Справа 22а-23741-11 Головуючий у 1 інстанції Завгородній Є.П.
Категорія 10.3.1 Доповідач Зайцева С.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 серпня 2011 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Осипчук О.В., суддів Ларіної Н.О., Зайцевої С.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області на постанову Гірницького районного суду м. Макіївки від 11 грудня 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов*язання здійснити нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни,
В С Т А Н О В И В:
Постановою Гірницького районного суду м. Макіївка Донецької області від 11 грудня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково : визнано неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області та зобов’язано відповідача здійснити позивачу нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з урахуванням фактично виплачених сум , в іншій частині позовних вимог відмовлено .
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області просить постанову суду скасувати, ухвалити нове рішення ,яким відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що судом першої інстанції невірно встановлено обставини справи та порушено вимоги матеріального та процесуального права .
Судом першої інстанції встановлено, що позивач відноситься до соціальної групи «діти війни», перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію та має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з Законом України «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 02 грудня 2010 року справа розглядається в порядку адміністративного судочинства.
З обставин справи вбачається, що позивач відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до соціальної групи «діти війни». Факт перебування позивача на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області визнано відповідачем, який сплачує йому пенсію та додатково нараховує щомісячне підвищення до пенсії у меншому розмірі, ніж передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 року», призупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 року» щодо зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими, крім того, вони мають преюдиціальне значення при розгляді позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону, яка діяла до 01 січня 2007 року.
Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача щомісячно підвищувати пенсію з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є обґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не можуть бути взяті до уваги.
Виплата позивачу підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» не є правильною.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, застосування відповідачем норм вказаної постанови істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.
Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що при вирішенні даного спору застосуванню підлягала ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
При встановленні зазначених фактів і постановлені рішення судом правильно встановлено обставини справи, не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.
Оскільки постанова суду першої інстанції в частині відмовити в задоволені іншої частини позовних вимог неким із сторон не оскаржується , тому апеляційним судом в цій частині не ревізується .
Доводи апеляційної скарги необгрунтовані і не спростовують висновків суду.
У відповідності до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області залишити без задоволення.
Постанову Гірницького районного суду м. Макіївка Донецької області від 11 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.
Головуючий :
Судді: