Єдиний унікальний номер № 323/7662/23

Провадження №1-кп/333/228/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2025 року                                                         м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднане кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023082040000983 від 23.06.2023, за № 12023082020000520 від 20.05.2023, за № 12023082060000748 від 12.05.2023, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вишняківка, Красногвардійського району, АР Крим, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, за участі прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_6 , -

В С Т А Н О В И В :

На розгляді в суді перебуває вищевказане кримінальне провадження на стадії судового розгляду.

Під час судового засідання прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, застосувати більш м`який запобіжний захід неможливо, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років; не має міцних соціальних зв`язків, не одружений, не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, раніше неодноразово судимий.

Обвинувачений та його захисник щодо продовження строку тримання обвинуваченого під вартою поклалися на розсуд суду.

Розглянувши дане клопотання та вислухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

За змістом обвинувальних актів ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, а саме передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Тобто, розуміючи тяжкість вчинених злочинів, суворість та невідворотність послідуючого покарання, обвинувачений може переховуватись від суду. Суд також враховує дані про ОСОБА_3 , який офіційно не працевлаштований, тому немає стабільного джерела доходів, не одружений, не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, за адресою місця реєстрації не мешкає у зв`язку з тимчасовою окупацією смт Якимівка Запорізької області, постійного місця проживання в м. Запоріжжя не має, що вказує на відсутність міцних соціальних зв`язків. Крім того, суд враховує наявність в обвинуваченого інших судимостей, зокрема за вчинення аналогічних злочинів, пред`явлення обвинувачення у вчиненні злочину, який має таку кваліфікуючу ознаку як повторність, що підтверджує можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.

З урахуванням вказаних в сукупності обставин, суд приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, на які вказує прокурор.

Крім того, варто зазначити, що КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям "ризик" – слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Зазначені обставини свідчать про необхідність ізоляції ОСОБА_3 задля нівелювання ризиків можливості переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, що є вагомою підставою вважати, що єдиним дієвим у даному випадку запобіжним заходом котрий зможе гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого буде саме тримання під вартою.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_3 у разі ухвалення обвинувального вироку, підвищену суспільну небезпечність злочину та особи, яка його скоїла, суд вважає, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків та дасть можливості запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КК України.

Застосувати більш м`які запобіжні заходи до ОСОБА_3 не можливо, оскільки особисте зобов`язання та домашній арешт розраховані в першу чергу на сумлінне дотримання обвинуваченим їх умов, в той же час характер і тяжкість злочину у вчинені якого його обвинувачують, та наступного покарання, наявність в обвинуваченого судимостей за вчинення аналогічних злочинів, вказує на неможливість застосування вказаних запобіжних заходів. Відсутність осіб, які заслуговують на довіру та поручаються за виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, а також відсутність у обвинуваченого на цей час офіційного місця роботи та постійного джерела доходів, унеможливлює застосування відносно ОСОБА_3 запобіжних заходів у вигляді особистої поруки та застави.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.177, 178, 331, 369-372 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу – задовольнити.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, залишити без змін та продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 13 березня 2025 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, направити установі для попереднього ув`язнення – для виконання. Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення та набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошений 15 січня 2025 року об 10 год. 10 хв.

Суддя                                                                         ОСОБА_1