Справа № 569/77/25

1-кп/569/1035/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачених, та клопотання захисника обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу в частині зміни обов`язків у кримінальному провадженні №12023180000000080 від 21.03.2023, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , директора ТОВ «Острог Транс Буд», раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2, ч.3 ст.27, ч.3 ст. 332 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Крилів, Рівненського району, Рівненської області, громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , водія ТОВ «Острог Транс Буд», раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Коловерти, Рівненського району, Рівненської області, громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , водія ТОВ «Авто-Сигал», раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костопіль, Рівненської області, громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді в Рівненському міському суді Рівненської області перебуває кримінальне провадженні №12023180000000080 від 21.03.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2, ч.3 ст.27, ч.3 ст. 332 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Клопотання обґрунтоване тим, що до обвинувачених застосований запобіжний захід у виді застави з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, строк яких закінчується 14.01.2025.

Звертаючись до суду із клопотанням про продовження строку дії обов`язків, визначених ч.5 ст. 194 КПК України, прокурор дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) переховуватися від суду; 2) незаконно впливати на свідків, 3) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення в якому обвинувачуються. При визначенні ймовірності переховування обвинувачених від суду прокурор просив врахувати тяжкість покарання, наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей, наявність паспортів для виїзду за кордон, обізнаність з правилами перетину державного кордону. Ризик незаконного впливу на свідків та обвинувачених прокурор обґрунтовував можливістю впливати на свідків, які надали викривальні показання відносно обвинувачених, а ризик вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачуються обґрунтовував систематичністю діяльності у складі організованої групи щодо переправлення через державний кордон осіб призовного віку.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане ним клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачених із зазначених у ньому мотивів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 – адвокат ОСОБА_9 заперечила проти задоволення клопотання з огляду на те, що сторона обвинувачення на підтвердження обґрунтованості ризиків не надала належних та допустимих доказів, наголосила на належній процесуальній поведінці обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію захисника.

Від захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу в частині скасування обов`язків не відлучатися з населеного пункту, в якому вони проживають без дозволу суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Клопотання мотивовано тим, що наявність вказаних обов`язків перешкоджає здійсненню обвинуваченими права на працю, яке вони можуть реалізувати шляхом виконання міжнародних перевезень як водії. На думку захисника зазначені обов`язки є надмірним тягарем та позбавляють обвинувачених можливості утримувати свої сім`ї.

Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 підтримали вказане клопотання

З метою забезпечення повного і ефективного судового розгляду, дотримання розумності строків розгляду і процесуальної економії часу суд дійшов до висновку розглядати клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачених, та клопотання про зміну запобіжного заходу в частині скасування обов`язків одночасно, оскільки вони передбачають дослідження одних і тих самих обставин стосовно тих самих обвинувачених.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до них матеріали, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ухвал слідчого судді Рівненського міського суду від 31.07.2024 підозрюваним ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді застави з покладенням обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, які неодноразово продовжувались.

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 14.11.2024 продовжено до 14.01.2025 дію обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , а саме: прибувати за викликом до прокурора, слідчого чи суду; не відлучатися із м. Рівного без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками в цьому кримінальному провадженні ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 .

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 14.11.2024 продовжено до 14.01.2025 дію обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5 , а саме: прибувати за викликом до прокурора, слідчого чи суду; не відлучатися із с. Крилів, Рівненського району, Рівненської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками в цьому кримінальному провадженні ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 .

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 14.11.2024 продовжено до 14.01.2025 дію обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_6 , а саме: прибувати за викликом до прокурора, слідчого чи суду; не відлучатися із с. Коловерти, Рівненського району, Рівненської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками в цьому кримінальному провадженні ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 .

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 14.11.2024 продовжено до 14.01.2025 дію обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_22 , а саме: прибувати за викликом до прокурора, слідчого чи суду; не відлучатися з Рівненської області без дозволу суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками в цьому кримінальному провадженні ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 .

У відповідності до частини 3 статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право продовжити запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. Згідно зі статтею 194 КПК України обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Такі обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Суд зауважує, що вказана норма пов`язує покладення обов`язків із запобіжним заходом, який не пов`язаний з триманням під вартою. Посилання законодавця на закріплений у статті 199 КПК України порядок продовження строку тримання під вартою, який є ідентичним для продовження строку дії обов`язків, орієнтує на процесуальний порядок розгляду відповідних клопотань, а не на вид запобіжного заходу, який супроводжується продовженням обов`язків. З огляду на приписи частини 4 статті 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання суд керується загальними приписами, які регулюють застосування запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і стадії кримінального провадження.

Водночас на підставі статті 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу, у тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Суд зобов`язаний розглянути клопотання обвинуваченого згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

У відповідності до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно зі статтею 178 КПК України суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі стосовно індивідуальних особливостей підозрюваного/обвинуваченого.

Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Це кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового засідання, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 вручений обвинувальний акт і вони мають процесуальний статус обвинувачених.

Суд зауважує, що у клопотанні прокурора порушено питання про обґрунтованість пред`явленого обвинувачення з посиланням на відповідні докази, зібрані органом досудового розслідування. Однак, з огляду на стадію кримінального провадження питання обґрунтованості обвинувачення не може бути предметом вирішення, оскільки докази, які, на думку сторони обвинувачення, його підтверджують, будуть досліджуватися в порядку § 3 глави 28 КПК України, і лише за наслідком судового розгляду буде вирішено питання стосовно доведеності обвинувачення.

У зв`язку із цим суд надаватиме оцінку винятково питанню продовженню існування заявлених прокурором ризиків.

Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу та/або продовження строку дії покладених обов`язків суд не уповноважений перевіряти обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а учасники не можуть ставити під сумнів висновки, покладені в основу відповідного судового рішення. Зміна запобіжного заходу (в тому числі покладених обов`язків чи порядку їх виконання) передбачає виникнення нових обставин, які безпосередньо можуть вплинути на висновок про наявність обґрунтованої підозри або свідчать про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити в майбутньому. Отже, ризики слід вважати наявними за умови встановлення їх імовірності. Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. При встановленні ризиків суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню.

Суд враховує, що згідно практикою Європейського суду з прав людини, повторне зазначення в ухвалі про продовження запобіжного заходу одних і тих самих ризиків, з обґрунтуванням продовження їх існування, не становитиме порушення права на свободу та на особисту недоторканість (рішення ЄСПЛ «Штепа проти України» від 24 жовтня 2019 року, «Войкін проти України» від 27 березня 2018 року).

На думку суду, ризик переховування обвинувачених від суду досі є реальним з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких вони обвинувачуються, та суворість можливого покарання. Так, ОСОБА_4 , обвинувачується, зокрема у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 332 КК України, а ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, які зважаючи на санкцію відносяться до тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Отже, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності у випадку визнання їх винуватими у майбутньому, обвинувачені можуть вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду.

Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Співставлення можливих негативних для обвинувачених наслідків переховування у вигляді потенційного ув`язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі, у перспективі робить цей ризик достатньо високим.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна констатувати, виходячи виключно з суворості можливого покарання, її треба визначати з врахуванням низки інших факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою («В. проти. Швейцарії», заява № 14379/88, 26.01.1993).

З цього слідує, що існування обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину саме по собі не є беззаперечним свідченням того, що в обвинувачених існує бажання переховуватись від суду, а тому така обставина має значення лише у випадку встановлення інших релевантних факторів.

У цьому контексті суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення передбаченого, ч. 3 ст. 332 КК України, які зазначені в обвинувальному акті, а саме те, що обвинувачені під виглядом водіїв перевізників незаконно переправили через державний кордон України в Республіку Польща не менше 37 чоловіків у віці від 18 до 60 років, слідуючи у транспортному засобі разом з ними.

Суд не вдається до оцінки доказів на підтвердження вказаних обставин, проте бере до уваги таку інформацію та дійшов висновку, що у обвинувачених є реальна можливість пересуватись в межах різних країн.

На обґрунтування ризику переховування суд також враховує позицію прокурора стосовно наявності в обвинувачених паспортів для виїзду за кордон, їх досвід перетину державного кордону, наявність на утриманні трьох і більше неповнолітніх дітей, що дозволяє безперешкодно виїздити за кордон, навіть в умовах воєнного стану.

Суд сприймає доводи захисників щодо характеристики обвинувачених, їх сімейних зав`язків, наявності на утриманні неповнолітніх дітей. Водночас, вказані аргументи не є настільки суттєвими, щоб нівелювати ризик можливого переховування від суду з огляду на вказані обставини.

Суд відхиляє доводи сторони захисту стосовно скасування обов`язків не відлучатися з населеного пункту, в якому вони проживають без дозволу суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, оскільки, на думку суду, така зміна запобіжного заходу лише посилить ризик ухилення обвинувачених від суду.

При цьому суд критично оцінює доводи сторони захисту, що вказані обов`язки перешкоджають обвинуваченим працювати з метою матеріального забезпечення себе та своїх родин, з огляду на можливість реалізації вказаного права на території України, з забезпеченням процесуального контролю за поведінкою обвинувачених.

Оцінюючи можливість впливу на свідків суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч.1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч.4 ст. 95 КПК України).

Ураховуючи засаду змагальності кримінального провадження, сторона обвинувачення на власний розсуд визначає коло свідків для доведення своєї правової позиції. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, позбавлений можливості втручатися у дискрецію сторони обвинувачення у побудову тактики і стратегії підтвердження або спростування обставин, які мають значення для кримінального провадження.

Відтак, ризик впливу на свідків існує не лише на етапі досудового розслідування при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

За таких умов обвинувачені, не будучи обмеженими у вільному спілкуванні з певними особами, можуть здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб уникнути кримінальної відповідальності. Разом з тим, суд вважає, що для забезпечення дієвості кримінального провадження в цій частині достатнім буде обмеження спілкування лише в частині обставин, що є предметом цього кримінального провадження і викладених в обвинувальному акті.

Водночас, з урахуванням положень пункту 4 частини 5 статті 194 КПК України суд вважає за доцільне продовжити обмеження спілкування обвинувачених зі свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті.

З огляду на те, що досудове розслідування закінчилось і справа перебуває на розгляді в суді, суд констатує відсутність ризику продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачуються ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Суд також вважає неспроможними доводи прокурора про наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення з огляду на наявність на утриманні 3 і більше неповнолітніх дітей та у зв`язку з цим безперешкодний перетин державного кордону, оскільки, на переконання суду, вказана обставина свідчать про наявність ризику переховування обвинувачених від суду, оцінку якого надано вище. Крім того, покликання сторони обвинувачення на конкретні обставини вчинення злочину, а саме систематичної організації незаконного переправляння через державний кордон осіб призовного віку, не дають підстави вважати на реальність вказаного ризику, а тому суд не бере їх до уваги.

Доводи захисту на належне виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків, як на підставу для зміни запобіжного заходу в частині скасування додаткових обов`язків, суд вважає необґрунтованими. Слід зауважити, що доводи захисників щодо добросовісного виконання обвинуваченими обов`язків, які на них були покладені та неодноразово продовжені ухвалами слідчих суддів, не спростовують і не нівелюють ризики, про які йдеться у вказаних ухвалах слідчих суддів. Виконання покладених обов`язків є обов`язковим для особи, щодо якої вони застосовані, їх виконання не може представлятися як таке, що залежить від волі підозрюваного і, тим більше, як таке, що обумовлює зміну запобіжного заходу.

Враховуючи викладене, актуальними залишаються ризики переховування від суду та незаконного впливу на свідків. Актуальний розмір застави та низка покладених обов`язків здатні виконати роль стримуючого фактору для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених в подальшому. Покладені обов`язки не є такими, що надмірно або негативно впливають на життєвий уклад обвинувачених. Продовжуючи строк дії покладених на обвинувачених обов`язків, суд виходить із того, що таке продовження має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.

Керуючись статтями 176-178, 193, 194, 196, 314, 315, 376, 392 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачених задовольнити.

У задоволенні клопотання захисника обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу в частині зміни обов`язків відмовити.

Продовжити до 13.03.2025 включно обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Рівне, громадянину України, українцю, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , директору ТОВ «Острог Транс Буд», раніше не судимому, строк дії обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за кожним викликом;

- не відлучатися із м. Рівного без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування зі свідками в цьому кримінальному провадженні ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті.

Продовжити до 13.03.2025 включно обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю с. Крилів, Рівненського району, Рівненської області, громадянину України, українцю, проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, строк дії обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за кожним викликом;

- не відлучатися із с. Крилів, Рівненського району, Рівненської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування зі свідками в цьому кримінальному провадженні ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті.

Продовжити до 13.03.2025 включно обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Коловерти, Рівненського району, Рівненської області, громадянину України, українцю, проживаючому за адресою: АДРЕСА_3 , водію ТОВ «Авто-Сигал», раніше не судимому, строк дії обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за кожним викликом;

- не відлучатися із с. Коловерти, Рівненського району, Рівненської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування зі свідками в цьому кримінальному провадженні ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті.

Продовжити до 13.03.2025 включно обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Костопіль, Рівненської області, громадянину України, українцю, проживаючому за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимому, строк дії обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за кожним викликом;

- не відлучатися із Рівненської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування зі свідками в цьому кримінальному провадженні ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського міського суду         ОСОБА_1