УХВАЛА

13 січня 2025 року

м. Київ

справа № 643/10562/21

провадження № 61-17566ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Пархоменка П. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Чепенком Олегом Івановичем, на рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 07 серпня 2024 року та на постанову Полтавського апеляційного суду від 04 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання у порядку поділу спільного майна подружжя права власності на автомобіль та стягнення грошової компенсації за частку автомобіля,

ВСТАНОВИВ:

11 червня 2021року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, а саме автомобіль «Toyota Avensis», сірого кольору, 2005 року випуску, номер шасі « НОМЕР_1 », вартістю 177 600 грн.

19 жовтня 2021 року відповідач ОСОБА_1 подала до суду зустрічний позов до ОСОБА_2 про поділ вказаного майна подружжя.

Рішенням Октябрського районного суду міста Полтави від 07 серпня 2024 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 04 грудня 2024 року, позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя задоволено.

Визнано об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 автомобіль «Toyota Avensis», сірого кольору, 2005 року випуску, номер шасі « НОМЕР_1 » та поділено його шляхом визнання права особистої приватної власності на цей автомобіль по частці за кожною зі сторін.

Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_2 на частку у автомобілі «Toyota Avensis», сірого кольору, 2005 року випуску, номер шасі « НОМЕР_1 » та залишено його в особистій приватній власності ОСОБА_1 .

В рахунок компенсації частки ОСОБА_2 стягнено із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 частку вартості автомобіля «Toyota Avensis», сірого кольору, 2005 року випуску, номер шасі « НОМЕР_1 », що складає 88 800,00 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання у порядку поділу спільного майна подружжя права власності на автомобіль та стягнення грошової компенсації за частку автомобіля відмовлено.

30 грудня 2024 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подано до Верховного Суду касаційну скаргу.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Конституційний Суд України 22 листопада 2023 року ухвалив Рішення у справі

№ 10-р(ІІ)/2023 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема, визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2частини третьої статті 389 ЦПК України. У пунктах 7.6. - 7.8. Рішення вказано, що Європейський суд із прав людини послідовно обстоює позицію, що для розуміння змісту обмежень права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції, є потреба у врахуванні ролі касаційних судів та визнанні того, що умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги; застосування визначеного у національному праві критерію ratione valoris для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою з огляду на саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості. Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів. Тому внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики.

Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).

У цій справі предметом спору є поділ автомобіля вартістю 177 600 грн, що становить ціну первісного та зустрічного позовів, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн * 250 = 757 000,00 грн), а тому судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню, касаційні скарги та додані до них матеріали не містять.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Смірнової Юлії Володимирівни, подану адвокатом Чепенком Олегом Івановичем, на рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 07 серпня 2024 року та на постанову Полтавського апеляційного суду від 04 грудня 2024 року у справі № 643/10562/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

П. І. Пархоменко