13.10.2011    

Справа №   2-82/11  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 "08" липня 2011 р.                                                             м. Кам'янець-Подільський                                                                        

Кам’янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді –Шевцової Л. М.

з участю секретаря –Білоус Л. В.

            адвоката –ОСОБА_1

            представника позивачки –ОСОБА_2

            представника відповідачки ОСОБА_3- ОСОБА_4,

            представника відповідача ОСОБА_5 –ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам’янець-Подільський цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

            Позивачка звернулася з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_5 про визнання заповіту, посвідченого завідуючою Першої Кам’янець-Подільської державної нотаріальної контори ОСОБА_9  від 18 квітня 1997 року, реєстр за №1-1736 від імені  її сина -ОСОБА_10 недійсним.

           В обґрунтування своїх позовних вимог вказує,що її син ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Кам’янець-Подільському.

           Після смерті ОСОБА_10 залишилась спадщина, а саме квартира за АДРЕСА_1 яка належала йому на праві приватної власності згідно свідоцтва про право власності, виданого відділом приватизації Кам’янець-Подільського міськвиконкому 16 травня 1994 року.

          Крім неї спадкоємцями майна сина є -  його донька ОСОБА_3, син - ОСОБА_8. Всі вони звернулись в Першу Кам’янець-Подільську державну нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_10

         ОСОБА_10 перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_11, шлюб між ними був зареєстрований  07 грудня 1999 року. Від їх шлюбу дітей не було, а ОСОБА_5 - син ОСОБА_11 від попереднього шлюбу.

       ОСОБА_11 була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_10 і ІНФОРМАЦІЯ_2

       02 грудня 2009 року їй стало відомо,що син ОСОБА_10 залишив заповіт на ім’я своєї дружини ОСОБА_11 Коли вона отримала копію заповіту,то побачила,що підпис від імені її сина ОСОБА_10 виконаний не ним. Таким чином вважає,що заповіт є недійсним.

      Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні, а згодом її представник ,мати - ОСОБА_4 позов визнали, також вважають, що в заповіті підпис не ОСОБА_10

     Відповідач ОСОБА_8 в судове засідання не з’явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

      Відповідач ОСОБА_5 та його представник –адвокат ОСОБА_6 позов не визнали і пояснили, що ОСОБА_10  будучи спочатку у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_11, а потім і в зареєстрованому шлюбі  з 07.12.1999 року, залишив на її ім’я заповіт, який посвідчив в Першій держнотконторі 18 квітня 1997 року, реєстр №1-1736 на належну йому квартиру за АДРЕСА_1

     Заповіт підписав особисто, будучи в ясній пам’яті та в здоровому глузді. Про наявність заповіту не знали, поки не звернулися до нотаріуса з завою про прийняття спадщини, а тому одного екземпляра заповіту, який видається на руки заповідачу, немає.

   Просять в позові відмовити.

   Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

   Судом встановлено, що ОСОБА_10 помер  ІНФОРМАЦІЯ_1, на день його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме на  квартиру за АДРЕСА_1 Спадкоємцями його майна є - його мати ОСОБА_7, донька ОСОБА_3 та  син - ОСОБА_8.

  Із наданих суду документів із Першої Кам’янець-Подільської держноконтори вбачається, що ОСОБА_7 та  ОСОБА_3 подали належно оформлені заяви про прийняття спадщини, а ОСОБА_8 таку заяву не підписав,а тому спадщину не прийняв.

 ОСОБА_10 залишив на випадок своєї смерті заповіт на квартиру за АДРЕСА_1 на ім’я своєї дружини ОСОБА_11 який посвідчений завідуючою Першої Кам’янець-Подільської держнотконтори 18 квітня 1997 року реєстр №1-1736, яка прийняла спадщину, оскільки була зареєстрована та проживала разом із спадкодавцем в спірній квартирі до його смерті, (штамп в її паспорті від 12.07.2002 року).

 Після смерті ОСОБА_11,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкоємцем належного її майна є її син - ОСОБА_5, який подав  в Першу Кам’янець-Подільську держнотконтору заяву про прийняття спадщини після смерті матері.

  Оскільки позивачка та її представник ОСОБА_2, а також відповідачка ОСОБА_3 вважають, що підпис на заповіті ОСОБА_12 виконаний не ним, судом згідно ухвали від 25 січня 2011 року було призначено судову  почеркознавчу експертизу, яку доручено виконати експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

 Згідно висновку №2364/11-11 від 29 квітня 2011 року судово-почеркознавчої експертизи підпис від імені ОСОБА_10, що міститься в графі підпис нижче рукописного запису ОСОБА_10 в примірнику заповіту від імені ОСОБА_10 на ім’я ОСОБА_11 від 18.04.1997 року, посвідченого завідуючою Першої Кам’янець-Подільської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 реєстр за № 1-1736, виконано самим ОСОБА_10.

      Представник позивачки ОСОБА_2 та відповідачки ОСОБА_3- ОСОБА_4 а також адвокат ОСОБА_1 не погодились із висновком даної експертизи, просили призначити комісійну почеркознавчу експертизу, мотивуючи тим, що допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 пояснили, що знали як підписував документи ОСОБА_10 та вказали на те, що підпис в заповіті не його.

      Суд відмовив в задоволенні  такого клопотання, оскільки сумнівів щодо правильності висновку експертизи,проведеної КНДІСЄ не має. Крім того свідки  не могли чітко вказати в яких із пред’явлених  їм документах підпис  ОСОБА_10 а в яких ні.

          Представник позивачки ОСОБА_2 в судовому засіданні  уточнив позовні вимоги та просить винести рішення, яким визнати заповіт від 18 квітня 1997 року виконаний ОСОБА_10 на ім’я ОСОБА_11  недійсним в силу ст.ст.541,545 ЦК України (в редакції 1963 року), мотивуючи тим, що заповіт було вчинено в 1997 році на момент дії Цивільного кодексу (в редакції 1963 року).

           Виходячи із Прикінцевих та перехідних положень до Цивільного Кодексу, який набрав чинності 1 січня 2004 року  його дія застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

           Відповідно до ст.541ЦК (редакції 1963 року) - заповіт повинен бути складений в письмовій формі з  вказівкою місця та часу його складення, власноручно підписаний  заповідачем та нотаріально посвідчений.

          Відповідно до ст.545 ЦК (в редакції 1963 року) недійсність окремих частин заповіту не є підставою для визнання його недійсним в цілому. Якщо заповіт буде визнано недійсним,то спадкоємець, який був цим заповітом позбавлений права на спадщину, отримує право спадкування на загальних підставах.

          Заповіт - це є угода і порядок визнання угоди недійсною регулюється ст.ст.41-61    Цивільного кодексу (в редакції 1963 року).

          Так, відповідно до ст.48 Цивільного Кодексу (в редакції 1963 року) недійсна та угода, яка не відповідає вимогам закону.

          Відповідно до ст.534 ЦК (редакція 1963 року) кожен громадянин може залишити по заповіту все своє майно або його частину одній або декільком особам як таким що входять до кола спадкоємців так і таким що не входять до їх кола.

         Вказана стаття надавала право особі  на її розсуд розпорядитися своїм майном при житті на випадок смерті, що і було зроблено ОСОБА_10, який заповів належну йому квартиру за АДРЕСА_1 на ім’я своєї дружини ОСОБА_11

         Враховуючи, що згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи від 29 квітня 2011 року підпис від імені ОСОБА_10 виконано самим ОСОБА_10,то ніяких підстав визнавати заповіт,посвідчений 18 квітня1997 року завідуючою Першої Кам’янець-Подільської державної нотконтори ОСОБА_9 реєстр за № 1-1736  від імені ОСОБА_10  на ім’я ОСОБА_11 недійсним немає.                        

           Керуючись ст.ст.48,534,541,545, ст. 218 ЦПК України, -        

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_7 до ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_5 про визнання заповіту від 18 квітня 1997 року  виконаного ОСОБА_10 на ОСОБА_11, щодо квартири АДРЕСА_1, посвідченого завідуючою Першої Кам’янець-Подільської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 –відмовити.

      Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду                    Л.  М.  Шевцова