товариств «Дніпровськпромбуд»підтверджується наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 03 січня 1997 року № 12/01-ЗВП. Таким чином, приватизація акціонерного товариства «Дніпровськпромбуд»здійснювалась у відповідності з законодавством України і ВАТ «Дніпровськпромбуд»в порядку ст. 345 ЦК України стало власником майна, переданого йому у статутний фонд.

Передача регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області водної станції «Будівельник»у власність ВАТ «Дніпровськпромбуд»також підтверджується актом передачі державного нерухомого майна у статутний фонд від 23 червня 1998 року, затвердженим регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області 24 червня 1998 року.

В подальшому ВАТ «Дніпровськпромбуд»як власник майна, продав спірний об'єкт ТОВ «ЮВВ»на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14 серпня 1998 року № 334-НД/334-Н, яке здійснило відчуження цього майна ЗАТ «Агра».

Господарськими судами розглядався аналогічний спір щодо іншого об'єкту соціально-побутового призначення ВАТ «Дніпровськпромбуд», а саме санаторія - профілакторія, за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до ВАТ «Дніпровськпромбуд»про визнання права державної власності. Згідно з рішенням господарського суду Дніпропетровській області від 25 листопада 2009 року по справі № ПР8/224-09 (залишеним без змін апеляційною та касаційною інстанціями) регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській області було відмовлено в задоволенні позовних вимог. Вказане свідчить про законність проведеної відповідачем приватизації об'єктів нерухомого майна.

Згідно ч. З ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06 вересня 2002 року ЗАТ «Агра»продало ОСОБА_2 вказаний об'єкт нерухомого майна, що розташований на Монастирському (Комсомольському) острові, 28 м.Дніпропетровська; вказаний договір було посвідчено нотаріально і в передбаченому законом порядку зареєстровано в КП ДМБТІ.

При вищезазначених обставинах справи, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що  позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають відповідно до  Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств»від 04 березня 1992 року, ст.ст.215, 216, 220, 321, 328, 345, 657, 1166 ЦК України.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з’ясував  права та обов’язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а також поясненнями  сторін.

Приведені в апеляційній скарзі доводи позивача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до ст.41 Конституції України та ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні. Відповідач ОСОБА_2 набула право власності на спірний об’єкт відповідно до діючого на той час законодавства. Підстави припинення права власності викладені в ст.346 ЦК України, а способи захисту цивільних прав та інтересів судом  -  в ч.2 ст.16 ЦК України. Такий спосіб захисту цивільного права, як витребування від фізичної особи на користь держави належного їй на праві власності майна без визнання недійсним попереднього правочину, діючим законодавством не передбачений.

Порушень матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону.

Керуючись ст.ст.303,307,308 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

            

        Апеляційну скаргу  Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області -  відхилити.   

        Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2011 року –залишити без змін.

        Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.


        Головуючий:

        Судді


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація