Справа № 216/8164/24

провадження №2/216/1046/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року м. Кривий Ріг

Центрально - Міський районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого судді: Стартановича Д.В.,

за участю: секретаря судового засідання: Кравець А.С.,

в порядку ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 з вимогою про розірвання шлюбу.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що з 17.09.2005 року позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають сторони мають спільну дитину доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбні відносини з відповідачем припинені, між подружжям відсутні взаємні права та обов`язки, шлюб носить формальний характер. Вважає, що шлюб розпався і зберегти його неможливо. У зв`язку з чим позивач змушений звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 18 грудня 2024 року відкрито провадження у справі з повідомленням учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, наполягає на задоволені позову.

Відповідачкою ОСОБА_2 також було подано до суду клопотання про розгляд справи за її відсутністю, проти задоволення позову не заперечує.

Наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (прізвище після реєстрації шлюбу ОСОБА_2 ) зареєстрували шлюб 17 вересня 2005 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, яке видане 17 вересня 2005 року Центрально-Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 567.

За час шлюбу у сторін народилась дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Фактичні шлюбні відносини між сторонами припинені у зв`язку з конфліктами, які виникали під час ведення сумісного побуту, а також у зв`язку з різними поглядами на життя. Збереження та подальше існування шлюбних відносин позивач вважає неможливим, оскільки на теперішній час сторони не ведуть сумісного побуту, не підтримують шлюбні відносини, тобто, не реалізують права та обов`язки подружжя, передбачені Сімейним Кодексом України. Спору щодо поділу майна, набутого у шлюбі, позивач на теперішній час з відповідачем немає. Позивач вважає подальше зберігання шлюбних відносин з відповідачкою недоцільним, просить винести рішення, яким розірвати цей шлюб. Обидва не бажають збереження шлюбу.

Судом встановлено, що сторони проживають окремо один від одного, спільне господарство не ведуть, не підтримують сімейно-шлюбні відносини. Стосунки припинились.

Задовольняючи позов, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, в той час як сторони не мають наміру зберегти шлюб.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Відповідно до ст.24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу жінки та чоловіка не допускається.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 Сімейного Кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 Сімейного Кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.

Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Статтею 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року передбачено, що чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Аналізуючи та оцінюючи всі вищевикладені обставини у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що шлюб підлягає розірванню, так як сторони мають різні інтереси та погляди, шлюбні відносини існують лише формально, сімейно-шлюбні стосунки сторін розпались і поновлені бути не можуть, тому шлюб повинен бути розірваний.

Згідно до ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110-112 Сімейного Кодексу України, ст.ст.12, 77-81, 128,259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 17 вересня 2005 року у Центрально-Міському відділі реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 567, від якого сторони мають одну неповнолітню дитину: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після розірвання шлюбу залишити відповідачу прізвище набуте у шлюбі « ОСОБА_2 ».

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

СТОРОНИ ПО СПРАВІ:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , адреса реєстраційного обліку: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН не відомий, адреса реєстраційного обліку: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складений та підписаний 20 січня 2025 року.

Суддя: Д.В. Стартанович