Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

          14 січня 2025 року                                                  Справа №200/95/25  

 Суддя Донецького окружного адміністративного суду Ушенко С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та стягнення заборгованості з пенсії, -

                                                    В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:

- визнати протиправними дії щодо невиплати заборгованості з пенсії у сумі 145974,94 грн. за період з 01.12.2019 по вересень 2022 року та у сумі 24000,00 грн. за період з жовтня 2022 року по вересень 2023 року у загальній сумі 169947,97 грн.;

- стягнути заборгованість з пенсії у сумі 145974,94 грн. за період з 01.12.2019 по вересень 2022 року та у сумі 24000,00 грн. за період з жовтня 2022 року по вересень 2023 року у загальній сумі 169947,97 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови позивачеві у відкритті провадження в адміністративній справі, з огляду на наступне.

Позивач є отримувачем пенсії за вислугу років, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 , і у позовній заяві зазначає, що передумовою звернення до суду з даним позовом стало неналежне, як на його думку, виконання відповідачем рішень Донецького окружного адміністративного суду у справах №200/16781/21 та №200/794/23.

Так, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 січня 2022 року у справі №200/16781/21, яке набрало законної сили 17.08.2022, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зобов`язано здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років з 1 грудня 2019 року на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням довідки ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» №33/25-1366 від 30 червня 2021 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , з урахуванням виплачених раніше сум.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2023 року у справі №200/794/23, яке набрало законної сили 15.08.2023, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зобов`язано перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.10.2022 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

В листі Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16.12.2024 №0500-0220-8/117276 зазначено, що виплата коштів на виконання рішень суду від 28.01.2022 у справі №200/16781/21 в загальній сумі 145947,97 грн. та від 17.03.2023 у справі №200/794/23 в загальній сумі 24000 грн. буде здійснюватися в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.

Отже, спірним питанням у цій справі є правомірність невиплати позивачеві пенсії у сумі 145974,94 за період з 01.12.2019 по вересень 2022  року та у сумі 24000,00 грн. за період з жовтня 2022 року по вересень 2023 року у загальній сумі 169 947,97 грн., нарахованої на виконання вищезазначених рішень Донецького окружного адміністративного суду, що набрали законної сили.

Спір між сторонами щодо розміру заборгованості з пенсійних виплат за спірний період відсутній.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Частинами другою та четвертою статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а на підставі аналізу положень Закону №1404-VIII дійшла висновку, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом №1404-VIII.

Згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення у справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №820/4261/18 та від 09.07.2019 у справі №826/17587/18.

Суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судових рішень в інших справах, а тому позивач має встановлене процесуальним законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання таких рішень суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, яким він скористався, подавши відповідну заяву у справі №200/16781/21 та у справі №200/794/23.

З урахуванням того, що питання виплати позивачу недоплаченої пенсії у сумі 145974,94 грн. за період з 01.12.2019 по вересень 2022 року та у сумі 24000,00 грн. за період з жовтня 2022 року по вересень 2023 року у загальній сумі 169 947,97 грн. охоплюється рішеннями суду у справах №200/16781/21 та №200/794/23 та належить до предмета їх виконання, заявлений у цій справі позов фактично спонукає суд адміністративної юрисдикції вдатися до перевірки належності виконання рішень суду в інших справах, що набрали законної сили, та у випадку встановлення неналежності їхнього виконання повторно зобов`язати відповідача вчинити тотожні дії.

Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту у вигляді визнання протиправними дій щодо невиплати заборгованості з пенсії у сумі 145974,94 за період з 01.12.2019 по вересень 2022  року та у сумі 24000,00 грн. за період з жовтня 2022 року по вересень 2023 року у загальній сумі 169947,97 грн. та стягнення нарахованої суми пенсії за вказаний період у сумі 169947,97 грн. - є одним із способів виконання рішень суду у справах №200/16781/21 та №200/794/23.

Отже, в цьому випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Наявність спеціальних правових норм КАС України (ст.ст. 382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 лютого 2024 року у справі №120/13369/23.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови позивачеві у відкритті провадження в адміністративній справі.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 19, 170, 171, 243, 248, 256, 295, 297 КАС України, -

                                                           У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №200/95/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та стягнення заборгованості з пенсії.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала позовну заяву. 

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

          Суддя                                                                                   С.В. Ушенко