ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3911/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.                       

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1)     

до  Харківського квартирно-експлуатаційного управління (61024, м. Харків, вул. Сковороди Григорія, буд. 61)   

про  стягнення 419652,43 грн.

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до відповідача - Харківського квартирно-експлуатаційного управління про стягнення 419652,43 грн., з яких: основний борг у розмірі 378305,76 грн., пеня у розмірі 29845,40 грн., 3% річних у розмірі 3302,34 грн., інфляційні втрати у розмірі 8198,93 грн. та судові витрати.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов`язань за договором постачання природного газу №19-5133/24-БО-Т від 19.12.2023 в частині здійснення повної та своєчасної сплати вартості поставленого природного газу.  

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.11.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк у п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

13.11.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заяву про усунення недоліків разом із доданими документами (вх. №28625), яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.11.2024 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Беручи до уваги те, що ціна позову у справі не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, а також враховуючи необхідність недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України до суду не надходило.

Суд зазначає, що 18.10.2023 введено в дію зміни, що внесені в Господарський процесуальний кодекс України Законом України №3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документам", який набрав чинності 21.07.2023.

Відповідно до частини 5 статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з частиною 7 статті 6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З 05.10.2021 офіційно почали функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку.

Положеннями п. 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено спосіб належного повідомлення сторін про розгляд справи в електронній формі - через "Електронний кабінет".

Правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/6322/21, від 29.06.2022 у справі №906/184/21, від 02.11.2022 у справі №910/14088/21, від 29.11.2022 у справі №916/1716/20, від 27.03.2023 у справі №910/16794/19.

Матеріали справи свідчать, що сторони зареєстрували "Електронний кабінет" в ЄСІТС, а тому ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.11.2024 було доставлено до зареєстрованого "Електронного кабінету" сторін, про що свідчать довідки про доставку електронного листа, які долучено судом до матеріалів справи.

Пунктом 2 частини 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.11.2024 по справі №922/3911/24 було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.

Отже, матеріали справи свідчать, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

З урахуванням наведеного, оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позовну заяву, справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Положеннями частини 4 статті 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

19.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", EIC-код 56X930000010610Х (далі - постачальник) та Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням, EIC-код 56XS00007P№7S005  (далі - споживач) укладено договір постачання природного газу №19-5133/24-БО-Т (далі - договір).

Пунктом 1.1. договору передбачено, що постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Згідно пункту 1.2. договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для власних потреб або в якості сировини і не може бути використаний для перепродажу.

Відповідно до пункту 1.3. договору за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711210000) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.

Згідно пункту 1.4. договору споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання договору у споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та оператором газорозподільної мережі (надалі - Оператор ГРМ) та присвоєний Оператором ГРМ персональний ЕІС-код та/або укладений договір транспортування природного газу між споживачем та оператором газотранспортної системи (надалі - Оператор ГТС) та присвоєний Оператором ГТС персональний ЕІС-код (якщо об`єкти споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної мережи). Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в цьому пункті, несе споживач.

Пунктом 2.1. договору погоджено, що постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з 01 січня 2024 року по 15 квітня 2024 року (включно), в кількості 485,00 тис. куб.м., в тому числі по місяцях (загальний обсяг): січень 2024 - 168,00 тис.куб.м., лютий 2024 - 136,00 тис.куб.м., березень 2024 - 114,00 тис.куб.м., квітень 2024 - 67,00 тис.куб.м.

Відповідно до пункту 2.3. договору підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що перегляд та коригування замовлений споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду із дотриманням вимог Закону України "Про публічні закупівлі". Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим договором. В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5. договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу.

Відповідно до пункту 3.5. договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ (п.п. 3.5.1. п. 3.5. договору).

На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник протягом 3-х робочих днів готує та надає споживачу по два примірники актів приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника, а саме: акт на передачу Обсягу I та акт на передачу Обсягу II (п.п. 3.5.2., п. 3.5. договору).

Споживач протягом 2-х робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (п.п. 3.5.3., п. 3.5. договору).

Згідно пункту 4.1. договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1. договору як Обсяг I встановлюється на період з 01 січня 2024 року по 15 квітня 2024 (включно) наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб.м. газу без ПДВ - 6183,33 грн. Крім того, ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ - 7420,00 грн. Крім того, тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу на перед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб.м. Всього ціна газу для Обсягу I за 1000 куб.м. з ПДВ, з урахуванням тарифу послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 7583,89 грн. (п.п. 4.1.1.).

Ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1. договору як Обсяг II встановлюється на період з 01 січня 2024 року по 15 квітня 2024 (включно) наступним чином: Ціна природного газу за 1000 куб.м. газу без ПДВ - 13658,33 грн. Крім того, податок на додану вартість за ставкою 20%. Ціна природного газу за 1000 куб.м. з ПДВ - 16390,00 грн. Крім того, тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн. Крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб.м. Всього ціна газу за 1000 куб.м. з ПДВ з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16553,89 грн. (п.п. 4.1.2., п. 4.1.).

Згідно з пунктом 4.3. договору загальна вартість договору на дату укладання становить 6271930,54 грн., крім того ПДВ 1254386,11 грн., разом з ПДВ - 7526316,65 грн.

Пунктом 5.1. договору погоджено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5. цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Відповідно до пункту 13.1. договору даний договір набирає чинності з 01 січня 2024 року і діє в частині поставки газу до 15 квітня 2024 року (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.

Окрім того, матеріали справи свідчать, що 19.12.2023 між постачальником та споживачем було укладено додаткову угоду №1 до договору №19-5133/24-БО-Т від 19.12.2023 згідно якої сторони погодили доповнити розділ 1 договору пунктом 1.6. та визначили EIC коди точок обліку споживача по об`єктах споживання: 61024, Україна, Харківська область, м. Харків.

Із матеріалів справи також убачається, що 27.02.2023 між постачальником та споживачем  було укладено додаткову угоду №2 до договору №19-5133/24-БО-Т від 19.12.2023, в якій сторони погодили викласти пункт 2.1. Розділу 2 "Кількість та фізико-хімічні показники природного газу" договору в наступній редакції: "Постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з 01 січня 2024 року по 15 квітня 2024 року (включно), в кількості 471,00 тис.куб.метрів (загальний обсяг): січень 2024 - 143,42171 тис.куб.м., лютий 2024 - 136,00 тис.куб.м., березень 2024 - 114,00 тис.куб.м., квітень 2024 - 77,57829 тис.куб.м.

Крім того, погоджено викласти пункт 4.3. Розділу 4 "Ціна та вартість природного газу" договору в наступній редакції: "4.3. Загальна вартість цього договору становить 6078801,82 грн., крім того ПДВ - 1215760,37 грн., разом з ПДВ - 7294562,19 грн." Пунктом 4 передбачено, що дана додаткова угода складена у двох примірниках по одному для кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу, набуває чинності з дати її укладання, поширює дію на відносини, що склалися між сторонами з 01 січня 2024 року і діє протягом строку дії договору, згідно частини 3 статті 631 ЦКУ.

13.03.2024 між  постачальником та споживачем  було укладено додаткову угоду №3 до договору №19-5133/24-БО-Т від 19.12.2023, в якій сторони погодили викласти пункт 2.1. Розділу 2 "Кількість та фізико-хімічні показники природного газу" договору в наступній редакції: "2.1. Постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з 01 січня 2024 року по 15 квітня 2024 року (включно), в кількості 469,00 тис.куб.метрів (загальний обсяг): січень 2024 - 143,42171 тис.куб.м., лютий 2024 - 118,22322 тис. куб.м., березень 2024 - 129,00 тис.куб.м., квітень 2024 - 78,35507 тис.куб.м. Всього - 469,00 тис.куб.м. Крім того, погоджено викласти пункт 4.3. Розділу 4 "Ціна та вартість природного газу" договору в наступній редакції: "4.3. Загальна вартість цього договору становить 6051212,01 грн., крім того ПДВ - 1210242,40 грн., разом з ПДВ - 7261454,41 грн.".

Пунктом 4 додаткової угоди погоджено, що додаткова угода складена у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу, набуває чинності з дати її укладення, поширює дію на відносини, що склалися між сторонами з 01 січня 2024 року і діє протягом строку дії договору, згідно частини 3 статті 631 ЦКУ.

Матеріали справи свідчать, що постачальником та споживачем укладено та підписано акти приймання-передачі природного газу за січень - квітень 2024 року, а саме: 1) б/н від 31.01.2024 за січень 2024 року на суму 148401,73 грн. з обсягом споживання 19,56803 тис.куб.м.; 2) б/н від 29.02.2024 за лютий 2024 року на суму 121375,64 грн. з обсягом споживання 16,00441 тис.куб; 3) б/н від 31.03.2024 за березень 2024 року на суму 102901,51 грн. з обсягом споживання 13,56844 тис.куб.м.; 4) б/н від 10.04.2024 за березень 2024 року на суму 1388616,88 грн. з обсягом споживання 83,88464 тис.куб.м.; 5) б/н від 30.04.2024 за квітень 2024 року на суму 1285,55 грн. з обсягом споживання 0,16951 тис.куб.м.; 6) б/н від 10.05.2024 за квітень 2024 року на суму 4341,76 грн. з обсягом споживання 0,26228 тис.куб.м.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем на електронну пошту відповідача направлялись примірники актів приймання-передачі природного газу б/н від 12.02.2024 за січень 2024 року на суму 2050259,84 грн, б/н від 11.03.2024 за лютий 2024 року на суму 1692118,66 грн. Проте, станом на дату складання позовної заяви, відповідач не повернув позивачу вказані вище акти приймання-передачі природного газу. Вмотивована відповідь-відмова від підписання актів у письмовій формі на виконання вимог підп. 3.5.3 та 3.5.4 п. 3.5 договору на адресу позивача не надходила.

Отже, позивач зазначає, що на виконання умов договору, позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 5509301,57 грн. з ПДВ (з урахуванням вартості тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи).

Згідно довідки АТ "Державний ощадний банк України" №16/2-09/61248/2024 від 22.05.2024 відповідачем проведено часткові оплати в загальній сумі 5130995,81 грн. як оплата за спірні поставки природного газу за договором.

Враховуючи вказане, позивач зазначає, що оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у строк визначений договором, а тому порушив вимоги пункту 5.1 договору, що стало підставою для звернення з позовом до суду про стягнення заборгованості та нарахованої пені, 3% річних та інфляційних втрат.  

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.

Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 714 ЦК України унормовано, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За змістом статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників); споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Частинами 1, 3статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" передбачено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову №3011 "Про видачу ліцензії" з транспортування природного газу ТОВ "Оператор ГТС України", на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (код ЄДРПОУ 42795490).

За приписами статті 173 ГК України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1378/27823 (надалі - Кодекс ГТС).

Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Пунктом 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС передбачено, що оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи.

Отже, суб`єкти ринку природного газу користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС. Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених зазначеним Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС передбачено, що для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень.

Враховуючи зазначене, суб`єкти ринку природного газу мають право користуватися ресурсами Інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.

На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник протягом 3-х робочих днів готує та надає споживачу по два примірники актів приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника, а саме: акт на передачу Обсягу I та акт на передачу Обсягу II (п.п. 3.5.2., п. 3.5. договору).

Споживач протягом 2-х робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (п.п. 3.5.3., п. 3.5. договору).

Матеріали справи свідчать, що постачальником та споживачем укладено та підписано акти приймання-передачі за січень - квітень 2024 року, а саме: 1) б/н від 31.01.2024 за січень 2024 року на суму 148401,73 грн. з обсягом споживання 19,56803 тис.куб.м.; 2) б/н від 29.02.2024 за лютий 2024 року на суму 121375,64 грн. з обсягом споживання 16,00441 тис.куб; 3) б/н від 31.03.2024 за березень 2024 року на суму 102901,51 грн. з обсягом споживання 13,56844 тис.куб.м.; 4) б/н від 10.04.2024 за березень 2024 року на суму 1388616,88 грн. з обсягом споживання 83,88464 тис.куб.м.; 5) б/н від 30.04.2024 за квітень 2024 року на суму 1285,55 грн. з обсягом споживання 0,16951 тис.куб.м.; 6) б/н від 10.05.2024 за квітень 2024 року на суму 4341,76 грн. з обсягом споживання 0,26228 тис.куб.м.

У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1. цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору (п.п. 3.5.4, п. 3.5. договору).

У даному разі матеріали справи свідчать, що позивачем на електронну пошту відповідача направлялись підписані позивачем примірники актів приймання-передачі природного газу б/н від 12.02.2024 за січень 2024 року на суму 2050259,84 грн. з обсягом споживання 123,85368 тис.куб.м. та б/н від 11.03.2024 за лютий 2024 року на суму 1692118,66 грн. з обсягом споживання 102,21881 тис.куб.м., які відповідачем не повернуто. При цьому вмотивованої відповіді або відмови від підписання зазначених актів приймання-передачі природного газу у письмовій формі на виконання вимог підп. 3.5.3 та 3.5.4 п. 3.5 договору на адресу позивача не надано та матеріали справи не містять.

Натомість матеріали справи містять відомості з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів відповідача, які відображають обсяги природного газу, що були поставлені відповідачу у січні - квітні 2024 року з ресурсу позивача у відповідності до п.п. 3.5.4 п. 3.5 договору.

Крім того, матеріали справи містять відповідь Оператора ГТС від 22.08.2024 №ТОВВИХ-24-12982 на адвокатський запит, відповідно до якої, в інформаційній платформі споживач з EIC-кодом 56XS00007P№7S005 був закріплений за постачальником з EIC-кодом 56X930000010610Х у спірний період з 01.01.2024 по 30.04.2024 та обсяги природного газу, використаного споживачем за спірний період, внесено в алокацію постачальника, а саме: з 01.01.2024 по 31.01.2024 - 143421,71 м3; з 01.02.2024 по 28.02.2024 - 118223,22 м3; з 01.03.2024 по 31.03.2024 - 97453,08 м3; з 01.04.2024 по 30.04.2024 - 431,79 м3.

Отже, матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, що на виконання умов договору, позивач передав у власність відповідача природний газ за спірний період січень - квітень 2024 року згідно вище вказаних актів приймання-передачі природного газу на загальну суму 5509301,57 грн. з ПДВ (з урахуванням вартості тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи) за спірний період.

Згідно пункту 5.3. договору оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1. цього договору. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахунковий період.

Згідно довідки АТ "Державний ощадний банк України" №16/2-09/61248/2024 від 22.05.2024, наданого позивачем розрахунку основної заборгованості, відповідачем проведено лише часткові оплати в загальній сумі 5130995,81 грн. як оплата за спірні поставки природного газу за договором.

Статтею 525 ЦК України та частини 7 статті 193 ГК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із частиною 1, 4 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, відповідно до статті 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зазначені положення законодавства вказують, що коли одна із сторін за умовами договору взяла на себе певні зобов`язання, то інша сторона вправі очікувати, що такі будуть виконані належним чином у встановлені строки. У разі ж коли сторона порушила умови договору, зобов`язання вважається не виконаним.

Тобто, однією із основних умов виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 10.09.2019 у справі №916/2403/18 до дій, які свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Перевіривши правомірність здійсненого позивачем детального розрахунку основної заборгованості у розмірі 378305,76 грн., суд зазначає, що розмір основної заборгованості є обґрунтованим, арифметично вірним, підтвердженим матеріалами справи.

Враховуючи вищевказані обставини, відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за спожитий природний газ, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 378305,76 грн. підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 3302,34 грн. та інфляційні втрати у розмірі 8198,93 грн., суд зазначає наступне.  

Приписами статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 626 ЦК України).

Разом з тим, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних витрат на суму боргу та процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов`язання.

Отже, в даному випадку, за порушення виконання грошового зобов`язання на відповідача покладається відповідальність відповідно до статті 625 ЦК України, яка полягає у приєднанні до невиконаного обов`язку, нового додаткового обов`язку у вигляді відшкодування матеріальних втрат позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Перевіривши правомірність та правильність здійсненого позивачем детального розрахунку 3% річних у розмірі 3302,34 грн., інфляційних втрат у розмірі 8198,93 грн.,  суд зазначає, що подані нарахування у повній мірі відповідають обставинам справи, вимогам законодавства, розрахунки виконано арифметично вірно, а тому позовна вимога про стягнення 3% річних у розмірі 3302,34 грн., інфляційних втрат у розмірі 8198,93 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення пені у розмірі 29845,40 грн., суд враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина перша статті 548 ЦК України).

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Системний аналіз положень чинного законодавства вказує, що забезпечення виконання зобов`язання має своєю правовою метою надання контрагентам можливості передбачити у відповідному правочині правові наслідки неналежного виконання обов`язків за відповідним правочином.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши правомірність та правильність здійсненого позивачем детального розрахунку пені у розмірі 29845,40 грн., суд зазначає, що здійснене нарахування також відповідає обставинам справи, вимогам законодавства, розрахунок виконано арифметично вірно, з урахуванням чого, позовна вимога про стягнення пені у розмірі 29845,40 грн., визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Водночас матеріали справи свідчать, що відповідачем жодним чином не спростовано обґрунтованості та правомірності здійснених детальних розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат. Власного контррозрахунку вказаних сум до суду відповідачем не подано.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вказані вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Однак, всупереч вимог наведених статей 13, 74 ГПК України жодних доказів на спростування встановлених обставин справи та обґрунтованості заявлених позовних вимог, відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України, а тому враховуючи висновки суду про задоволення позову, покладає витрати зі сплати судового збору на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -         

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Харківського квартирно-експлуатаційного управління (61024, м. Харків, вул. Сковороди Григорія, буд. 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) основний борг у розмірі 378305,76 грн., пеню у розмірі 29845,40 грн., 3% річних у розмірі 3302,34 грн., інфляційні втрати у розмірі 8198,93 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 5035,83 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "09" січня 2025 р.   

Суддя Г.І. Сальнікова