20.01.2025                                                                                

Справа № 642/7468/24

                                                                              Провадження №1-кс/642/90/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року слідчий суддя Ленінського районного суду міста Харкова  ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного   ОСОБА_5 , законного представника підозрюваного ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в  м. Харкові клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3   про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із носінням засобу електронного контролю відносно  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, неодруженого, студента 2 курсу ХПФК, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, -

В С Т А Н О В И В:   

Старший слідчий СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області  ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням у кримінальному провадженні № 12024221220001709 від 22.11.2024, про продовження строку застосування запобіжного заходу - тримання під вартою ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий послався на те, що СВ ВП №2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024221220001709 від 22.11.2024  за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи достеменно обізнаним про введення в Україні з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, та відповідно до п. 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015, військового стану, строк дії якого в подальшому неодноразово продовжувався, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, вчинив розбійний напад за наступних обставин:

Так, ОСОБА_8 , разом із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_5 , маючи спільний умисел на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, вирішили скоювати напади на невідомих їм осіб, з метою відкритого заволодіння їх майном, та розробили спільний план, згідно якого необхідно було підшукувати через чат бот для знайомств у месенджері «Телеграмм» під назвою « ОСОБА_11 », чоловіків, та вести з ними листування від імені дівчини, яка буде пропонувати потерпілим зустріч для інтимних відносин, та під час таких зустрічей скоювати напад на потерпілих з метою заволодіння будь-яким їх майном.

Таким чином ОСОБА_8 , діючи в групі з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_5 , діючи згідно раніше розробленого плану, використовуючи чат бот для знайомств у месенджері «Телеграмм» під назвою « ОСОБА_11 », розмістили анкету для знайомств, вигадавши історію, про те, що дівчина на ім`я ОСОБА_12 , якій 14 років, шукає хлопця для інтимних зустрічей.

В подальшому було встановлено, що потерпілий ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи бажання познайомитися із дівчиною використовуючи чат бот для знайомств у месенджері «Телеграмм» під назвою «Дайвинчик», відгукнувся на анкету дівчини, під ніком «Викки 18», розміщеної ОСОБА_8 , разом із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_5 , та почав спілкування, під час якого останні запропонували потерпілому ОСОБА_13 , зустрітися 22.11.2024 близько 16:30 год. біля супермаркету «Класс», що розташований за адресою м. Харків, вул. Дудинської, 1-А, на яку останній погодився.

При цьому, ОСОБА_8 , діючи в групі з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , з метою реалізації свого злочинного умислу спрямованого на напад з метою заволодіння чужим майном із застосуванням насильства небезпечного для життя чи здоров`я потерпілого, попрохали свою знайому ОСОБА_14 , зустрітися із потерпілим ОСОБА_13 , о 16.30 год. біля супермаркету «Класс», що розташований за адресою м. Харків, вул. Дудинської, 1-А, та відвести потерпілого ОСОБА_13 до парку «Юність», який розташований по вул. Полтавський Шлях, 192А, при цьому не повідомлявши їй про свої злочинні наміри.

Так, цього ж дня, о 16:50 год., потерпілий ОСОБА_13 , прибув до супермаркету «Класс», що розташований за адресою м. Харків, вул. Дудинської, 1-А, де зустрівся із ОСОБА_14 , яка за вказівкою ОСОБА_10 , запропонувала йому піти до парку «Юність», який розташований по вул. Полтавський Шлях, 192-А в м. Харкові. В цей час, ОСОБА_8 , разом із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_5 , знаходячись поряд біля супермаркету «Класс», що розташований за адресою: м. Харків, вул. Дудинської, 1-А, заготовивши заздалегідь знаряддя для вчинення вказаного злочину, а саме ніж та балончики зі сльозогінним газом, впевнившись, що ОСОБА_14 , із потерпілим ОСОБА_13 прослідували у бік парку «Юність», почали йти за ними, та дійшовши до будівлі покинутого кінотеатру, розташованого неподалік від будинку№3 по вул. Кашуби, за координатами 49.9771963, 36.1639667, підбігли позаду потерпілого ОСОБА_13 , якого ОСОБА_9 збив з ніг, ударом по ногах, після чого ОСОБА_10 застосував до потерпілого сльозогінний газ, який потрапив йому в обличчя, в результаті чого останній був дезорієнтований та втратив спроможність супротиву.

У подальшому ОСОБА_8 , діючи в групі з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_5 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я особи, діючи умисно, з корисливих мотивів, під час воєнного стану, взяли під руки потерпілого ОСОБА_13 та віднесли в приміщення покинутої будівлі кінотеатру, на другий поверх, де кинули на підлогу, та по черзі почали наносити йому множинні удари руками та ногами по тулубу та обличчю, а ОСОБА_10 відкрито заволодів, з кишені кофти потерпілого ОСОБА_13 , яка була одягнута на ньому, належним йому мобільним телефоном ТМ «REDMI NOTE 7», гаманцем у якому знаходились грошові кошти, в сумі 6885 (шість тисяч вісімсот вісімдесят п`ять) грн., бездротовими навушниками «i9 ULTRA 2 big 2.3», паспортом на ім`я ОСОБА_13 , двома картками «Приват Банк», запальничкою ТМ «BIC» чорного кольору, а також окулярами. Після чого ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , продовжуючи свої злочинні дії, почали вимагати ще грошові кошти з потерпілого ОСОБА_13 , при цьому застосувавши сльозогінний газ відносно останнього, та ОСОБА_9 , в цей час, застосувавши насилля, яке є небезпечним для життя та здоров`я, наніс декілька ударів ножем в плече лівої руки потерпілого ОСОБА_13 , в результаті одного з яких спричинила йому тілесні ушкодження у вигляді різаної рани на зовнішній поверхні лівого плеча у верхній третині. Протиправні дії ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_5 , продовжувались не менше 40 хвилин, протягом яких потерпілому ОСОБА_13 наносили множинні удари по тулубу та обличчю, вимагаючи грошові кошти, на що останній пояснював що більше не має грошових коштів. Після чого потерпілому ОСОБА_13 наказали рахувати до 120 (ста двадцяти) секунд після їх уходу та йти з місця події, при цьому розбивши належний йому мобільний телефон ТМ «REDMI NOTE 7», щоб останній не зміг викликати допомогу.

Далі ОСОБА_8 , разом із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_14 , з місця вчинення вказаного кримінального правопорушення зникли, разом із викраденим майном, яке звернули на свою користь.

В результаті протиправних дій ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_5 , потерпілому ОСОБА_13 згідно висновку експерта № 09-2121/2024 від 23.11.2024 були спричинені наступні тілесні ушкодження:- різана рана на зовнішній поверхні лівого плеча у верхній третині; - травматична екстракція 21 зубу з наявністю крововиливу на слизовій оболон нижньої губи у лівого кута роту;- садна на тлі синців у ділянці проекції лівого лобного бугра, у лобній ділянці по умовній серединній лінії, у ділянці проекції вертикальної частини лівої гілки нижньої щелепи, у лівій скроневій ділянці, на тильній поверхні лівої кисті практично на всьому протязі; -синці на спинці носу на всьому протязі, з розповсюдженням на праву та ліву навколоочні ділянки, на передній поверхні лівої вушної раковини у ділянці завитку, на зовнішній поверхні лівого плеча у нижній третині, на задній поверхні лівого ліктьового суглобу, на розгинальній поверхні лівого передпліччя у середній та нижній третині; - садно у ділянці підборіддя.

За ступенем тяжкості різана рана, враховуючи її звичайний клінічний перебіг, належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я, тривалість якого перевищує 6-ть днів, але не перевищує 3-х тижнів (21 день) (згідно п.п. 2.3.1. «а», 2.3.3., «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №№6 МОЗ України від 17.01.1995 року).

Травматична екстракція 21 зубу згідно «таблиці №2 ст.58 «Інструкції про порядок організації та проведення лікарсько-страхової експертизи» від 08.01.1986 складає 5% стійкої втрати загальної працездатності та за цією ознакою належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою незначну стійку втрату загальної працездатності до 10% згідно п.п. 2.3.1. «б», 2.3.2.ка», 2.3.4. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995.

За ступенем тяжкості спиці та садна викликають незначні скороминущі наслідки тривалість яких не перевищує 6 діб і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень (відповідно до п.п. 2.3.2. «б», 2.3.5., «Правил судово-медичного визначення ушкоджень до ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року).

Таким чином, ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України – тобто напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу в умовах воєнного стану.

24.11.2024 (час фактичного затримання 14 год. 30 хв.) ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

24.11.2024 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

26.11.2024 ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова щодо ОСОБА_5 , обрано запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів, а саме: до 22.01.2025 включно.

У вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харків, українець, громадянин України, студент 2 курсу ХПФК, не одружений, зареєстрований та мешкаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

Вина ОСОБА_5 , підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: заявою потерпілого ОСОБА_13 про вчинення кримінального правопорушення відносно нього від 22.11.2024; протоколом огляду місця події від 22.11.2024; показаннями потерпілого ОСОБА_13 ; проведенням впізнання за участю потерпілого ОСОБА_13 ; протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 ; показаннями свідка ОСОБА_14 ; слідчим експериментом за участю свідка ОСОБА_14 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_14 ; показаннями свідка ОСОБА_15 ; висновком судово-медичної експертизи №09-2121/2024 від 23.11.2024; показаннями підозрюваного ОСОБА_10 проведенням впізнання з підозрюваним ОСОБА_10 ; протоколом огляду місця події 22.11.2024; постановою про визнання речовими доказами від 23.11.2024 та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності..

ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до 15-ти (п`ятнадцяти) років, та яке за ступенем тяжкості є особливо тяжким злочином.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: -враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення, є ґрунтовні підстави вважати, що він, перебуваючи на волі, враховуючи тяжкість вчиненого ним злочину, без застосування запобіжного заходу до нього, може покинути місце мешкання, тобто він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, таким чином намагаючись уникнути кримінальної відповідальності, і існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду; - підозрюваний, зважаючи на тяжкість вчиненого ним злочину та бажання уникнути відповідальності, може вчинити й інші дії, спрямовані на здійснення незаконного психологічного та фізичного впливу на свідків, які викривають його у вчиненні злочину (при цьому провести дії, які перешкодять органу досудового розслідування при встановленні нових свідків по кримінальному провадженню або ж спотворять їх показання, що буде загрожувати встановленню істини по кримінальному провадженню), тобто існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; - підозрюваний, без обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може продовжити свою злочинну діяльність, тобто існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинення інших кримінальних правопорушень-злочинів.

Матеріали кримінального провадження дають підставу вважати підозру ОСОБА_5 , у вчиненні злочину обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Отже, ризики є реальними та їх запобіганню необхідний достатній рівень належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_5 , злочину свідчать про його підвищену суспільну небезпеку.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи невинуватості в скоєні злочину, а також питання допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження, під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа злочин, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, про застосування якого слідчим та прокурором заявлено клопотання.

На теперішній час у кримінальному провадженні проведено слідчі (розшукові) дії та інші процесуальні дії, спрямовані на отримання та перевірку зібраних доказів, разом з тим на даний час необхідно отримати висновки експертів по призначеним експертизам судово-медичній, молекулярно-генетичних, медико-криміналістичній, імунологічній експертизи та цитологічній експертизах. На даний час висновки судових експертиз не отримано та проведення експертиз триває.

Крім того, з урахуванням отриманих результатів проведених експертиз та результатів негласних слідчих (розшукових) дій повідомити ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_5 , про зміну раніше повідомленої підозри, допитати останніх з приводу зміненої підозри та вирішити питання про проведення слідчого експерименту за участю підозрюваних; - у визначеному законом порядку долучити до матеріалів кримінального провадження результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, передбачених ст. 264 КПК України; - звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді Харківського апеляційного суду з метою отримання дозволу на розсекречення ухвал про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, з метою належного долучення до матеріалів вищевказаного кримінального провадження та використання в подальшому в якості доказів.

Без отримання результатів цих процесуальних дій неможливо в повному обсязі встановити усі обставини події вказаних кримінальних правопорушень, а в подальшому провести об`єктивний судовий розгляд провадження.

Після отримання висновків вказаних вище експертиз необхідно повідомити підозрюваних про зміну раніше повідомленої підозри, надати доступ до матеріалів досудового розслідування потерпілим, підозрюваним та їх захисникам, скласти та вручити обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування останнім, виконати інші процесуальні дії в разі необхідності.

Проведення інших необхідних слідчих (розшукових) дій, на що потрібні розумні строки для їх виконання. Відомості, які будуть отримані в результаті перелічених слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, мають суттєве значення доказів у кримінальному провадженні, оскільки підтверджують або спростують причетність підозрюваного ОСОБА_5 , до вчинення кримінального правопорушення.

Проведення усіх вищевказаних процесуальних та слідчих дій для розслідування має вирішальний характер, у зв`язку з тим, що їх виконання, є обов`язковим для повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, а також забезпечення прав підозрюваного.

Постановою виконуючого обов`язки керівника Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_16 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024221220001709 від 22.11.2024, було продовжено до 3 (трьох) місяців, тобто до 24.02.2025.

Відповідно до ухвали слідчого судді строк застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 спливає 22.01.2025.

За наведених обставин, враховуючи що строк тримання під вартою спливає 22.01.2025, виникла необхідність у продовженні відносно ОСОБА_5 , строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, а саме до 24.02.2025, оскільки без застосування запобіжного заходу та перебування останнього на волі, він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення.

На підставі вищевикладеного, є достатні підстави вважати, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного  ОСОБА_5 ,  та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може запобігти вказаним ризикам.

Прокурор та слідчий  у судовому засіданні клопотання підтримали, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні. Проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із носінням засобу електронного контролю заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив обрати більш м`який запобіжний захід, послався на недоведеність ризиків, дані про особу ОСОБА_5 . Також звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просив змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 на цілодобовий домашній арешт із носінням засобу електронного контролю. В обгрунтування клопотання послався на те, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України являється не обгрунтованою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, подане стороною обвинувачення, не відповідає вимогам ст.184, 199 КПК України, та не містить викладу обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання ОСОБА_5 під вартою. Якщо дивитись на особу ОСОБА_5 , то він є неповнолітнім, на теперішній час йому 16 років.  ОСОБА_5  навчається у Харківському політехнічному фаховому коледжі, на 2 курсі денного відділення. Харківський політехнічний фаховий коледж надав ОСОБА_5  дуже позитивну характеристику, у якій зазначається, що він спокійний, врівноважений, відверто відповідає на питання, ввічливий і доброзичливий, з повагою ставиться до інших.  ОСОБА_5  має дуже міцні родинні сімейні зв`язки зі своїми батьками, з братом. З початку кримінального провадження співпрацює зі слідством, дав усі показання та відповів на усі запитання слідства, дуже шкодує про скоєне, він повністю признав свою провину та має щире каяття, раніше не судимий. Потерпілий ОСОБА_13  написав 20.12.2024 року слідчим органам заяву про примирення та зняття відповідальності з  ОСОБА_5  та розписку про отримання грошей, ніяких претензій потерпілий до  ОСОБА_5  немає.  Також батьки ОСОБА_5  гарантують слідчим органам та суду що вони забезпечать належний догляд та дотримання усіх процесуальних обов`язків покладених судом та органами слідства на їх неповнолітнього сина  ОСОБА_5 .  Тому вважає, що запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 обраний не у відповідності до вимог КПК України являється несправедливим, у зв`язку з чим просить змінити тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із носінням засобу електронного контролю.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого, підтримав позицію захисника, просив змінити тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Законний представник неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_6 підтримав думку захисника, також заперечував проти задоволення клопотання, просив змінити тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, та надані матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.

Згідно з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.

Так, СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024221220001709 від 22.11.2024  за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

24.11.2024 (час фактичного затримання 14 год. 30 хв.) ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

24.11.2024 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

26.11.2024 ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова щодо ОСОБА_5 , обрано запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів, а саме: до 22.01.2025 включно.

10.01.2025 постановою виконуючого обов`язки керівника Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_16 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024221220001709 від 22.11.2024, було продовжено до 3 (трьох) місяців, тобто до 24.02.2025.

В той же час, зважаючи що строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , закінчується 22.01.2025 виникла необхідність у його продовженні.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

Підставою продовження строку запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким злочином, та санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк до 15-ти (п`ятнадцяти) років, з конфіскацією майна, що вказує на підвищену суспільну небезпеку як самого діяння та і особи підозрюваного.

Щодо доводів сторони захисту про необґрунтованість повідомленої підозри, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5; 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5, ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування, суду; незаконний вплив на свідків; вчинення інших кримінальних правопорушень.

Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Щодо доводів захисника про відсутність ризиків, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, суду, незаконного впливу на свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд не ігнорує аргументи, які наводяться захисником, проте в даному конкретному випадку, суд оцінюючи вищевказані обставини, приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість підозри не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте така підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, у зв`язку з чим, клопотання захисника щодо застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту із носінням засобу електронного контролю задоволенню не підлягає.

Крім того, відповідно до листа ГУНП в Харківській області № 250/119/01/25-2025 від 07.01.2025 станом на 24.12.2024, на території Харківської області електронний моніторинг за особами, які в установленому законом порядку зобов`язані носити електронні засоби контролю тимчасово не здійснюється.

Отже, слідчим суддею враховано дані про особу обвинуваченого  ОСОБА_5 , його вік, стан здоров`я, дані про соціальні зв`язки та спосіб життя, з урахуванням чого суд не знаходить підстав для застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, оскільки враховуючи наявні ризики, підвищену суспільну небезпеку інкримінованого йому кримінального правопорушення, в даному випадку загальносуспільний інтерес переважає його інтереси на особисту свободу.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Враховуючи вищевикладене, наведені в клопотанні обставини які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під вартою, дані про особу підозрюваного, обставини вчинення інкримінованого йому злочину, слідчий суддя вважає, що встановлені під час обрання запобіжного заходу ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість зміни міри запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 на будь-який інший не пов`язаний з триманням під вартою, а тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу як тримання під вартою, продовживши строк застосованого запобіжного заходу відносно нього у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 24.02.2025.

Разом з тим, відповідності до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Вирішення даного питання є виключною дискрецією суду.

Якщо притримуватись тієї думки, що під час вирішення питання про продовження строку тримання особи під вартою суд не має права розглядати питання щодо розміру застави, необхідно буде визнати, що таке тримання під вартою особи перетворюється для неї на безальтернативний запобіжний захід.

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88 від 26.01.1993, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04 від 08.01.2009, розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

Європейський суд з прав людини приділяє увагу питанню визначення розміру застави, яка за своїм характером не буде надмірною та зможе забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на них обов`язків.

З огляду на викладене слідчий суддя вважає доречним з`ясувати питання щодо визначення належного розміру застави.

Європейський суд з прав людини неодноразово своїх рішеннях наголошував на тому, що таке питання є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5 Конвенції, тому органи влади повинні докладати максимум зусиль для встановлення належного розміру застави, в т.ч. під час вирішення питання про необхідність продовження тримання особи під вартою.

При визначенні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями статей 182, 183 КПК України, з врахуванням особи підозрюваного ОСОБА_5 , який є неповнолітнім, раніше не судимий, інших обставин встановлених під час розгляду клопотання, в тому числі обставин визначених ст.178 КПК України, матеріального та сімейного становища підозрюваного, враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні та враховує конкретні обставини інкримінованого діяння, тяжкість кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, та вважає, що застава у межах, визначених п.3 ч.5 ст.182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним  покладених на нього обов`язків, а тому суд визначає заставу в розмірі ста  розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 302 800 грн. (3028 х 100= 302 800 грн.).

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне покласти на нього обов`язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.

Таким чином слідчий суддя вважає, що подане клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню, а в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 183,193-194, 196, 369-372, 395 КПК України,-

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області  ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно  ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України – задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою в умовах ДУ «Харківського слідчого ізолятора» відносно підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 24.02.2025 року.  

Визначити суму застави у розмірі ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у грошовому виразі становить 302 800 гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області, протягом дії запобіжного заходу.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5  наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з населеного пункту, в якому проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання. 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт відносно  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – відмовити.

Строк дії ухвали - до 24.02.2025 включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

                                Слідчий суддя                                                 ОСОБА_1