Справа № 132/3483/24

Провадження № 2/132/153/25

РІШЕННЯ

Іменем України

14 січня 2025 року м. Калинівка

Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого – судді КАРНАУХА Н.П., при секретарі судового засідання ЛИСЮК О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівки Хмільницького району Вінницької в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданої її представником – адвокатом Некряч Наталією Володимирівною, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Некряч Наталії Володимирівни, звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просить розірвати шлюб з відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрованого 03 листопада 2018 року Дарницьким районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану, актовий запис № 2590.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що протягом останнього часу стосунки між подружжям розладились, через різні погляди на життя, цінності та ведення спільного господарства і побуту. Вже тривалий проміжок часу кожен з них живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично сім`я припинила своє існування, а шлюб розпався та має лише формальний характер. На даний час, позивач та відповідач проживають окремо, сімейного життя не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують, що може підтвердити і сам відповідач. ОСОБА_1 з чоловіком не проживаємо разом, їх сім`я перестала існувати. За її глибоким переконанням подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає. У подальшому позивач не бажає продовжувати подружні відносини з відповідачем і бажає розірвати шлюб, укладений між ними. На примирення та збереження шлюбу не згодна. Спору щодо поділу спільного сумісного майна подружжя у них немає. Від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим Солом`янським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві 12 лютого 2019 року, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим Солом`янським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві 12 лютого 2019 року. Неповнолітні діти проживають разом із позивачем за адресою: АДРЕСА_1 . Після розірвання шлюбу діти будуть проживати із позивачем.

Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області Карнауха Н.П. від 01.11.2024 відкрито провадження за цим позовом та визначено здійснити його розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання.

Сторони у справі в судові засідання призначені на 09.12.2024, 30.12.2024 та 14.01.2025 не з`явились, хоча про дату, час та місце судових засідань повідомлені належним чином.

Позивач в судові засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Некряч Н.В. 19 грудня 2024 року подала заяву про розгляд даної справи за відсутності позивача та її відсутності, з проханням розглянути справу в порядку письмового провадження, позов підтримують в повному обсязі.

Відповідач в судові засідання не з`явився, на адресу суду 24 грудня 2024 року надіслав заяву про розгляд даної справи за його відсутності, з проханням розглянути справу в порядку письмового провадження, позов підтримує в повному обсязі.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

В зв`язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Суд, оцінюючи, належність, допустимість й достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, які містяться в матеріалах справи, приходить до наступних висновків.

Судом установлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до частини 1 статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Згідно частини 2 статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

За частиною 1 статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пп. 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Встановлено, що сторони перебувають в шлюбі, зареєстрованому 03 листопада 2018 року Дарницьким районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану, актовий запис № 2590. Протягом останнього часу стосунки між подружжям розладились, через різні погляди на життя, цінності та ведення спільного господарства і побуту. Вже тривалий проміжок часу кожен з них живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично сім`я припинила своє існування, а шлюб розпався та має лише формальний характер. На даний час, позивач та відповідач проживають окремо, сімейного життя не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують. ОСОБА_1 з чоловіком не проживає разом, їх сім`я перестала існувати. За її глибоким переконанням подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає. У подальшому позивач не бажає продовжувати подружні відносини з відповідачем і бажає розірвати шлюб, укладений між ними. На примирення та збереження шлюбу позивач не згодна. Спору щодо поділу спільного сумісного майна подружжя у них немає. Від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим Солом`янським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві 12 лютого 2019 року, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим Солом`янським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві 12 лютого 2019 року. Неповнолітні діти проживають разом із позивачем за адресою: АДРЕСА_1 .

Виходячи з положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» передбачене ч. 1 ст. 111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (ч. 5 ст. 191 ЦПК України). Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей. При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи. Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.

Позивач згідно матеріалів справи заперечує проти надання строку для примирення та збереження шлюбу, відповідач клопотань щодо надання строку для примирення не заявляв.

Позивач понесла судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 211, 20 грн., та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3 000 грн., які просила стягнути з відповідача.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорцій но до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З огляду на це, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір відповідно до Закону України «Про судовий збір» у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Крім цього, відповідно до клопотання позивача про компенсацію витрат на правову допомогу, остання просить стягнути з відповідача витрати в розмірі 3 000 гривень, що підтверджуються Договором про надання правової допомоги № б/н від 28.10.2024. Згідно зі ст. 141 ЦПК України інші, крім судового збору, судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача. Тому суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в цій частині.

Виходячи з викладеного, оскільки сім`я сторін фактично розпалася, існує лише формально і зберегти її неможливо, оскільки сторони тривалий час не підтримують шлюбні відносини, не ведуть спільне господарство й відносини між ним стали віддалені, позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач визнає позов, суд приходить до висновку про те, що подальше спільне життя подружжя неможливо, збереження шлюбу суперечить інтересам як позивача, так і відповідача.

Керуючись ст. ст. 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, на підставі ст. ст.104, 110, 112-115 СК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована: АДРЕСА_2 ), поданий її представником – адвокатом Некряч Наталією Володимирівною, до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований: АДРЕСА_3 ) про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 03 листопада 2018 року Дарницьким районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, актовий запис №2590, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований: АДРЕСА_3 ) судовий збір на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована: АДРЕСА_2 ) в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований: АДРЕСА_3 ) витрати на професійну правову допомогу на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована: АДРЕСА_2 ) в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Після набрання цим рішенням законної сили, його копію невідкладно направити до місцевого органу державної реєстрації актів цивільного стану, для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н.П. КАРНАУХ