Справа №2-412/11 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2011 року  Снігурівський районний суд Миколаївської області

у складі : головуючого           -           судді Кішковської З.А.,

при секретарі            -                  Коренець Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівці цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Баратівської сільської ради Снігурівського району, Снігурівської районної державної адміністрації про  визнання права власності на  земельні ділянки в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

  18 квітня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Баратівської сільської ради Снігурівського району, про  визнання   права власності на  земельні ділянки в порядку спадкування.

В заяві вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір ОСОБА_3  і після її смерті відкрилася спадщина, що складається з двох земельних ділянок, наданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розмірами 3,46 га та 4.45 га за розпорядженням Снігурівської райдержадміністрації від 27 травня 2044 року за №409-р, з оформленням та видачею одного Державного акту на право власності на земельну ділянку, що відповідно чинного законодавства перешкоджає оформленню спадкових прав через нотаріальну контору.

Позивачка просила з урахуванням наданих доказів про фактичну належність земельних ділянок  спадкодавиці визнати за нею право власності на спадкове майно.

Ухвалою судді від 18 квітня 2011 року до участі у справі у якості співвідповідача було залучено Снігурівську райдержадміністрацію.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги  підтримала. Вказала, що є єдиною спадкоємицею після смерті матері за законом, оскільки  відповідач по справі ОСОБА_2 відмовився від прийняття  спадщини на її користь. В установлений термін вона звернулася до нотаріальної контори за оформленням спадкових прав, однак позбавлена  можливості їх реалізації.

Представник Снігурівської райдержадміністрації позовні вимоги визнала, показавши, що дійсно померлій ОСОБА_3 у встановленому законом порядку було надано у приватну власність дві земельні ділянки з видачею одного правовстановлюючого документу за практикою, яка мала місце, що не відповідає чинному  законодавству.

Відповідачі ОСОБА_2 та Баратівська сільська рада  у судове засідання не з»явилися, згідно наданих заяв просили про слухання справи у їх відсутність з зазначенням щодо визнання позовних вимог.

Заслухавши сторони, дослідивши докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

-ОСОБА_3 на підставі розпорядження Снігурівської райдержадміністрації від 27 травня 2004 року за № 409-р передано у власність земельну ділянку площею 7.91 га  в межах території Баратівської сільської ради Снігурівського району  для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно з планом –додатком до Державного акту на право власності земельна ділянка складається фактично з двох земельних ділянок 3.46 га  та  4.45 га відповідними кадастровими номерами 4825780700:02:000:0072 та 4825780700:01:000:0072. Державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №010402300897 09 липня 2004 року.

За цим згідно ст.125 ЗК України у ОСОБА_3 виникло право на земельні ділянки з моменту реєстрації цього права з вказаної дати.

-ІНФОРМАЦІЯ_1  ОСОБА_3  померла (свідоцтво про смерть видано на підставі актового запису в Книзі реєстрації смертей 31 травня 2010 року за актовим записом №131 у Відділі РАЦС Снігурівського РУЮ Миколаївської області України на а.а.6).

-позивачка є спадкоємицею померлої за законом. Ступінь родинних стосунків підтверджується свідоцтвом про народження, реєстрація за актовим записом №1987 від 10 грудня 1958 року з зазначенням даних щодо матері –ОСОБА_3 (зміна прізвища на ОСОБА_3 згідно свідоцтва про укладення шлюбу, зареєстрованого у Книзі записів про шлюбу за актовим записом №16 від 26 серпня 1978 року).

-ОСОБА_1 у встановлений законом шестимісячний термін звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини у повному обсязі, постільки другий спадкоємець ОСОБА_2 від спадкування відмовився на користь позивачки, що вбачається з його нотаріально посвідченої заяви від 11 червня 2010 року (а.с.34).

-листом від 18 січня 2011 року державний нотаріус сьомої одеської держнотконтори відмовив в оформлені спадкових прав з вимогою надання правовстановлюючого документу щодо кожної з земельних ділянок.

За ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В силу ст.81ч.1 п.г) ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (ст.1225 ЦК України).

Дійсно, форма Державного акта на право власності на земельну ділянку затверджена Постановою КМ України від 02.04.2002 року за №449  передбачає видачу Державного акту на право власності на кожну окремо розташовану ділянку, у тому числі розташовані на території однієї адміністративно-територіальної одиниці, що також визначено Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку ( інформаційний бюлетень №7 за березень 2006 року ДП «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам»), тоді як спадкодавці було видано один державний акт на право власності на земельну ділянку.

Таким чином, позивачка маючи законні підстави успадкування з набуттям права власності на земельні ділянки, тобто на право володіння, користування і розпорядження, позбавлена  можливості оформлення спадкового права нотаріально.

При цьому, ст.152 ЗК України визначено забезпечення державою рівних умов захисту права власності на землю, у тому числі, визнанням права.

Суд вважає, що між сторонами по справі мають місце правовідносини, що виникають з успадкування права.

Суд вважає встановленим порушення прав позивачки на  оформлення спадкових прав після відкриття  спадщини та на послідуюче володіння, користування і розпорядження  належним майном, постільки  має місце невідповідність форми документального посвідчення фактично належного права власності спадкодавиці на спадкове майно, тому звернення до суду є обгрунтованим, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись  ст.ст.10,11,60,208,209,212,213,214,215,218  ЦПК України, суд, -

  В И Р І Ш И В:

           Позовні вимоги  ОСОБА_1 задовільнити.

Визнати за  ОСОБА_1 в порядку наслідування після смерті ОСОБА_3  право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Баратівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області  кадастровий № 4825780700:02:000:0072  площею 3.46  га ріллі вартістю 8640грн.42коп. та на земельну ділянку  для ведення товарного сільськогосподарського виробництва  в межах Баратівскьої сільської ради Снігурівського району Миколаївської області кадастровий № 4825780700:01:000:0072  площею 4.45 га ріллі вартістю 21622грн.06коп., належних спадкодавиці на підставі Державного акту на право власності, виданому 27 травня 2004 року Снігурівською районною державною адміністрацією ( серія МК № 094337).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції, що розглянув справу протягом десяти днів після проголошення.

  Суддя