Справа № 645/101/25

Провадження № 2/645/878/25

У Х В А Л А

13 січня 2025 року                                                                        м. Харків        

Суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Лисенко О.О., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до Харківської міської ради, про визначення розміру частки,–

в с т а н о в и в :

08.01.2025 до Фрунзенського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до Харківської міської ради, про визначення розміру частки.

У своєму позові, позивачі просить суд:

- визначити, що частка кожного із співвласників квартири АДРЕСА_1 : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , а також померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , становить 1/4 (одну четверту) частку квартири.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суддею встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст. 175 та ст. 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно Постанови ВП ВС від 25.08.2020 по справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто, як зі спору майнового характеру. При цьому обов`язок визначити вартість спірного майна покладається на позивача.

Вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані договори купівлі-продажу цього майна, відомості про його залишкову балансову вартість, звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Виходячи зі змісту позовної заяви, позивачі просить визнати за ними право власності на об`єкт нерухомого майна (1/4 частку квартири за кожним з позивачів), який підлягає грошовій оцінці.

В пунктах 15,16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов`язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п`ятою статті 216 ЦК).

Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», - звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

На підтвердження сплати судового збору суду надано платіжні квитанції згідно яких позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 сплачено судовий збір у розмірі 403, 80 грн кожного з позивачів окремо.

Так, частиною 1 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду – у відповідному співвідношенні до ціни позову у фіксованому розмірі.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - визначається вартістю майна.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» станом на 1 січня 2024 року, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою – підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140,00 грн).

Однак позивачами ціна позову в позовній заяві незазначена, доказів неможливості надати документи, що підтверджують вартість майна позивачами до матеріалів справи не долучено.

Оскільки позовна заява не містить ціни позову, то суд позбавлений можливості перевірити правильність сплати позивачами судового збору за подання позовної заяви, яка містить одну вимогу майнового характеру.

Враховуючи наведене, позивачам необхідно зазначити ціну позову станом на дату подання позовної заяви, яка повинна відповідати дійсній вартості спірного майна (звіт про оцінку майна), надавши відповідні докази, та сплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру з розрахунку 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а оригінал квитанцій про сплату подати до суду.

Копії документів підлягають засвідченню, згідно з Національним стандартом України, затвердженого Державним підприємством «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01 липня 2020 року № 144 «ДСТУ 4163-2020», відповідно до яких відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 22 [підпису] на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.

Разом з цим, додатки до позову, які є копіями з оригіналів документів, як в примірнику до суду так і в примірнику для відповідача не містять обов`язкових реквізитів, визначених ДСТУ 4163:2020, а саме: зазначення ПІБ особи, яка засвідчила дані копії та дати засвідчення.

Окрім того, позовна заява в порушення вимог п.п. 6, 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не містить відомостей:

­- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

-про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищезазначені обставини, суддя позбавлений можливості вирішити питання відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачам строк на усунення недоліків.

Таким чином, текст позовної заяви, по формі та змісту відповідно до ст. 175 ЦПК України з урахуванням змін, внесених ЗУ 3200-ІХ від 29.06.2023, який набрав чинності 18.10.2023, повинен бути наданий суду разом з копіями відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі з дотриманням вимог абз. 1 ч. 1 ст. 177 ЦПК України або з дотриманням вимог абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-

у х в а л и в :

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до Харківської міської ради, про визначення розміру частки.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, але не більше п`яти  днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Роз`яснити позивачам, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви, зазначені в даній ухвалі, не будуть усунені, позовна заява буде визнана неподаною та повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://fr.hr.court.gov.ua. на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Суддя                                                                                 О.О. Лисенко