Справа № 644/180/25

Провадження № 3/644/334/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 січня 2025 р.                м.Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді Паляничко Д.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання – Рибалка В.О.,

особи, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

потерпіла особа – ОСОБА_2 ,

розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з відділу поліцейської діяльності № 1 Куп`янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харкова, громадянство України, паспорт № НОМЕР_1 , виданий органом 6356 від 03.01.2020, не одружений, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштований, не є особою з інвалідністю, не є пенсіонером,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 1 ст.173-2 КУпАП України,

ВСТАНОВИВ:

09 січня 2025 року на адресу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з відділу поліцейської діяльності № 1 Куп`янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області надійшов адміністративний матеріал про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП України, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі за текстом – ОСОБА_1 ) (а.с. 1).

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 09.01.2025 справа № 644/180/25 визначена на розгляд судді Паляничко Д.Г. (а.с. 13).

02 січня 2025 року о 20 годині 30 хвилин в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив відносно своєї сестри ОСОБА_2 домашнє насильство, зокрема: виражався нецензурною лайкою на її адресу, ображав та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психологічному здоров`ю, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Частиною 1 ст. 276 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Згідно з протоколу серії ВАД № 261595 від 02.01.2025 про адміністративне правопорушення, місцем вчинення адміністративного правопорушення зазначено АДРЕСА_1 , що відноситься до територіальної юрисдикції Орджонікідзевського районного суду м. Харкова на підставі ст.276 КУпАП.

Розпорядженням Голови Верховного Суду № 399/0/15-23 від 20.04.2023 з 01.05.2023 змінено територіальну підсудність судових справ Шевченківського районного суду Харківської області – Орджонікідзевському районному суду міста Харкова.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП не визнав. Пояснив, що із сестрою була обопільна сварка із взаємними образами на побутовому грунті, жодного насильства він не чинив та не бажав навіть конфлікту.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи потерпілою особою, у судовому засіданні пояснила, що зареєстрована та проживає разом з рідним братом, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . Квартира належить на праві спільної часткової власності їй, середній сестрі та ОСОБА_1 , але фактично проживають в ній лише ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . На підгрунті взаємних претензій щодо не вирішених питань оплати комунальних послуг, сумісного проживання виник конфлікт, в процесі якого ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою, що спровокувало сторони на взаємні образи.

Відтак, суд, відповідно до вимог ст.268 КУпАП, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності потерпілої особи, що сприятиме досягненню завдань, визначених ч.1 ст.245 КУпАП, та своєчасному розгляду справи в межах строків, які передбачені ч. 2 ст. 277 та 38 КУпАП.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши докази, що містяться в матеріалах адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до положень ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог статей 245, 280 та 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен надати належну оцінку.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до диспозиції частини 1 статті 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, за вказані дії передбачена відповідальність за вчинення особою домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходженні корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім`ї (матеріальний склад).

Суд звертає увагу, що у протоколі серії ВАД № 261595 від 02.01.2025 про адміністративне правопорушення не розкрито психологічного характеру домашнього насильства, оскільки описано діяння ОСОБА_1 , яке не визначене, як таке що має форму такого виду домашнього насильства (а.с. 1). Зазначене у протоколі про адміністративне правопорушення формулювання «…виражався нецензурною лайкою на її адресу, ображав та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психологічному здоров`ю» не містить відомостей про те, що конфлікт між вказаними особами був зумовлений певним дискримінаційним ставленням до потерпілої її братом ОСОБА_1 та мав на меті підтримання панівного становища стосовно потерпілої або був одним з епізодів у атмосфері домашнього насильства, що склалася між потерпілою та її братом ОСОБА_1 .

З пояснень ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є потерпілою особою, вбачається, що ОСОБА_1 вчинив сварку за адресою спільного місця проживання: АДРЕСА_1 , в ході якої виражався нецензурною лайкою на її адресу, ображав та погрожував їй фізичною розправою (а.с. 10).

Суд дійшов переконання, що лише нецензурні, образливі висловлювання та погрози на адресу особи не формують собою домашнє насильство. Так, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП є наявним лише у тому випадку, коли такі словесні образи, погрози, приниження тощо спрямовані на обмеження волевиявлення особи, і якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Тобто, у справах про домашнє насильство доказуванню підлягає не лише факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й наслідки, які в результаті таких дій (бездіяльності) були заподіяні постраждалій особі.

Отже, у справах про психологічне домашнє насильство обов`язково необхідно встановлювати, які саме негативні наслідки для психологічного стану постраждалої особи, перелічені у пункті 14 частини першої статті 1 Закону, настали внаслідок дій кривдника.

У зазначеному випадку в протоколі про адміністративне правопорушення фактично не розкрита об`єктивна сторона правопорушення, зокрема, у ньому не конкретизовано, в чому саме полягало психологічне насильство, вчинене ОСОБА_1 стосовно його сестри ОСОБА_2 та чи завдана шкода психічному здоров`ю потерпілій, хоча це прямо випливає з диспозиції ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно із положеннями ст. 279, 280 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Вказані вимоги закону узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

У силу вимог ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги рішення у цій справі, суд керується насамперед цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

З огляду на вищенаведене, з урахуванням практики ЄСПЛ та відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, та того, що суд не наділений повноваженням збирати докази винуватості чи невинуватості особи, притягнутої до адмінвідповідальності, дійшов висновку, що факт вчинення останнім правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, не доведений.

Згідно ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

Проаналізувавши вказані вище документи, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини події суд дійшов переконання, що не доведено факт вчинення та винуватість ОСОБА_1  інкримінованого йому діяння, зокрема,  адміністративного правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов переконання, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом матеріалами справи, у зв`язку із чим провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності у діях вказаної особи складу адміністративного правопорушення.

Отже, на підставі викладеного вище, керуючись ч. 1 ст. 173-2, 247, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст.173-2 КпАП України, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Постанова у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.

Суддя                                                                            Д. Г. Паляничко