Судове рішення #18410108

Справа № 1-189/2009 p.

ВИРОК

Іменем України

30 вересня 2009 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого Сливи Ю.М.,

при секретарі Гордієнко І.С.,

з участю прокурорів Ющенко М.А., Музики А.І., Оніщенко П.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

законного представника ОСОБА_2, представника міліції

у справах неповнолітніх ОСОБА_3,

адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені справу по обвинуваченню:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Жашкова Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с Русалівка Маньківського району Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4, раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України, -

встановив:

09.11.2008 року близько 22.00 години (точний час слідством не встановлено) ОСОБА_5 та ОСОБА_6, знаходячись у приміщенні будинку АДРЕСА_5, за попередньою змовою між собою, з метою заволодіння чужим майном, вчинили напад на ОСОБА_1, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу. Так, зайшовши у вказаний будинок, де знаходився потерпілий ОСОБА_1, підсудні почали наносити йому численні удари руками та ногами в різні частини тіла. Після цього, ОСОБА_6, направив на потерпілого пневматичний пістолет та погрожуючи вбивством, остаточно подавив волю потерпілого до опору. Тоді підсудні висловили потерпілому вимогу віддати його мобільний телефон та гроші. Сприймаючи погрози як небезпечні для свого життя та здоров’я, потерпілий відав підсудним мобільний телефон «Samsung x-160», вартістю 200 гривень, а також гроші в сумі 150 гривень, які взяв у своєї дружини ОСОБА_7 Після чого підсудні з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись майном потерпілого на власний розсуд, чим спричинили йому матеріальної шкоди на загальну суму 350 гривень.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 вину у вчиненні злочину визнав частково. Показав, що 09.11.2008 року біля 22.00 години він знаходився на вокзалі м. Ірпіня біля ігрових автоматів. Там до нього звернувся ОСОБА_5 та повідомив, що його дівчина ОСОБА_8 зателефонувала і повідомила, що її сестру ображає та б’є її чоловік. При цьому попросив поїхати з ним та поговорити з ОСОБА_1, потерпілим по справі, щоб той припинив насильство щодо дружини та ОСОБА_8. Він добре ставився до ОСОБА_5, оскільки вони земляки, а тому погодився допомогти йому. У зв’язку з цим, він зателефонував ОСОБА_9, який мав автомобіль та попросив в якості таксиста звозити їх в смт. Гостомель. ОСОБА_9 погодився і вони втрьох поїхали за вказаною ОСОБА_5 адресою. Автомобіль вони зупинили приблизно за 10 метрів від будинку та разом з ОСОБА_5 вийшли з автомобіля. До них підійшли ОСОБА_8 та ОСОБА_7 і розповіли обставини справи. Оскільки він має міцнішу тілобудову, ОСОБА_5 сказав, щоб до будинку з ОСОБА_8 пішов він та представився її хлопцем. Він погодився та разом з ОСОБА_8 підійшов до будинку, а ОСОБА_5 залишився біля автомобіля. У будинок ОСОБА_8 зайшла перша, а він залишився біля вхідних дверей. Він чув як ОСОБА_8 попросила ОСОБА_1 вийти на подвір’я, посилаючись на те, що до нього приїхали, але той у відповідь нецензурно висловився на її адресу. Почувши це, він зайшов у будинок та побачив, що ОСОБА_1 лежить на ліжку і дивиться телевізор. Він наказав потерпілому підніматися та йти на вулицю для розмови, але той відмовився виходити. Тоді він підійшов до ОСОБА_1 і кілька разів вдарив його долонею по обличчю, після чого вийняв пневматичний пістолет, направив його на потерпілого та сказав, що пристрелить. Після цього зателефонував ОСОБА_5 та попросив зайти. ОСОБА_5 забіг у будинок та дав потерпілому підзатильника. Він наказав потерпілому збирати речі та йти з будинку. ОСОБА_1 почав збиратись, нахилився і ОСОБА_5 вдарив його ногою в обличчя. У потерпілого сталося розсічення губи, пішла кров і він закричав. Він відразу наказав потерпілому не кричати, а продовжувати збирати речі. У цей момент ОСОБА_5 сказав потерпілому, щоб той віддав мобільний телефон та гроші в сумі 150 гривень. Він же підтвердив вимогу ОСОБА_5 та сказав, щоб той виконував. ОСОБА_5 у цей момент крикнув, що якщо ОСОБА_1 не віддасть телефон і гроші, вони вивезуть його у ліс. ОСОБА_1 віддав йому мобільний телефон, а за грошима пішов до своєї дружини. Мобільний телефон він одразу віддав ОСОБА_5. Потерпілий зібрав речі, і він вивів його за подвір’я. Після цього вони на автомобілі повернулись у м. Ірпінь. У автомобілі ОСОБА_5 дав водію ОСОБА_9 50 гривень на бензин. Після скоєного, злякавшись відповідальності, він викинув пістолет у кар’єр. Згодом він зустрів ОСОБА_5 біля автоматів і той повідомив, що міліція сказала повернути телефон. Оскільки він нічого не брав, то відповів ОСОБА_5, щоб той сам все повертав. Стверджує, що до потерпілого вони їхали не з метою заволодіти його майном, а щоб припинити протиправні дії потерпілого щодо дружини та її сестри, а намір заволодіти майном, у них виник вже у будинку. Про те, що у нього є пістолет, і він може при необхідності його застосувати, він ОСОБА_5 не говорив.

Підсудний ОСОБА_5 у судовому засіданні вину у вчинені вказаного злочину визнав частково та показав, що 09.11.2008 року близько 22.00 години йому зателефонувала його дівчина ОСОБА_8 та сказала, що її дома чекають неприємності від чоловіка її сестри ОСОБА_1, оскільки вони затримуються на роботі. У той момент він був з ОСОБА_6 на вокзалі у м. Ірпінь біля ігрових автоматів. Почувши це, ОСОБА_6 запропонував поїхати та розібратися з ОСОБА_1 Він погодився і ОСОБА_6 зателефонував своєму знайомому водію та ще 2 хлопцям, які підійшли і вони поїхали у смт. Гостомель. Приїхавши, він з ОСОБА_6 вийшли з автомобіля, та побачили дівчат ОСОБА_8 і ОСОБА_7. Першою у будинок до ОСОБА_1 зайшла ОСОБА_8, потім забіг ОСОБА_6 та почав бити потерпілого. Потім забіг він та також дав потерпілому підзатильник і вдарив по сідницях. ОСОБА_6 дістав пневматичний пістолет та почав погрожувати ним потерпілому, він же просив у ОСОБА_6, щоб той цього не робив. При цьому ОСОБА_6 запитав у потерпілого чи є у нього гроші, коли ж той відповів, що немає, наказав віддати мобільний телефон. Потерпілий відав ОСОБА_6 мобільний телефон, а той дав цей телефон йому. Згодом на вулиці, ОСОБА_6 забрав у нього цей телефон. Також потерпілий приніс 150 гривень, які ОСОБА_6 забрав. З цих грошей ОСОБА_6 50 гривень дав водію, а як використав іншу суму він не знає. Коли ж до ОСОБА_8 на роботу приїхала міліція, він взяв у ОСОБА_6 телефон потерпілого та заніс до міліції. Також він повернув потерпілому 150 гривень з власних коштів. Стверджує, що умислу на заволодіння майном потерпілого у нього не було, ОСОБА_6 діяв з власної ініціативи і він до цього не причетний.

Згодом ОСОБА_5 у судовому засіданні змінив покази та стверджував, що він не був свідком того, як ОСОБА_6 застосовував пістолет відносно потерпілого ОСОБА_1. У той момент коли він заходив у будинок до потерпілого, ОСОБА_6 ховав пістолет у кишеню.

Окрім часткового визнання своєї вини підсудними, їх вина у вчиненні вказаного злочину підтверджується:

- показами потерпілого ОСОБА_1, який у судовому засіданні показав, що 09.11.2008 року він знаходився дома за місцем свого проживання по АДРЕСА_5. Увечері він зателефонував дружині, але слухавку взяла її сестра ОСОБА_8, з якою він посварився, а тому сказав: «Прийдете додому, получите». Згодом до будинку зайшла ОСОБА_8 і попросила, щоб він вийшов, оскільки до нього приїхали. Він відповів, що нікого не чекає, а тому відмовився виходити. Після цього до будинку зайшов ОСОБА_6 та почав наносити йому удари в різні частини тіла. У тому числі, кілька разів вдарив його пістолетом по голові. При цьому говорив, що його вивезуть у ліс та вб’ють, якщо він образить котрусь із дівчат. Потім ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_5 та сказав, щоб той заходив у будинок. ОСОБА_5 зайшов та рукою дав йому підзатильника, а ногою вдарив по сідницях. ОСОБА_6 знову продовжив його побиття, після чого наказав віддати гроші та мобільний телефон. ОСОБА_5 при цьому не просив ОСОБА_6 припинити його побиття. Він віддав ОСОБА_6 мобільний телефон, позичив у дружини гроші, які теж віддав ОСОБА_6. Після цього, на вимогу ОСОБА_6, зібрав свої речі, і останній вивів його з будинку. Телефон йому повернули в міліції, а гроші віддав ОСОБА_5. Ніяких дій направлених на заволодіння його майном ОСОБА_5 не вчиняв, а тому він вважає, що останній до розбою не причетний.

- оголошеними та дослідженими в судовому засіданні показами потерпілого ОСОБА_1, який в ході досудового слідства показував, що ввечері 09.11.2008 року він з дитиною знаходився дома. Його дружина ОСОБА_7 затримувалась на роботі, а тому він зателефонував їй на мобільний телефон. Однак слухавку взяла сестра дружини ОСОБА_8, яка на його прохання покликати дружину, нецензурно висловилась, відмовившись це зробити. У зв’язку з цим між ними сталася сварка. Пізніше у будинок зайшла його дружина та сказала, щоб він вийшов на подвір’я, оскільки його чекають. Він відповів, що нікого не звав, а тому нікуди не піде. Однак після цього у будинок зайшла ОСОБА_8 з ОСОБА_6 та ОСОБА_5. ОСОБА_6 витягнув пістолет, направив на нього та сказав, що пристрелить. Після цього підійшов та почав бити його по обличчю та голові, у тому числі і пістолетом. Він впав на диван, і до його побиття приєднався й ОСОБА_5. Після цього ОСОБА_6 наказав йому віддати мобільний телефон, що він і зробив. ОСОБА_6 взяв у нього мобільний телефон та віддав його ОСОБА_5. Потім ОСОБА_6 сказав, щоб він дав їм 150 гривень, інакше вони вивезуть його до лісу. Побоюючись його слів, він позичив гроші у своєї дружини та віддав їх ОСОБА_6. Останній наказав йому збиратись та йти геть, ніколи не повертаючись. При цьому кричав, що працює в УБОЗІ, і якщо він звернеться до міліції, то знову приїде та вивезе його до лісу.

(а.с. 32-33)

•   -     показами законного представника неповнолітнього ОСОБА_2, яка у судовому засіданні показала, що підсудний по справі ОСОБА_5 є її сином. Характеризує вона його позитивно. Він допомагає їй у побуті, шанує бабусь, не вживає спиртного, незважаючи на те, що курить. Навчається в ліцеї на автослюсаря та з батьком інколи ремонтує машини. Бували випадки, коли він пропускав заняття, але після розмови з нею, припинив це робити. її син має друзів та близько 4 місяців зустрічався з ОСОБА_8, до тих пір, поки не сталися ці події. Також її син займається футболом, але має вади зору. Після того, як вона дізналась про вчинене, її син плакав, говорив, що не планував нікого грабувати та бити, а їхав у смт. Гостомель щоб тільки поговорити.

•   -     показами свідка ОСОБА_10, яка у судовому засіданні показала, що потерпілий по справі є її зятем. їх сім’я проживала у окремо виділеній частині її будинку. 09.11.2008 року потерпілий був дома, а її донька ОСОБА_7, яка є дружиною потерпілого, затримувалась на роботі. З цього приводу потерпілий телефонував своїй дружині, але розмовляв з її сестрою ОСОБА_8 та погрожував їм. Раніше були випадки, коли потерпілий бив свою дружину. Згодом приїхали підсудні, і її дочка ОСОБА_11 зайшла до неї в частину будинку та сказала, що приїхали хлопці бити потерпілого за його погрози. Вона вийшла на подвір’я, щоб з’ясувати всі обставини, але хлопці їй сказали, щоб вона йшла у будинок, оскільки її зять вже збирає речі. До частини будинку, де проживав потерпілий вона не заходила, а тому не знає, що там відбувалось. Згодом до будинку зайшов ОСОБА_1, попросив телефон та подзвонив брату повідомити, що їде до себе додому у с Озера.

•   -     показами свідка ОСОБА_7, яка у судовому засіданні показала, що вона є колишньою дружиною потерпілого. 09.11.2008 року вона знаходилась на роботі, а під вечір до неї прийшла її сестра ОСОБА_8. У той момент коли вона вийшла з приміщення, їй на мобільний телефон зателефонував її чоловік ОСОБА_1, і слухавку взяла ОСОБА_8. Між її чоловіком та сестрою сталася сварка, і чоловік пригрозив їм. ОСОБА_8 зателефонувала своєму хлопцю ОСОБА_5, розповіла у про це, на що останній сказав, що приїде. Коли ж вона з сестрою приїхали додому, побачили автомобіль, з якого вийшли хлопці, серед них був і ОСОБА_5. ОСОБА_8 ще раз розповіла про розмову з її чоловіком і вони пішли в напрямку будинку. Вона з ОСОБА_8 йшла попереду, а підсудні за ними. У будинок вона зайшла першою та попросила чоловіка вийти на вулицю, оскільки до нього приїхали, а у будинку спала їх двохрічна донька. Однак чоловік відмовився виходити. Потім у будинок зайшла ОСОБА_8 і між ними знову сталася сварка. Далі зайшов ОСОБА_6, підійшов до її чоловіка та вдарив того в обличчя. Вона почала кричати, забрала дитину та пішла у частину будинку, де проживала її мати. Приблизно через 10 хвилин у ту ж частину будинку зайшов потерпілий з ОСОБА_6, який стояв за ним, при цьому її чоловік попросив 150 гривень. Вона дала йому гроші і вони вийшли. Більше тоді вона нікого з них не бачила.

•   -     показами свідка ОСОБА_8, яка в судовому засіданні показала, що ввечері 09.11.2008 року вона поїхала на роботу до своєї сестри ОСОБА_7 У той момент, коли сестра відійшла, задзвонив її мобільний телефон, який остання залишила на своєму робочому місці. Вона взяла слухавку та почала говорити, це був чоловік сестри. При цьому вони посварилися і потерпілий почав їй погрожувати. Вона зателефонувала своєму хлопцю ОСОБА_5 та розповіла про це. її хлопець за неї переживав, а тому сказав, що приїде. Коли вона з сестрою приїхали додому, неподалік стояв автомобіль, з якого вийшли 5 хлопців, серед них був і ОСОБА_5. Вона ще раз розповіла про розмову з потерпілим, і хлопці вирішили, що першим до потерпілого піде ОСОБА_6, але бити ОСОБА_1 ніхто не збирався. Спочатку до будинку зайшла сестра, потім вона. Вони просили у потерпілого, щоб він вийшов на вулицю, але той відмовився і між нею з потерпілим знову сталася сварка. У цей момент до будинку зайшов ОСОБА_6, попросив у потерпілого, щоб той вийшов на вулицю, а коли ОСОБА_1 відмовився, почав завдавати йому удари в різні частини тіла. Сестра забрала дитину і пішла в частину будинку, де проживала їх мати. Вона теж вийшла з будинку, залишивши їх удвох. Коли ж повернулась, зустріла біля входу в будинок ОСОБА_5 та інших. При ній у потерпілого нічого не вимагали. Потім потерпілий ходив до своєї дружини за грошима, які віддав ОСОБА_6. Телефон потерпілого був у ОСОБА_6, і коли міліція почала їх розшукувати, телефон дали ОСОБА_5.

- оголошеними та дослідженими в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_9, який в ході досудового слідства показав, що 09.11.2008 року близько 20.00 години йому зателефонував ОСОБА_5 та попросив, щоб він на автомобілі відвіз його та інших хлопців в смт. Гостомель по справах. Він погодився, під’їхав до вокзалу у м. Ірпіні та забрав ОСОБА_5 та ще 2-х чи 3-х хлопців. По дорозі вони заїхали на заправку та залили бензин. Хто дав гроші на бензин він не знає, оскільки хтось їх передав ззаду, і він не помітив хто. ОСОБА_5 всю дорогу показував куди їхати. Коли приїхали, побачив 2-х дівчат, і ОСОБА_5 з ОСОБА_6 пішли з ними. Інші хлопці залишились біля автомобіля. Потім ці хлопці підійшли до хвіртки на подвір’я та стали там. Приблизно через 15 хвилин ОСОБА_6 вийшов з потерпілим та пройшли повз автомобіль. На його питання що коїться, ОСОБА_5 відповів, що все нормально. Потім всі сіли у автомобіль, і він завіз їх назад у м. Ірпінь. По дорозі ніхто про вчинення розбійного нападу не домовлявся, і в його присутності ніхто ні в кого нічого не забирав.

(а.с. 55);

- показами свідка ОСОБА_12, який у судовому засіданні показав, що в межах даної кримінальної справи він в якості слідчого проводив досудове слідство. Всі учасники процесу, у тому числі свідки і потерпілий на досудовому слідстві покази давали добровільно, власноручно підписували протоколи їх допиту і ніхто жодним чином ніякого тиску на них не чинив.

- протоколом огляду місця події від 26.02.2009 року, згідно з яким був оглянутий будинок АДРЕСА_5.

(а.с.11);

- протоколом огляду від 12.11.2008 року, згідно з яким був оглянутий громадянин, який назвався ОСОБА_5, з кишені якого вилучено мобільний телефон «Samsung x-160».

(а.с. 12-14);

- постановою про приєднання до справи речових доказів від 18.02.2009 року, згідно з якою оглянутий 12.11.2008 року телефон «Samsung x-160» приєднаний до справи як речовий доказ.

(а.с. 16);

- протоколом пред’явлення фотознімків для впізнання від 12.02.2009 року, згідно з яким потерпілий ОСОБА_1 впізнав ОСОБА_6, як особу яка його била та, погрожуючи пістолетом, забрала його речі.

(с.37);

- висновком судово-медичної експертизи №177/675 від 16.02.2009 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ушкодження: садна шкіри і слизової оболонки нижньої губи справа, крововилив в ділянці садна слизової оболонки губи.

Ушкодження по терміну заподіяння можуть відповідати 09.11.2008 року і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Зазначені ушкодження заподіяні тупим предметом, ідентифікувати який не представляється можливим.

(а.с. 43-44);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 від 12.02.2009 року в ході проведення якої потерпілий ОСОБА_1 підтвердив, що 09.11.2008 року до будинку, де він знаходився, зайшов ОСОБА_6 з ОСОБА_5 та почали його бити, а ОСОБА_6 погрожував пістолетом. Після цього ОСОБА_6 наказав віддати мобільний телефон, що він і зробив. ОСОБА_6 телефон віддав ОСОБА_5. Згодом на вимогу ОСОБА_6 він віддав також і гроші в сумі 150 гривень. ОСОБА_6 заперечував свою причетність до вчинення даного злочину, (а.с. 62-64);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 від 12.02.2009 року під час якої ОСОБА_8 пояснила, що на її прохання до будинку, де мешкав потерпілий ОСОБА_1 приїхав ОСОБА_5, ОСОБА_6 та інші. Після того, як потерпілий відмовився виходити з будинку, туди зайшли підсудні та почали бити потерпілого. Згодом вона побачила у ОСОБА_6 належний потерпілому мобільний телефон. Також бачила як потерпілий віддавав ОСОБА_6 150 гривень. ОСОБА_6 пояснив, що він дійсно тоді бив потерпілого, але пістолетом не погрожував і нічого в нього не забирав.

(а.с.65-67);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 від 12.02.2009 року в ході проведення якої ОСОБА_7 показала, що на прохання її сестри до потерпілого приїхали хлопці. Коли той відмовився виходити на вулицю, ОСОБА_6 забіг у будинок та почав бити потерпілого. Потім вона на прохання потерпілого дала йому 150 гривень. ОСОБА_6 пояснив, що він дійсно тоді бив потерпілого, але пістолетом не погрожував і нічого в нього не забирав.

(а.с. 68-69);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 20.02.2009 року згідно з яким ОСОБА_5 пояснив, що 09.11.2008 року на прохання його дівчини ОСОБА_8 він разом з іншими хлопцями, у тому числі і з ОСОБА_6 поїхали до будинку потерпілого. Коли потерпілий відмовився виходити на вулицю, він з ОСОБА_6 зайшли у будинок та почали бити його. При цьому, ОСОБА_6 завдавав удари потерпілому предметом, схожим на пістолет, а також погрожував ним. Після цього ОСОБА_6 почав вимагати у потерпілого мобільний телефон. Потерпілий дав мобільний телефон ОСОБА_6, і той віддав його ОСОБА_5. На вулиці ОСОБА_5 повернув ОСОБА_6 мобільний телефон. Потім потерпілий дав ОСОБА_6 ще й гроші. ОСОБА_6 пояснив, що 09.11.2008 року він на прохання ОСОБА_5 погодився поїхати разом з ним, поговорити з хлопцем, який ображав його дівчину. Коли вони під’їхали до будинку потерпілого, першими туди зайшли дівчата, а він з ОСОБА_5 залишились на подвір’ї. Почувши, що потерпілий ображає дівчат, він зайшов у будинок та запропонував йому вийти на подвір’я. Оскільки той відмовився, почав бити його та погрожувати пістолетом. У цей момент у будинок забіг ОСОБА_5 та також почав бити потерпілого. Після цього ОСОБА_5 запропонував забрати у потерпілого мобільний телефон. Він погодився та наказав потерпілому відати телефон. ОСОБА_1 дав йому мобільний телефон, і він одразу передав його ОСОБА_5. Однак ОСОБА_5 сказав, що він поверне мобільний телефон, коли потерпілий дасть їм 150 гривень. Потерпілий пішов до своєї дружини, взяв у неї гроші та віддав їх йому. Ці гроші він також віддав ОСОБА_5. Після цього, він сказав потерпілому, щоб той залишив будинок, і коли той це зробив, вони на автомобілі повернулись в м. Ірпінь.

(а.с. 72-74);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 від 20.02.2009 року в ході якої ОСОБА_5 пояснив, що ОСОБА_9 в якості таксиста возив його та інших в смт. Гостомель до будинку потерпілого. Хто йому дзвонив та просив про це він не пам’ятає. Потерпілого він не бив, але сказав ОСОБА_6, що йому треба гроші на бензин і той дав 50 гривень. ОСОБА_9 пояснив, що 09.11.2008 року він дійсно на автомобілі в якості таксиста возив підсудних в смт. Гостомель. Коли вони їхали, дорогу їм показував ОСОБА_5 По дорозі йому дали 20 гривень, на які вони заправились бензином. Біля подвір’я стояли дві дівчини, до яких підійшов ОСОБА_5 та про щось з ними говорив. Потім ОСОБА_5 з ОСОБА_6 пішли з дівчатами, а інші хлопці залишились біля автомобіля. Приблизно через 15 хвилин ОСОБА_6 вийшов з потерпілим та пройшли повз автомобіль. На його питання, що коїться, ОСОБА_5 відповів, що все нормально. Потім всі сіли у автомобіль, і він їх завіз назад у м. Ірпінь. Вважає, що ОСОБА_5 його оговорює, оскільки хоче всіх тоді там присутніх притягнути до кримінальної відповідальності.

(а.с. 75-76);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 від 26.02.2009 року відповідно до якого ОСОБА_1 пояснив, що 09.11.2008 року ОСОБА_9 він не бачив. ОСОБА_9 стверджував, що ОСОБА_1 він бачить вперше.

(а.с. 79);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 від 26.02.2009 року в ході якої ОСОБА_1 пояснив, що 09.11.2008 року ОСОБА_6, а також і ОСОБА_5 завдавали йому удари в різні частини тіла. Вимагати майно у нього почали у той момент, коли ОСОБА_5 вже був присутній у будинку. Точно хто висунув вимогу віддати майно сказати не може. ОСОБА_6 пояснив, що вимагати у потерпілого майно почав ОСОБА_5 він же, повторив цю вимогу, (а.с. 80-81);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 від 26.02.2009 року, під час якої ОСОБА_1 підтвердив, що ОСОБА_5 приймав участь у його побитті. ОСОБА_5 пояснив, що він чув як ОСОБА_6 почав вимагати майно у потерпілого.

(а.с. 82-83);

іншими матеріалами справи.

Аналізуючи в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає, що вони повністю підтверджують вину підсудних у вчиненні вказаного злочину.

Так, суд не приймає до уваги доводи потерпілого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_8 про те, що в ході досудового слідства слідчий ОСОБА_14 та дільничний ОСОБА_13 протоколи їх допиту складали не з їх слів, а обставини подій викладали на свій розсуд, а тому ці протоколи дійсності не відповідають.

За постановою суду прокуратурою здійснено перевірку вказаних ними фактів, однак вони свого підтвердження не знайшли.

Крім того, допитаний у судовому засіданні в якості свідка слідчий ОСОБА_14 показав, що потерпілий, а також і свідки на досудовому слідстві покази давали добровільно, власноручно підписували протоколи їх допиту, які були складені з їх слів, і ніхто жодним чином ніякого тиску на них не чинив.

До того ж, як видно з протоколу допиту свідка ОСОБА_8 (а.с. 52-53), остання власноруч вносила правки у протокол, про що ставила свої підписи.

За даних обставин суд вважає, що вищевказані доводи потерпілого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_8 дані з метою допомогти ОСОБА_5 уникнути відповідальності за скоєний злочин, і саме тому потерпілий частково змінив у судовому засіданні свої покази щодо фактичних обставин вчинення злочину, у тому числі й стверджував, що ніяких дій направлених на заволодіння його майном ОСОБА_5 не вчиняв, і до розбою не причетний. При цьому суд враховує, що будь-яким чином пояснити, чому ж саме він у судовому засіданні змінив покази, потерпілий не зміг.

Крім того, свідок ОСОБА_8 у той час зустрічалась з ОСОБА_5 і, на погляд суду, вона може мати намір допомогти підсудному ОСОБА_5 уникнути відповідальності.

Не приймає до уваги суд і покази свідка ОСОБА_7 у тій частині, що ОСОБА_6 у будинок до потерпілого спочатку зайшов один. Так, вказана особа є сестрою ОСОБА_8, яка, на погляд суду, намагається допомогти ОСОБА_5 уникнути відповідальності за скоєний ним злочин.

За даних обставин у свідка ОСОБА_7 також може бути намір допомогти ОСОБА_5

Не можуть бути взяті до уваги і покази підсудного по справі ОСОБА_6 щодо викладених ним обставин вчинення вказаного злочину. Так, в ході досудового слідства ОСОБА_6 постійно змінював свої покази. Спочатку взагалі заперечував свою причетність до даного злочину. Потім визнав, що бив потерпілого, але заперечував факт вчинення ним розбою. У судовому ж засіданні визнав свою участь у відкритому заволодінні майном потерпілого, але виклав обставини його вчинення так, ніби ініціатором цих дій був ОСОБА_5, чим, на погляд суду, намагався применшити свою участь та таким чином, пом’якшити відповідальність за вчинення зазначеного злочину.

Критично суд відноситься і до показів підсудного ОСОБА_5, які він давав у судовому засіданні у тій частині, де стверджував, що до вчинення розбою не причетний, ніякої попередньої домовленості у нього з ОСОБА_6 не було, і при заволодінні чужим майном, останній діяв самостійно.

Так, у судовому засіданні ОСОБА_5 неодноразово змінював покази. Спочатку показав, що ОСОБА_6 погрожував потерпілому пістолетом у його присутності, а він при цьому просив у ОСОБА_6 не робити цього. Після того, як ці покази спростував потерпілий ОСОБА_1, вказавши, що ОСОБА_5 нічого не говорив ОСОБА_6 щодо припинення останнім його побиття, ОСОБА_5 пояснив, що він взагалі не був присутній, коли ОСОБА_6 застосовував пістолет щодо ОСОБА_1

При цьому логічно пояснити чому він змінює свої покази в судовому засіданні, а також чому його покази, які він дає в судовому засіданні, відрізняються від показів, які він давав на досудовому слідстві в присутності адвоката, ОСОБА_5 не зміг.

За даних обставин, суд вважає, що зміна показів підсудним ОСОБА_5 у судовому засіданні, направлена на уникнення відповідальності за вчинений злочин, а тому суд не може взяти їх до уваги.

Суд вважає, що в частині встановлення фактичних обставин вчинення підсудними даного злочину, а також щодо причетності ОСОБА_5 до скоєння вказаного злочину, необхідно взяти до уваги покази потерпілого ОСОБА_1, які він давав в ході досудового слідства (а.с. 32-33). А саме, те, що у будинок до потерпілого ОСОБА_1 підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зайшли разом. ОСОБА_6 одразу витягнув пістолет, направив на потерпілого та сказав, що пристрелить. Після цього підсудні почали бити потерпілого і ОСОБА_6 наказав віддати мобільний телефон. Коли ОСОБА_1 це зробив, ОСОБА_6, взявши мобільний телефон та віддавши його ОСОБА_5, сказав, щоб потерпілий дав їм 150 гривень, інакше вони вивезуть його до лісу. Побоюючись його слів, ОСОБА_1 позичив гроші у своєї дружини та віддав їх ОСОБА_6.

Саме такі обставини вчинення злочину підтверджував потерпілий в своїх поясненнях у день звернення його до правоохоронних органів, а саме 12.11.2008 року (а.с. 18-19); вказував він на них і в ході проведення очної ставки з ОСОБА_6 (а.с. 62-64).

Крім того, на такі ж обставини вказував і сам підсудний ОСОБА_5, будучи допитаним в якості підозрюваного з участю захисника (а.с. 120-122); підтверджував він їх і під час його допиту в якості обвинуваченого, проведеного також з участю захисника (а.с. 136-137); вказував на ці ж обставини він і під час проведення очної ставки між ним та ОСОБА_6, при цьому також був присутній захисник ОСОБА_5 (а.с. 72-74).

Аналізуючи встановлені обставини, суд вважає, що ОСОБА_5 діяв спільно з ОСОБА_6 і їх дії були узгоджені між собою. Так, вони разом зайшли у будинок до потерпілого. Після спільного побиття останнього та погроз пістолетом, які здійснював ОСОБА_6, вони разом подавили волю потерпілого до опору. Після того, як на вимогу ОСОБА_6 потерпілий віддав йому мобільний телефон, ОСОБА_6 передав його ОСОБА_5. Останній, не відмовляючись, взяв його і при цьому не намагався повернути ОСОБА_1 Пізніше віддав цей телефон ОСОБА_6 Крім того, той факт, що підсудні після відкритого заволодіння майном потерпілого, спільно розпорядились ним на власний розсуд, підтверджується тим, що телефон потерпілого правоохоронним органам був повернутий саме ОСОБА_5 До того ж, і гроші потерпілому також були повернуті ОСОБА_5, що також підтверджує причетність останнього до вчинення даного злочину.

Крім того, як вбачається з показів свідка ОСОБА_9, які він давав на досудовому слідстві (а.с. 55), у тому числі і під час очної ставки з ОСОБА_5 (а.с. 75-76), на його питання, що коїться, саме ОСОБА_5 відповів, що все нормально. Даний факт, на погляд суду, свідчить про обізнаність та причетність ОСОБА_5 до всіх подій, які відбувались навколо потерпілого ОСОБА_1

Враховуючи, що в ході вчинення даного злочину, підсудні діяли узгоджено та злагоджено, жодний із них не вчинив будь-яких дій, направлених на припинення протиправного заволодіння майном потерпілого, вони спільно заволоділи майном останнього та використали його на власний розсуд, суд вважає, що діяли вони за попередньою змовою між собою.

Оскільки із встановлених судом обставин, вбачається, що підсудні при нападі на потерпілого використовували пневматичний пістолет, яким погрожували йому вбивством, і ці погрози останній сприймав, як реальну загрозу його життю та здоров’ю, суд вважає, що органом досудового слідства, правильно кваліфіковано дії підсудних за ст. 187 ч. 2 КК України, як вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном (розбою), поєднаного з погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб.

На погляд суду, незважаючи на той факт, що ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що щиро кається у вчиненому, щире каяття, як пом’якшуюча обставина, не може бути врахована щодо підсудного, оскільки він, хоч і стверджує, що щиро розкаявся, однак не визнав повністю свою вину та не дав своїй поведінці належну оцінку. При цьому суд враховує, що пом’якшуюча обставина - щире каяття має місце в тих випадках, коли особа повністю визнає свою вину у вчиненому злочині, дає своїй поведінці належну оцінку і дійсно готова нести передбачену законом відповідальність.

При обранні міри покарання суд враховує, що підсудні скоїли злочин, який відноситься до категорії тяжких злочинів.

Підсудний ОСОБА_5 на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше несудимий, посередньо характеризується за місцем навчання.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_5 суд вважає: вчинення злочину неповнолітнім; добровільне відшкодування завданого збитку.

Підсудний ОСОБА_6 на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше несудимий, посередньо характеризується за місцем проживання.

Обставин, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_6 та обтяжують покарання обох підсудних, суд по справі не знаходить.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_5, суд враховує особу підсудного, наявність пом’якшуючих його покарання обставин, а саме: вчинення злочину неповнолітнім та добровільне відшкодування завданого збитку. Крім того, суд бере до уваги той факт, що ОСОБА_5 на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше несудимий, посередньо характеризується за місцем навчання, тяжких наслідків від вчинення ним злочину не настало, і потерпілий просить не позбавляти волі підсудного. Однак, враховуючи тяжкість вчиненого ним злочину, суд вважає за необхідне, обравши щодо нього покарання у вигляді позбавлення волі, застосувати ст. 69 КК України та призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті передбаченої за вчинений ним злочин. Крім того, з урахуванням вищевказаних підстав, суд вважає за необхідне не призначати додаткове покарання, що передбачене санкцією цієї ж статті, а саме: конфіскацію майна.

При призначенні покарання ОСОБА_6, суд враховує особу підсудного, який на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше несудимий, посередньо характеризується за місцем проживання. Бере до уваги відсутність пом’якшуючих та обтяжуючих його покарання обставин, а також те, що тяжких наслідків від вчинення ним злочину не настало, і потерпілий просить не позбавляти волі підсудного. Однак, враховуючи тяжкість вчиненого ним злочину, активну роль підсудного у його вчиненні, вважає, що виправлення ОСОБА_6 не можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому слід обрати міру покарання у вигляді позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України та призначити йому покарання по цій статті у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Міру запобіжного заходу до обрання вироком законної сили щодо ОСОБА_6 змінити з особистої поруки громадян ОСОБА_14 та ОСОБА_15 на тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Держдепартаменту України з питань виконання покарань, взявши його під варту в залі суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту його затримання, тобто з 30.09.2009 року, при цьому зарахувати час перебування його під вартою з 11.02.2009 року по 20.02.2009 року.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України та призначити йому покарання по цій статті, із застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді 5 (п’яти) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до обрання вироком законної сили щодо ОСОБА_5 змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Держдепартаменту України з питань виконання покарань, взявши його під варту в залі суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його затримання, тобто з 30.09.2009 року.

Речові докази по справі, а саме: мобільний телефон «Samsung x-160», який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_1, залишити у його користуванні.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд протягом 15-ти днів з моменту його оголошення.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація