КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

                                                                        Справа №133/202/25

провадження №1-кс/133/73/25

17.01.2025                 м. Козятин

Слідчий суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції №2 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Козятинського відділу Хмільницької окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025020230000025 від 15.01.2025 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого відділення поліції № 2 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025020230000025 від 15.01.2025 за ч. 1 ст. 286 КК України.

Клопотання обгрунтоване тим, що у провадженні слідчого відділення відділення поліції № 2 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області знаходиться кримінальне провадження № 12025020230000025 від 15.01.2025 за ч. 1 ст. 286 КК України.

Під час розгляду клопотаннявстановлено, що про дату і час розгляду клопотання належним чином повідомленні слідчий та прокурор, які в судове засідання не з`явились та подали заяви, в яких просять суд розглянути клопотання без їх участі, його підтримують і простять задольнити у повному обсязі. В судове засідання викликані особи, в яких вилучено майно, але вони в судове засідання не зявилась, заяв та клопотань не подавали. Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. У зв`язку з викладеним, відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Зі змісту клопотання та доданих до нього письмових доказів встановлено, що 15.01.2025 близько 09:35, в АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за кермом автомобіля марки Peugeot Expert, д.н.з. НОМЕР_1 , допустив зіткнення з вантажним автомобілем марки КАМАЗ 5511, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , В результаті ДТП, пасажирка автомобіля марки Peugeot Expert, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , 1958 р.н., жителька АДРЕСА_2 , отримала тілесні ушкодження.

Відомості за вказним фактом 15.01.2025 внесено до ЄРДР за № 12025020230000025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

16.01.2025 слідчим складено постанову, якою вищевказані транспортні засоби, та свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, вилучені в ході проведення огляду місця події від 15.01.2025, визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

В клопотанні слідчий зазначає, що вилучені транспортні засоби містять на собі сліди дорожньо-транспортної пригоди, на підставі яких можливо встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Дослідивши клопотання та додані до клопотання письмові докази, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Зазначені строки звернення до суду дізнавачем дотримано.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Слідчому судді надані достатні докази, які вказують на обґрунтованість клопотання про арешт майна, зокрема: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого 15.01.2025 внесено відомості за № 12025020230000025 за ч. 1 ст. 286 КК України; копія постанови про приєднання речового доказу від 16.01.2025; копія рапорту ВП № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області № 351 від 15.01.2025; копія протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 15.01.2025; копія посвідчення водія видане на ім`я ОСОБА_6 ; копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу КАМАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 ; копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Peugeot Expert, д.н.з. НОМЕР_3 ; копія посвідчення водія видане на ім`я ОСОБА_5 ;

Слідчим у клопотанні доведено, що тимчасово вилучене майно має суттєве значення для належної правової кваліфікації вчиненого діяння, встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та може бути використане, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також доведено, що накладення арешту на тимчасово вилучене майно необхідне з метою запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 170 КПК України.

Тимчасово вилучене майно за своїми критеріями дає достатні підстави вважати, що воно зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та є предметом кримінального правопорушення відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 167 КПК України.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання дізнавача про накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів та забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

На підставі викладено, керуючись ст.ст. 167, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, з позбавленням права володіти, користуватись та розпоряджатись майном у кримінальному провадженні № 12025020230000025 від 15.01.2025,а саме:

- автомобіль Peugeot Expert, д.н.з. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_2 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , яке належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_2 ;

- автомобіль КАМАЗ 5511, д.н.з. НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_3 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , яке належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_3 .

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня проголошення, а особами, які не були при проголошені ухвали – в той же строк з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали не перешкоджає її виконанню.

Слідчий суддя                                                 ОСОБА_8

17.01.2025