Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14 січня 2025 року                                                             Справа№200/7490/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голуб В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

                                                     В С Т А Н О В И В:

До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області  про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, вона перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області. 06.05.2024 позивачка вирішила змінити уповноважений банк для виплати її пенсії та відкрила рахунок у АТ “Акцент-банк”. В подальшому, представник позивачки направив відповідачу апостильовану та нотаріально завірену заяву позивачки про поновлення виплат пенсії на поточний банківський рахунок з реквізитами. Проте, пенсійний орган листом відмовив виплачувати пенсію позивачки на визначений нею банківський рахунок, оскільки, нібито, для виплати пенсії через поточні рахунки в банках позивачці необхідно особисто подати заяву про виплату пенсії на її банківський рахунок. На переконання позивачки, громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, пенсія може виплачуватись шляхом її перерахунку на діючі карткові рахунки, відкриті в українських банках. При цьому, відповідну заяву із зазначенням реквізитів рахунку може подавати представник пенсіонера за довіреністю. Особиста присутність пенсіонера під час подання такої заяви чинним законодавством не вимагається.

З огляду на вказане, позивачка просить суд:

визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача стосовно не виплати поточної пенсії позивачки на її особистий банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ “Акцент-банк”;

зобов`язати відповідача здійснювати виплату поточної пенсії позивачки, з урахуванням масових перерахунків та з компенсацією втрати частини доходів, на визначений нею банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ “Акцент-банк”.

Відповідач позов не визнав. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зауважив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувачка пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та поновленої на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.03.2020 по справі № 200/1344/20-а, яке набрало законної сили 27.08.2020.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.01.2023 по справі № 200/4720/22, яке набрало законної сили 02.08.2023, зобов`язано здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 , в тому числі суму недоотриманої пенсії, на визначений нею банківський рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у Жовтневому відділенні Запорізького регіонального управління «Приватбанку».

Починаючи з жовтня 2023 року по теперішній час виплата ОСОБА_1 поточного розміру пенсії та доплати, нарахованої на виконання рішень суду  у сумі 186 799, 24 грн за період з 01.03.2019 по 30.09.2023, проводиться на банківський рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у Жовтневому відділенні Запорізького регіонального управління «Приватбанку». Водночас відповідач зазначає, що у вересні 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області проведено виплату ОСОБА_1 доплати за період з 01.03.2016 по 31.08.2024 в розмірі 156 561, 43 грн та компенсації втрати частини доходів в розмірі 94 476, 84 грн, нарахованих на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.05.2024 по справі № 200/856/24, яке набрало законної сили 20.06.2024, на поточний рахунок, відкритий у АТ КБ «Приватбанк» згідно з реквізитами, наявними в пенсійній справі. Кошти на рахунок позивачки зараховані, повернення немає. Відповідач наголошує, що підставою для виплати пенсійним органом особі пенсії через поточні рахунки в банках є заява цього пенсіонера про виплату йому пенсії, яка подана пенсійному органу особисто пенсіонером, або такою підставою може бути заява, отримана пенсійним органом від уповноваженого банку, про перерахування пенсії на відкритий пенсіонером банківський рахунок у зазначеній банківській установі. З огляду на вказане, представниця відповідача просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою від 28 жовтня 2024 року Донецький окружний адміністративний суд залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

11 листопада 2024 року суд прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, та відкрив провадження по справі. Розгляд адміністративної справи суд вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивачка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, про що свідчать копії паспорта серії НОМЕР_3 .

Судом встановлено та не заперечується сторонами у даній справі, що пенсія ОСОБА_1 призначена, проте була припинена після виїзду позивачки за кордон на постійне місце проживання.

Так, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05.03.2020 у справі № 200/1344/20-а суд задовольнив частково позовні вимоги ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення про відмову у поновленні пенсії, зобов`язання вчинити певні дії. Визнав протиправною бездіяльність Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не поновлення виплати пенсії позивачці з березня 2016 року. Зобов`язав Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області провести поновлення виплати пенсії позивачки з 01 березня 2016 року відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року по справі № 200/4720/22 суд задовольнив частково позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у виплаті пенсії позивачці на банківський рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у Жовтневому відділенні Запорізького регіонального управління «Приватбанку». Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити виплату пенсії позивачки, в тому числі суму недоотриманої пенсії, на визначений нею банківський рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у Жовтневому відділенні Запорізького регіонального управління «Приватбанку».

21 червня 2024 року представник позивачки через вебпортал Пенсійного фонду України надіслав відповідачу апостильовану та нотаріально завірену заяву ОСОБА_1 від 06 травня 2024 року про проведення виплати пенсії на поточний банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ “Акцент-банк”, разом з довіреністю.

Проте, листом від 16 липня 2024 року відповідачем відмовлено у зміні рахунку, адже заява подана позивачкою не особисто.

Вважаючи протиправною відмову, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 1 Конституції України Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Офіційне тлумачення положення статті 1 Конституції України міститься у рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25 січня 2012 року, згідно з яким основними завданнями соціальної держави є створення умов для реалізації соціальних, культурних та економічних прав людини, сприяння самостійності і відповідальності кожної особи за свої дії, надання соціальної допомоги тим громадянам, які з незалежних від них обставин не можуть забезпечити достатній рівень життя для себе і своєї сім`ї.

Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі – Закон № 1058-IV), пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 4 Закону № 1058-IV визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Статтею 7 Закону № 1058-IV визначено, що загальнообов`язкове державне пенсійне страхування базується на певних принципах, до яких у тому числі віднесено принципи законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Частиною 1 ст. 47 Закону № 1058-IV визначено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 р. № 662) (надалі – Порядок № 1596), визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам, у тому числі допомоги на поховання і сум пенсій, грошової допомоги, недоотриманих у зв`язку із смертю одержувача, особам, які мають право на отримання таких виплат, головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві (далі - органи Пенсійного фонду України) та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення місцевих держадміністрацій, виконавчого органу міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі), а у разі їх смерті - на поточні рахунки осіб, які мають право на отримання допомоги на поховання та недоотриманої суми пенсії, грошової допомоги, в уповноважених банках.

Згідно з п. 3 Порядку № 1596 виплата і доставка пенсій та грошової допомоги здійснюється уповноваженими банками на умовах, визначених цим Порядком, та на підставі договорів, що укладаються: […] між уповноваженими банками, Пенсійним фондом України та органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до п.п. 4, 6 Порядку № 1596 виплата пенсій та грошової допомоги відповідно до цього Порядку здійснюється за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувачів в населених пунктах у межах України через вибрані одержувачами уповноважені банки, їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) (далі - установи уповноважених банків).

Одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.

Для внутрішньо переміщених осіб, які перебувають на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312) - із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 269 та від 20 березня 2022 р. № 332, за виключенням осіб, зазначених в абзаці вісімнадцятому пункту 2 цього Порядку, уповноваженим банком є АТ «Ощадбанк».

В матеріалах адміністративної справи відсутні докази того, що позивачка перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа та отримувала довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, видану відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509.

Іншого сторонами не доведено.

Ураховуючи викладене, вимоги щодо відкриття банківського рахунку для виплати пенсії виключно в установі АТ «Ощадбанк» на позивачку не поширюються.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 відкритий рахунок для виплати пенсії в АТ “Акцент-банк”, про що свідчить наявна в матеріалах адміністративної справи довідка про реквізити від 06.05.2024.

Пунктом 10 Порядку № 1596 передбачено, що заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) або заява про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка (додаток 4) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України.

Заява про виплату пенсії або грошової допомоги може прийматися органом Пенсійного фонду України або органом соціального захисту населення через установи уповноваженого банку, зокрема, в електронній формі з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, одержувача та уповноваженого працівника банку.

Уповноважений банк може відмовити у відкритті поточного рахунка одержувачу з підстав, визначених законодавством та/або нормативно-правовими актами Національного банку, або у разі надання не в повному обсязі та/або недостовірної інформації чи документів, що містять недостовірну/неправдиву інформацію, та/або будь-яких інших відомостей, необхідних уповноваженому банку для відкриття поточного рахунка згідно з вимогами законодавства та/або нормативно-правових актів Національного банку, про що повідомляє відповідному органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення із зазначенням причин відмови у відкритті рахунка для інформування одержувача або подання відсутньої/уточнювальної інформації, відсутніх відомостей та/або документів.

Уповноважений банк щомісяця не пізніше 20 числа подає органам Пенсійного фонду України або органам соціального захисту населення перелік відкритих за зверненнями органів Пенсійного фонду України та органів соціального захисту населення поточних рахунків одержувачам із зазначенням номерів таких рахунків та інформації про укладення договорів банківського рахунка з одержувачами, а в разі відмови у відкритті поточного рахунка - інформацію про причину відмови.

Заява про виплату пенсії може подаватися до органу Пенсійного фонду України в електронній формі через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису.

Ураховуючи викладене, відкриття в  АТ “Акцент-банк” банківського рахунку на ім`я позивачки свідчить про те, що особу позивачки та автентичність наданих нею документів, що посвідчують її особу, а також особисте волевиявлення щодо відкриття банківського рахунку, установлено уповноваженими особами АТ “Акцент-банк”.

Поряд з цим, на АТ “Акцент-банк” покладено обов`язок щомісяця не пізніше 20 числа подавати органам Пенсійного фонду України перелік відкритих за зверненнями органів Пенсійного фонду України поточних рахунків одержувачам із зазначенням номерів таких рахунків та інформації про укладення договорів банківського рахунка з одержувачами.

З матеріалів адміністративної справи суд встановив, що заява про виплату пенсії на банківський рахунок також подавалась представником Осипової Т.С. до органу Пенсійного фонду України в електронній формі через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису.

З огляду на означене, заява позивачки про виплату пенсії на банківський рахунок подана до ПФУ в установленому законом порядку.

Поряд з цим, п. 17 Порядку № 1596 передбачено, що органи Пенсійного фонду України можуть забезпечити проведення ідентифікації та верифікації особи за допомогою відеоконференцзв`язку із дотриманням законодавства у сфері електронних довірчих послуг. Під час сеансу такого відеоконференцзв`язку пред`являються документи, що посвідчують особу, відповідно до порядку, визначеного правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінцифри.

До фізичної ідентифікації прирівнюється: авторизація в особистому електронному кабінеті на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України за допомогою віддаленого кваліфікованого електронного підпису Дія.Підпис (Дія ID), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг; […].

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) (надалі - Порядок № 22-1).

Пунктом 1.1. Порядку № 22-1 передбачено, що заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал або засобами Порталу Дія електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал або засоби Порталу Дія) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Пунктом 1.2. Порядку № 22-1 установлено, що заява про виплату пенсії шляхом зарахування на поточний рахунок пенсіонера в банку подається заявником згідно з Порядком 1596.

Водночас, п. 1.8. Порядку № 22-1 визначено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій, якщо інше не передбачено цим Порядком), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Фактично відмовляючи у продовженні виплати пенсії позивачці на банківський рахунок, відповідач дійшов висновку, що приписи Порядку № 22-1 вимагають виключного особистого звернення позивача із заявою.

Системно проаналізувавши положення Порядку № 22-1, суд дійшов висновку про хибність такої позиції відповідача з огляду на те, що приписи абз. 1 п. 1.1. Порядку № 22-1 не визначають спосіб подання заяв, що свідчить про те, що заява може бути подана пенсіонером у будь-який визначений законом спосіб: особисто, через представника, засобами поштового зв`язку, вебпортал, засобами Порталу Дія електронних послуг Пенсійного фонду України або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У розрізі цієї норми суд вважає слушними посилання представника позивача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24 липня 2023 року у справі № 280/6637/22, згідно з якими наразі відсутній чіткий механізм щодо відновлення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне місце проживання за межі України, а тому існуючі загальні норми, на думку суду, не повинні тлумачитись Пенсійним фондом з надмірним формалізмом, зважаючи на те, що не проведення виплати пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів. Тому, колегія суддів дійшла висновку про можливість проводити виплату пенсії громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, шляхом її перерахунку на діючі карткові рахунки, відкриті в українських банках. При цьому, відповідну заяву із зазначенням реквізитів рахунку може подавати представник пенсіонера за довіреністю. Особиста присутність пенсіонера під час подання такої заяви чинним законодавством не вимагається.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування, який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Також Європейський суд з прав людини у справі «Лелас проти Хорватії» зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов`язків.

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», «Ґаші проти Хорватії», «Трґо проти Хорватії»).

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон, стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки» («Spacek, s.r.o. v. The Czech Republic», № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» («Beyeler v. Italy» № 33202/96).

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Нормами частини 2 зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності його дій щодо відмови у задоволенні заяви представника позивачки про виплату пенсії на банківський рахунок у розумінні Закону № 1058-IV та Порядку № 22-1.

Частиною 2 ст. 2 КАС України установлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» («Chahal v. The United Kingdom», (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Ураховуючи викладене, беручи до уваги адміністративний позов, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, встановлені судом обставини спірних правовідносин, а також необхідності застосування найбільш ефективного способу відновлення порушеного права позивача суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача стосовно невиплати поточної пенсії позивачки на її особистий банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ “Акцент-банк”; зобов`язати відповідача здійснити виплату поточної пенсії позивачки, на визначений нею банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ “Акцент-банк”.

Щодо визнання дій протиправними, суд зауважує, що вказана вимога не підлягає задоволенню, адже жодних дій в частині розгляду заяви представника позивачки не було вчинено.

Разом з тим, суд зауважує, що вимога позивачки здійснювати виплату поточної пенсії із урахуванням масових перерахунків та компенсації втрати частини доходів на вказаний банківський рахунок наразі не підлягає задоволенню, адже вказана вимога спрямована на майбутнє. Проте захисту судом підлягають порушені на час розгляду справи права, свободи або законні інтереси особи, яка звернулась до адміністративного суду про їх захист (ч. 1 ст. 5 КАС України)

Отже, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо відшкодування судового збору, суд зазначає наступне.

Так, на виконання ухвали суду, позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 968, 96 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, сплачений позивачкою судовий збір у розмірі 700, 00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 293-295 КАС України, суд, -

                                                       В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області стосовно невиплати щомісячної пенсії ОСОБА_1 на її особистий банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ “Акцент-банк”.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 на її особистий банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ “Акцент-банк”.

В решті заявлених вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 700, 00 грн (сімсот гривень).

Рішення складено у повному обсязі та підписано 14 січня 2025 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                                                                                   В.А. Голуб