КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

Іменем України

                                                               Справа № 133/3964/24

провадження № 3/133/13/25

08.01.25 м. Козятин

       Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Гуменюк О.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли від військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності військовослужбовця солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , водія евакуаційного відділення евакуаційного взводу ремонтної роти військової частини НОМЕР_1 , місце проживання та реєстрації якого: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом А4960 № 60 про військове адміністративне правопорушення від 17.12.2024, 17.12.2024, о 01:00, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації солдат ОСОБА_1 перебував на територій військової частини НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_2 з ознаками алкогольного сп`яніння в службовий час та виконував обов`язки військової служби в нетверезому стані.

В судове засідання ОСОБА_1  не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, причини неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не подавав. Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Крім того, практика Європейського Суду з прав людини, зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008, наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У зв`язку з викладеним, враховуючи положення ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності особи на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та матеріали, що додані до нього, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Частиною 1 статті 172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Частиною 3 статті 172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

З аналізу ч. 1 ст. 172-20 КУпАП слідує, що диспозицією даної частини передбачено декілька самостійних складів адміністративного правопорушення вчинених відповідними суб`єктами, а саме:

-розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв,

-вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів,

-поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння,

-виконання обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння,

-а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення, серед іншого, зазначається суть адміністративного правопорушення, та ніші відомості.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, уповноважена посадова особа вказала, що ОСОБА_1 перебував на територій військової частини НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_2 з ознаками алкогольного сп`яніння в службовий час та виконував обов`язки військової служби в нетверезому стані.

Тобто уповноважена службова особа в протоколі констатує факт перебування військовослужбовця в стані алкогольного спяніння та виконання ним обовязків військової служби у нетверезому стані.

Однак, згідно матеріалів, які долученні до протоколу про адміністративне правопорушення, відсутні докази перебування військовослужбовця в нетверезому стані.

Натомість в матеріалах справи наявний акт про відмову від медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного спяніння від 17.12.2024, в якому вказано, що ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду у закладі охорони здоровя.

Як було зазначено вище ч. 1 ст. 172-20 КУпАП передбачає окремий склад адміністративного правопорушення у виді відмови відповідних суб`єктів від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Однак, в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не звинувачується у відмові від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а навпаки констатується факт перебування його в такому стані без належних та допустимих доказів.

Порядок проведення огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння чітко регламентований положеннями ст. 266-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 266-1 КУпАП вказано, що огляд проводиться уповноваженою особою з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. У разі незгоди особи на проведення огляду на стан алкогольного чи іншого сп`яніння, такий огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Порядок направлення військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2024 №32 (далі по тексту – Порядок), у разі відмови військовослужбовця від проведення огляду в закладі охорони здоров`я уповноважена посадова особа із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп`яніння і дії військовослужбовця/військовозобов`язаного щодо ухилення від огляду.

З аналізу вказаного Порядку слідує, що у разі відмови особи від проведення огляду у закладі охорони здоров`я, складається протокол про адміністративне правопорушення, в якому уповноважена особа зазначає ознаки сп`яніння та дії особи щодо ухилення від огляду.

Ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема, передбачено в Інструкції

про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2025 №1452/735.

Однак, в супереч вказаним вище положенням, у протоколі про адміністративне правопорушення замість зазначення факту про ухилення особи від огляду, що є окремим складом адміністративного правопорушення, без належних та допустимих доказів констатовано перебування особи у нетверезому стані.

       Крім того, ст. 266-1 КУпАП передбачено, що огляд на стан алкогольного так іншого сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

       В матеріалах, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, відсутні будь-які достатні, належні та допустимі докази про те, що ОСОБА_1 17.12.2024 о 01 год. 00 хв. на території військової частини НОМЕР_1 перебував у нетверезому стані, оскільки від огляду на його встановлення він відмовився, а за фактом відмови від проведення такого огляду уповноважена особа його не звинувачує та відповідного протоколу про адміністративне правопорушення до суду не направила.

Згідно ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений обов`язок доводити свою невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

У відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).

Крім того, згідно практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України», «Малофєєва проти Росії», «Карелін проти Росії» суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Формулювання суті адміністративного правопорушення ОСОБА_1 не дає можливості правильно визначити об`єктивну сторону правопорушення, за яке притягується до адміністративної відповідальності особа.

На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку про недоведеність складу адміністративного правопорушення вчиненого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-20 КУпАП, а тому провадження у справі за даною статтею підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження у справах про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 245-249, 251, 252, 266-1, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП провадженням закрити, у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя         Олександр ГУМЕНЮК

08.01.25