Справа № 569/602/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне кримінальне провадження №12024181010002841 від 16.12.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, неодруженого, із середньою освітою, раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1. Історія провадження

10.01.2025 до Рівненського міського суду Рівненської області надійшли матеріали кримінального провадження №12024181010002841 від 16.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Ухвалою суду від 13.01.2025 у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

20.01.2025 закінчене підготовче судове засідання та призначено судовий розгляд у кримінальному провадженні на 20.01.2025 о 11 год 45 хв.

2. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Стаття закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

29 жовтня 2024 року, в період часу з 13 год. 31 хв. до 14 год. 33 хв., ОСОБА_4 перебуваючи у м. Рівне по вул. Спідвейна, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного матеріального збагачення, діючи повторно та в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, який в подальшому продовжено, таємно викрав належні потерпілому ОСОБА_5 грошові кошти із банківської картки, що емітована в АТ «Універсал банк» № НОМЕР_1 та видана на ім`я останнього в загальній сумі 24 960 грн., без використання банківської картки, шляхом їх незаконного перерахування за допомогою мобільного додатку «Моно» на платіжну картку, що емітована в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_4 , які в подальшому останній обготівкував у банкоматах «CAR07015», що розташований по вул. Щаслива, 8 в м. Рівне та «CAR07932», що розташований по вул. Богоявленська, 40 в м. Рівне, чим завдав потерпілому ОСОБА_5 майнової шкоди у вищевказаному розмірі.

Таким чином, ОСОБА_4 визнається судом винним у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно та в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

3. Позиції учасників судового провадження

Обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав повністю, підтвердив фактичні обставини вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, що викладені в обвинувальному акті, просив суд здійснювати розгляд з урахуванням вимог ч. 3 ст. 349 КПК України. Йому роз`яснено та зрозуміло неможливість у подальшому оспорити фактичні обставини в апеляційному порядку.

Під час його допиту в судовому засіданні пояснив, що дійсно 29 жовтня 2024 року, в період часу з 13 год. 31 хв. до 14 год. 33 хв., перебуваючи у м. Рівне по вул. Спідвейна, таємно викрав належні потерпілому ОСОБА_5 грошові кошти із банківської картки, що емітована в АТ «Універсал банк» в загальній сумі 24 960 грн., шляхом їх незаконного перерахування за допомогою мобільного додатку «Моно» на платіжну картку, що емітована в АТ КБ «ПриватБанк», яка належить обвинуваченому, які в подальшому обготівкував у банкоматах в м. Рівне.

Прокурор підтримав обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, просив суд, з урахуванням думки обвинуваченого, здійснювати розгляд, ураховуючи вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, та обмежитись допитом обвинуваченого, потерпілого, дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого. Прокурор не оспорив фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим, йому зрозуміло неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Потерпілий ОСОБА_5 надав показання, які відповідають встановленим фактичним обставинам, не заперечував проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Міру покарання просив призначити на розсуд суду.

4. Мотиви суду

Положенням ч. 3 ст. 349 КПК України визначено, що суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За приписами ч. 2 ст. 349 КПК України обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені.

Обов`язковими передумовами можливості здійснення розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України є: повне визнання вини обвинуваченим, не заперечення фактичних обставин кримінального провадження, кваліфікації дій, правильне розуміння та усвідомлення змісту обставин кримінального правопорушення, в якому обвинувачується особа, правові наслідки розгляду за спрощеною процедурою, а також відсутність сумнівів у добровільності позиції щодо усвідомлення обвинуваченим цих обставин.

Суд, враховуючи повне визнання вини обвинуваченим за ч. 4 ст. 185 КК України, повідомлення ним фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті, заслухавши думки учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та ухвалив обмежитись допитом обвинуваченого, потерпілого, дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого, та документів щодо речових доказів.

При цьому, суд виходить з того, що кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим, не є складним, є одноепізодним, обвинувачений розуміє суть пред`явленого обвинувачення, розуміє зміст фактичних обставин справи, які не оспорює, усвідомлює неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку, про що заявив у судовому засіданні. Відтак, у даному випадку у суду відсутні сумніви щодо добровільності й істинності позиції обвинуваченого з цього питання.

Таким чином, відповідно до ст. 22 КПК України, стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів. Також суд враховує особу винного, а саме те, що ОСОБА_4 є особою молодого віку, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, раніше судимий.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

За таких обставин, суд вважає, що покарання обвинуваченому необхідно призначити в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.

Ураховуючи дані про особу ОСОБА_4 , який є особою молодого віку, має постійні місце реєстрації та проживання, на обліках у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, усвідомив протиправність своєї злочинної поведінки, про що свідчить відшкодування шкоди потерпілому, те, що останній не має жодних претензій до обвинуваченого, цивільного позову не заявляв, а також те, що ОСОБА_4 вказав, що зробив для себе позитивні висновки, має намір виправитись і не вчиняти нових злочинів, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та вважає за доцільне застосувати вимоги статей 75, 76 КК України, звільнивши ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням.

На думку суду, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам та наслідкам, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобіганню скоєнню ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся.

По справі процесуальні витрати відсутні.

Відповідно до положень ч.9 ст.100 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду.

Речові докази по кримінальному провадженню: CD-R диск, на якому знаходяться документи по банківському рахунку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , який знаходиться в матеріалах справи, суд вирішує залишити в матеріалах справи.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався і підстав для його обрання суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі частини 2 статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Строк відбування покарання у виді позбавлення волі із застосуванням звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України обчислювати з дня проголошення вироку.

До набрання вироком чинності міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 не обирати.

Речові докази по кримінальному провадженню: CD-R диск, на якому знаходять документи по банківському рахунку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 - залишити в матеріалах справи.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Рівненський міський суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1