КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 січня 2025 року м. Київ № 320/2229/25

Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів

головуючого судді Саса Є.В.,

суддів: Вісьтак М.Я., Войтовича І.І.

ознайомившись з матеріалами адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1

до Кабінету Міністрів України

про визнання протиправним та нечинним окремих положень нормативно-правового акта,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся 14.01.2025 через систему «Електронний суд» з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання нечинним та протиправним з моменту прийняття окремих положень нормативно-правового акта відповідача.

Відповідно до частини першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 4 ч. 5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Також, згідно пункту 9 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Поряд з цим, відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється, зокрема, на справи, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України.

Згідно приписів п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Конституційний Суд України» до повноважень Суду належить, у тому числі, вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) актів Кабінету Міністрів України.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення (ч. 1 ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України»).

Особливості провадження у справах щодо оскарження постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України (крім рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу) унормовано ст. 264 КАС України, пунктом 1 частини 1 якої акцентовано, що розгляд адміністративної справи не може стосуватися конституційності таких нормативно-правових актів.

Між тим, у позовній заяві ставиться питання про невідповідність окремих положень оскаржуваного нормативно-правового акту як Закону України № 2262-ХІІ так і прямим нормам статтей 3, 8, 17, 19, 22, 46 Конституції України.

Зазначені доводи вимагають від суду здійснити перевірку відповідних норм постанови Кабінету Міністрів України на їх відповідність Конституції України за їх юридичним змістом.

Суд вважає, що з поданої позовної заяви не можливо зрозуміти чи порушується позивачем питання щодо конституційності оскаржуваного нормативно-правового акту.

З урахуванням висновків висловлених в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 9901/40/20 та в абз. 3 п. 5 Постанови Пленуму ВАС України № 8 від 20.05.2013 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» суд вважає, що позовна заява не містить необхідних відомостей що впливає на можливість відкриття провадження за правилами адміністративного судочинства.

Поряд з цим, згідно пункту ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Однак позовна заява не містить відомостей щодо наявності у позивача оригіналу роздруківки протоколу перерахунку пенсії від 08.01.2025 за його пенсійною справою.

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду

- уточненої позовної заяви з приведенням її у відповідність до вимог процесуального закону із зазначенням: 1) чіткою позиції позивача щодо порушення питання про відповідність Конституції України (конституційності) окремих положень оскаржуваного нормативно-правового акта; 2) відомостей про наявність у позивача оригіналу роздруківки протоколу перерахунку пенсії від 08.01.2025 за його пенсійною справою.

Вказані недоліки можуть бути усунені, у п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали.

Керуючись статтями 160 - 161, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути зазначені в ухвалі недоліки.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.

4. Копію ухвали надіслати позивачу (представнику позивача) для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Судді

Сас Є.В.

Вісьтак М.Я.

Войтович І.І.