Справа № 621/3828/24

Провадження № 2/621/218/25

Рішення

Іменем України

(заочне)

10 січня 2025 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді - Шахової В.В., за участю секретаря судового засідання - Девятерикової А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 16.10.2020 Виконавчим комітетом Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області, актовий запис № 06.

В обґрунтування позову зазначено, що 16.10.2020 сторони зареєстрували шлюб. Від шлюбу сторони спільних дітей не мають. Шлюбні стосунки припинені між сторонами з 2023 року, спільного господарства подружжя не веде. Враховуючи неможливість примирення з відповідачем, позивачка змушена звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 06.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Позивачка ОСОБА_1 просила слухання справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить суд задовольнити в повному об`ємі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив, заяв та відзиву на позов не надав.

Оголошення про виклик відповідача розміщено з додержанням вимог, передбачених ч. 11 ст. 128 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, з огляду на те, що належним чином повідомлений відповідач повторно не з`явився у судове засідання та не повідомив про причини своєї неявки, суд вважає можливим проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, враховуючи те, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, дійшов наступних висновків.

Як вбачається з копії Свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 , 16 жовтня 2020 року, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Орільською селищною радою Лозівського району Харківської області зареєстровано шлюб, актовий запис № 06. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на " ОСОБА_2 " (а. с. 26).

Сторони від шлюбу спільних дітей не мають.

Відповідно до ст. 51 Конституції України, ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (стаття 110 СК України).

Судовим розглядом встановлено, що позивачка продовжувати шлюбні відносини не бажає, примирення та збереження шлюбу неможливе, шлюб носить формальний характер, відповідно, відмова у розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що потягне за собою неприпустиме порушення права одного з подружжя або обох на вільний вибір. Спір про поділ майна подружжя відсутній.

Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Таким чином, згідно чинного законодавства, незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу, тому, враховуючи вищевикладене, задоволення позовних вимог про розірвання цього шлюбу не суперечить вимогам законодавства України.

Беручи до уваги фактичні взаємовідносини сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Частиною 3 ст. 115 СК України передбачено, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

З урахуванням позиції позивачки, яка не заявляла вимогу про стягнення на свою користь судового збору, питання про розподіл судових витрат при ухваленні судового рішення не вирішувалось.

Керуючись статтями 110, 111 - 115 Сімейного Кодексу України, статтями 10, 11, 12, 81, 141, 142, 247, 263 - 265, 280 - 284 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , зареєстрований 16 жовтня 2020 року Орільською селищною радою Лозівського району Харківської області зареєстровано шлюб, актовий запис № 06, Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 - розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище дружини змінити на дошлюбне " ОСОБА_1 ".

Роз`яснити сторонам, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду в тридцятиденний строк з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено та підписано 10 січня 2025 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя: В. В. Шахова