УХВАЛА

15 січня 2025 року

м. Київ

справа № 619/4687/23

провадження № 61-256ск25

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 12 серпня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року у справі за позовом

ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Харківобленерго», Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» про визнання договорів недійсними,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 12 серпня

2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року апеляційну

скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 12 серпня 2024 року - без змін.

03 січня 2025 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку

ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, в якій просить рішення суду першої

та постанову суду апеляційної інстанцій скасувати, прийняти нову постанову

про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних

справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

1. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував

норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої

статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного

Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваних судових рішеннях.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої

статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування

необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку визначення заявником підставою касаційного оскарження судових

рішень пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має

містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовної практики щодо цієї норми

для правильного вирішення справи.

Таким чином оскаржуючи судові рішення, зазначені у пункті 1 частини першої

статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням

на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.

За таких обставин, ОСОБА_1 необхідно надіслати до суду касаційної інстанції уточнену редакцію касаційної скарги із зазначенням обов`язкових підстав для такого оскарження з урахуванням вищенаведеного та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

2. Також подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної

інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України

до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору

у встановлених порядку та розмірі.

Разом з тим, у касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України

«Про судовий збір».

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»

від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей

з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Однак ОСОБА_1 не надав до Верховного Суду жодних доказів на підтвердження статусу особи з інвалідністю II групи.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір»

судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму

для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року,

в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб

був встановлений у розмірі 2 684 грн.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру (визнання трьох договорів недійсними), яка подана фізичною особою, ставка судового збору

становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України

«Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви

про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми, таким чином (1 073,60 грн.*3)*200% = 6 441,60 грн).

Отже, ураховуючи характер спору заявникові необхідно сплатити судовий збір

за подання касаційної скарги у розмірі 6 441,60 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК

у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.

На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати

докази про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу,

а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 12 серпня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 для усунення недоліків касаційної скарги

строк тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Б. І. Гулько