ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/25453/24

провадження № 1-кп/753/1209/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві, об`єднане кримінальне провадження, по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 308 КК України,

УСТАНОВИВ:

27 грудня 2024 року до Дарницького районного суду міста Києва із Дарницької окружної прокуратури міста Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024100020004829 від 09.12.2024, затверджений прокурором ОСОБА_5 , відносно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 308 КК України.

Крім того, 27 грудня 2024 року до Дарницького районного суду міста Києва із Дарницької окружної прокуратури міста Києва надійшов ще один обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024100020004828 від 09.12.2024, затверджений прокурором ОСОБА_5 , відносно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 308 КК України.

Таким чином, в один день до районного суду надійшло два обвинувальних акта відносно однієї і тієї ж особи за однією і тією ж статтею Кримінального кодексу України.

Підготовчі судові засідання у вказаних кримінальних провадженнях ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 призначено на 06.01.2025 о 09-00 год та о 09-15 год.

Разом з тим, у підготовчі судові засідання 06.01.2025 прокурор Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , будучи 31.12.2024 належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, у судове засідання не з`явився.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов`язки прокурора визначено Законом України «Про прокуратуру».

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 22 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор підтримує державне обвинувачення в судовому провадженні щодо кримінальних правопорушень, користуючись при цьому правами і виконуючи обов`язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

Статтею 2 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК) України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до статті 9 КПК України, під час кримінального провадження прокурор зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Розумність строків є однією із засад кримінального провадження, передбачених статтею 7 КПК України.

Відповідно до частини першої статті 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Згідно з вимогами статі 324 КПК України якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов`язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду.

Згідно з наказом Генерального прокурора від 30 вересня 2021 року № 309 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні»

(далі - Наказ № 309) прокурор у межах своїх повноважень, у тому числі, передбачених статтею 25 Закону України «Про прокуратуру», повинен вживати заходів, спрямованих на забезпечення досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень у розумні строки.

Відповідно до вимог пунктів 21, 21.3 Наказу № 309 прокурорам у судовому провадженні відповідно до вимог законодавства слід особисто брати участь у судових засіданнях, ініціювати привід обвинуваченого чи зміну запобіжного заходу на більш суворий, порушувати перед судом питання про дисциплінарну відповідальність захисника, накладення грошових стягнень на учасників судового провадження у разі зловживання ними своїми процесуальними правами, ініціювати перед судом вирішення питання про постановлення ухвал, які не вирішують справи по суті, однак звертають увагу уповноважених органів на встановлені у кримінальному провадженні факти порушення закону, які потребують вжиття належних заходів реагування.

Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов`язків прокурорів, прийнятих 23 квітня 1999 року Міжнародною Асоціацією прокурорів, прокурори зобов`язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації об`єднаних націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня - 07 вересня 1990 року) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що однією з обов`язкових вимог для порушення питання про відповідальність прокурора є неповажність причини його неприбуття в судове засідання. Враховуючи те, що прокурором будь-яких документів та інформації щодо поважності неприбуття у судове засідання суду надано не було, встановити вказану обставину можливо шляхом надання доручення прокуратурі вищого рівня.

З приводу дотримання прокурором розумних строків варто звернути увагу уповноваженого вищестоящого органу про те, що судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 від прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 27.12.2024 надійшло два обвинувальних акта відносно однієї і тієї ж особи - ОСОБА_4 за однією і тією ж статтею кримінального кодексу України.

Разом з тим, відповідно до інформації канцелярії суду та порталу судова влада, 23.12.2024 від прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 до Дарницького районного суду м. Києва надійшло ще 18 обвинувальних актів відносно ОСОБА_4 , такі дії з дроблення обвинувальних актів сприяють збільшенню навантаження на судову систему, в якій наявний значний кадровий дефіцит, необхідністю проведення більшої кількості процесуальних дій та не сприяють розгляду проваджень у розумні строки.

Зазначені порушення вимог кримінального процесуального закону та низькопрофесійні дії прокурора та керівництва Дарницької окружної прокуратури м. Києва не відповідають вимогам закону, а тому потребують відповідного реагування.

Кримінальні процесуальні рішення - це правозастосовні акти уповноважених державних органів або посадових осіб, виражені у встановленій законом процесуальній формі та прийняті у межах їх компетенції у передбаченому законом порядку. Вони виражають владні волевиявлення про дії та спрямовані на виконання завдань кримінального провадження.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 3 КПК кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність

Отже, системне та телеогічне (цільове) тлумачення норм, закріплених у пункті 10 частини 1 статті 3,статтях 91, 110, 369, 371, 372 КПК дає змогу дійти висновку про те, що рішення судів будь-якої інстанції приймаються у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, спрямовані на досягнення завдань кримінального провадження, постановлені або ухвалені в межах судового розгляду, встановлених для відповідного виду провадження.

Тобто, процесуальні рішення ухвалюються для встановлення і закріплення кримінальними процесуальними засобами ознак вчиненого кримінального правопорушення, доведеності винуватості (невинуватості) осіб, які його вчинили під час кримінального провадження, інших обставин, передбачених статтею 91 КПК, а також задля забезпечення кримінального провадження.

Таким чином, Суд вбачає за можливе ухвалення рішень, які не пов`язані із суттю кримінального провадження або з його забезпеченням, проте, постановлення таких ухвал має зумовлюватися позитивним впливом на ефективність здійснення правосуддя у конкретному кримінальному провадженні та забезпеченням конституційного права на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України.

Керуючись ст. 369 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Довести до відома заступника Генерального прокурора ОСОБА_6 про вказані порушення Закону з метою їх недопущення в майбутньому та вжиття з цього приводу відповідних заходів.

Довести до відома виконуючого обов`язки керівника Київської міської прокуратури про вказані порушення Закону з метою їх недопущення в майбутньому та вжиття з цього приводу відповідних заходів.

Суддя ОСОБА_1