Комінтернівський районий суд м.Харкова

Номер провадження № 1-кп/641/12/2025 Справа № 641/156/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року                                                        м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення в якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 220242200000001124 від 30.10.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

                                               встановив:

В провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення в якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 220242200000001124 від 30.10.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК. України.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10.01.2024 у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

Прокурором у підготовчому судовому засіданні заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 строком на 60 днів, при цьому зазначено, що ризики встановлені під час застосування обвинуваченому запобіжного заходу, передбачені п. 1,4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не перестали існувати.

Обвинувачений у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив змінити йому запобіжний захід на більш м`який, а саме – домашній арешт.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні також заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, просила застосувати інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, посилаючись на недоведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку про таке.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч.6 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Рішенням Конституційного Суду України від 19.06.2024 №7-р (ІІ)/2024, частину шосту статті 176 КПК України визнано такою, що відповідає Конституції України (є конституційною).

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20.11.2024 клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 задоволено. Застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі "Харківський слідчий ізолятор" у межах строку досудового розслідування до 18 січня 2025 року включно без визначення розміру застави.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Суд вважає встановленим існування ризиків, передбачених п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд також оцінює сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, те що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.

Врахування тяжкості кримінального правопорушення має свій раціональний зміст, оскільки така обставина свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності його поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжке кримінальне правопорушення підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від суду.

При цьому, суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує, не є безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, беручи до уваги суворість передбаченого покарання за інкриміноване кримінальне правопорушення, що є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування від суду.

Крім того, суд враховує суспільну небезпечність інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення в умовах воєнного стану.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, суд враховує, що судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні не завершено, а тому існує певна ймовірність того, що обвинувачений може з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, вдатися до відповідних дій щодо переховування від суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Доводи захисника та обвинуваченого щодо зміни запобіжного заходу суд вважає необґрунтованими, з огляду на безальтернативність запобіжного заходу згідно з ч.6 ст.176 КПК України.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченої судом, на даному етапі, не встановлено та обвинуваченою не доведено.

Зважаючи на те, що спливає строк дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за відсутності підстав для скасування запобіжного заходу, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та продовжити дію існуючого запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, відмовивши у задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Керуючись ч.4 ст.183 КПК України, суд не визначає обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 197, 369, 372, 395 КПК України,                        

               П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу.

Задовольнити клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Харківській слідчий ізолятор (№27)» строком на шістдесят днів до 15.03.2025 включно без визначення розміру застави.

Строк дії ухвали встановити до 15.03.2024 включно.

Копію ухвали направити до державної установи «Харківський слідчий ізолятор (№27)».

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її проголошення та може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Роз`яснити, що для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала суду в частині продовження строку тримання під вартою набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст ухвали буде проголошено 15.01.2025 о 15.00.

               Cуддя ОСОБА_1