Справа № 350/1962/24

Номер провадження 2-во/350/1/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

17 січня 2025 року  Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Сокирко Л.М.,

секретаря судових засідань Видовник І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області в селищі Рожнятів Калуського району Івано-Франківської області заяву представника позивачки ОСОБА_1 – адвоката Думич Оксани Іванівни про виправлення описки у судовому рішенні,

                                                      в с т а н о в и в:

       Представник позивачки ОСОБА_1 – адвокат Думич О.І. 8 січня 2025 року звернулася до суду із заявою про виправлення описки у судовому рішенні ухваленому у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу (справа № 350/1962/24 номер провадження 2/350/718/2024), посилаючись на те, що в мотивувальній частині рішення суд зазначив, що після розірвання шлюбу неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 слід залишити проживати з матір`ю. Однак в резолютивній частині рішення помилково не було зазначено про залишення дітей проживати з матір`ю.

Просила виправити допущені описки в рішенні суду, шляхом зазначення у резолютивній частині рішення наступного «Малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити проживати з матір`ю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В судове засідання сторони не прибули.

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Думич О.І. 13 січня 2025 року спрямувала до суду клопотання про розгляд справи без її участі, просила вимоги зазначені в заяві про виправлення описки у судовому рішенні задовольнити.

Відповідно до частини четвертої статті 270 Цивільного процесуального кодексу України, неприбуття осіб, які належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду справи, а тому суд вважає за можливе розглянути заяву про виправлення описки у судовому рішенні за відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заяву про виправлення описки у судовому рішення, суд вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.

Рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 20 грудня 2024 року позовну заяву  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 26 серпня 2019 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім`ї за актовим записом № 2176 - розірвано. Відновлено ОСОБА_1 її дошлюбне прізвище ОСОБА_8 . Вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 269 Цивільного процесуального кодексу України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.

Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінкові форми слів, застосування русизмів і діалектизмів тощо.

Арифметична помилка - це неточність у розмірі присудженого, неправильність арифметичних розрахунків.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо), або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення). Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» суд, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його прав осудності.

Суд вправі здійснити технічну заміну елементу, яка є очевидною й такою, що в подальшому може ускладнити виконання судового рішення.

Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.

У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.

У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2021 року у справі № 22-ц/354/11 (провадження № 61-13870св20) зазначено, що: "описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки. Не є арифметичними помилками, а отже, не можуть бути виправлені, застосування неправильних методик підрахунку та неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень".

Таким чином, не зазначення у резолютивній частині інформації щодо проживання малолітніх дітей з матір`ю не опискою.

Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У позовній заяві позивачкою зазначено, що спір щодо місця проживання дітей між сторонами відсутній.

Окрім того, позивачка зазначила, що вона та діти є внутрішньо переміщеними особами та вони проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовна заява не містила доказів, необхідних для вирішення спору про місце проживання дітей, а також доказів створення перешкод відповідачем у проживанні дітей із матір`ю до дати подання позову, і позивачка таких доказів не надала.

Суд при розгляді питання про розірвання шлюбу не вирішував позовні вимоги про визначення місця проживання дітей з одним з батьків, а лише в мотивувальній частині константував, з ким залишаться і надалі проживати малолітні діти після розірвання шлюбу, не змінюючи при цьому їх місце проживання.

У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2019 року в справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18) зазначено, що тлумачення частини першої статті 161 Сімейного кодексу України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

За відсутності спору між батьками щодо місця проживання дитини та не заявлення вимоги щодо вирішення такого, а також відсутності об`єктивних відомостей про дійсне місце проживання дитини, інформації, одержаної у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, суд позбавлений можливості дотриматися положень статті 161 Сімейного кодексу України та врахувати ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків; особисту прихильність дитини до кожного з них; вік дитини, стан її здоров`я; особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку. При цьому, у такому випадку відсутні підстави для участі у справі органу опіки та піклування і суд не наділений правом збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Окрім того, при зверненні до суду позивачкою не сплачено судовий збір за вимогу, щодо визначення місця проживання дитини.

Враховуючи те, що спір з приводу визначення місця проживання дітей між сторонами відсутній, сторони не подавали доказів і не надавали пояснення з приводу цієї вимоги, то підстав для виправлення описки в судовому рішення, тобто внесення доповнення до судового рішення таким твердженням як просить представник позивачки суперечить вимогам статті 269 Цивільного процесуального кодексу України.

Таким чином, суд вважає, що у задоволенні заяви про виправлення описки у судовому рішенні слід відмовити.

Одночасно суд роз`яснює, що відмова у задоволенні цієї заяви не позбавляє позивачку права у разі порушенння, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи законних інтересів звернутися до суду із відповідним позовом.

Керуючись статтями 269, 270 Цивільного процесуального кодексу України,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви представника позивачки ОСОБА_1 – адвоката Думич Оксани Іванівни про виправлення описки у судовому рішенні у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                                Сокирко Л.М.