Єдиний унікальний номер 341/1758/24

Номер провадження 1-кп/341/59/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року                                                                        м.Галич

Галицький районний суд Івано – Франківської області в складі:

головуючого-судді                         ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання:         ОСОБА_2 ,

прокурора:                                 ОСОБА_3 ,

обвинуваченого:                         ОСОБА_4 ,

захисника:                                 ОСОБА_5 ,

потерпілого:                                 ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Галич кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024096140000083 від 02.08.2024 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Галич, Івано-Франківської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, пенсіонера, не депутата, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченогоу скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125КК України,-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 125 КК України, яке виразилось у заподіянні потерпілому умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, за наступних обставин.

29.07.2024 близько 17 години, ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходився на дорозі поблизу господарства ОСОБА_7 , що знаходиться по АДРЕСА_1 , де через огорожу спілкувався зі своєю сусідкою.В цей час повз них на велосипеді проїжджав ОСОБА_6 , з яким у ОСОБА_4 тривалий час існують неприязні відносини з приводу випасання корів. Побачивши ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , маючи злість на свого сусіда за те, що напередодні той вчинив словесний конфлікт з його дружиною, вирішив спричинити ОСОБА_6 тілесні ушкодження. Для приведення свого злочинного наміру до виконання ОСОБА_4 , підбіг до ОСОБА_6 і усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і свідомо бажаючи їх настання, розуміючи, що ОСОБА_6 через свій похилий вік та фізичний стан є більш уразливим, слабким і схильним до легкого травмування, і будь-яка його дія, вчинена щодо потерпілого, може спричинити падіння останнього та отримання ним тілесних ушкоджень, діючи умисно, різко штовхнув ОСОБА_6 рукою у ділянку грудної клітки справа.Від даного поштовху ОСОБА_6 втратив рівновагу і впав на землю, а ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочині дії умисно наніс йому ще декілька ударів руками у ділянку голови, у результаті чого спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, садна у ділянці лівого вуха, синця у ділянці голови та ран у ділянці голови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров`я.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.2ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

       Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що вину визнає частково, разом з тим надав пояснення відповідно яких суд прийшов до висновку, що останній свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні фактично не визнає. Так, обвинувачений в судовому засіданні пояснив, що раніше в нього з потерпілим були непорозуміння з приводу випасання худоби. ОСОБА_6 звинувачував, що його корова робить шкоду при випасанні, а саме ранить його корову, ламає дерева, але такого не було. Зазначає, що 29.07.2024 року він спілкувався з ОСОБА_7 біля її господарства. В цей час біля них проїжджав на велосипеді ОСОБА_6 , який сам впав з велосипеда, після чого почав «лізти» до ОСОБА_8 битися, а саме махав руками та ногами та намагався вдарити. Зазначає, що він не бив потерпілого, а лише схопив за одяг, щоб заспокоїти. Потім його відтягнула ОСОБА_7 за одяг від потерпілого, тобто розборонила їх, після чого потерпілий забрав свій велосипед та пішов додому. Обвинувачений не визнає цивільний позов потерпілого в повному обсязі.

       Не дивлячись на не визнання вини в інкримінованому кримінальному правопорушенні, вина ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 125 КК України повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами:

       показаннями потерпілого ОСОБА_6 , який в судовому засіданні пояснив, що вони з обвинуваченим знають один одного.Раніше обвинувачений дорікав йому, що він ніби то заліз на ділянку землі по сусідству, яка належить брату ОСОБА_4 .. Із-за цього обвинувачений проявляв агресію щодо нього, зокрема погрожував сокирою. 29.07.2024 року близько 17.00 год. він їхав на велосипеді по вул. Лесі Українки в м. Галич. Коли проїжджав коло будинку Мусякевичів, обвинувачений в той час стояв та спілкувався з ОСОБА_9 . Побачивши його обвинувачений підбіг та штовхнув його в ребра з правої сторони. Від поштовху він впав на ліву сторону. В цей час ОСОБА_10 сів зверху та почав наносити удари руками по голові. З правої сторони від нігтів обвинуваченого в нього було пошкрябано обличчя, було розірване вухо, синці на обличчі, забій в районі ока. ОСОБА_11 відтягнула обвинуваченого від нього. Після чого обвинувачений взяв свій велосипед відкотив його, а потім сів та поїхав.Причина такої агресії в той час щодо нього з боку обвинуваченого йому не відома. Коли він прийшов додому дружина викликала швидку та поліцію. Швидка забрала його до приймального відділення та лікарі надали медичну допомогу. Лежав в лікарні від отриманих тілесних ушкоджень більше 10 днів. Заявлений цивільний позов підтримує в повному обсязі;

показаннями свідка ОСОБА_7 , яка в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_4 проживає з нею на одній вулиці. Їй відомо, що обвинувачений є агресивною людиною, особливо коли перебуває в нетверезому стані. В липні 2024 року ОСОБА_4 їхав на велосипеді по дорозі, зупинився коло неї. Вона в цей час збирала яблука. Коли останній почав розмовляти від нього було чутно запах алкоголю. Він розповідав, що був в Польщі. В цей час повз них проїжджав ОСОБА_6 на своєму велосипеді. ОСОБА_4 кинув свій велосипед, догнав ОСОБА_6 схопив за велосипед, штовхнув потерпілого та повалив на дорожнє покриття, та після того як потерпілий впав почав наносити йому удари руками і почав його душити. Вона підбігла до них та відтягнула ОСОБА_4 від ОСОБА_6 .. Обличчя в ОСОБА_6 після цього всього було в крові. Потерпілий взяв ровера та покотив додому, а ОСОБА_4 на своєму велосипеді поїхав в сторону автовокзалу;

показаннями свідка ОСОБА_12 , яка в судовому засіданні пояснила, що 29.07.2024 року чоловік повернувся додому із закривавленим обличчям. В нього були тілесні ушкодження на обличчі. Сказав, що його побив ОСОБА_4 . Після чого вона викликала швидку та поліцію.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що 29.07.2024 року вона пасла корову. Чоловік ОСОБА_4 прийшов до неї. Вона йому розповіла, що ОСОБА_6 висловлював невдоволення щодо випасання корів. Після чого вона сказала, щоб він йшов додому. Коли, цього дня, вона повернулась додому то додому прийшов чоловік який був в стані сп`яніння та сказав що побився з ОСОБА_6 . Вона сказала йому щоб він йшов спати. Не розпитувала в чоловіка нічого, оскільки вирішила не чіпати п`яного.

Крім того, вина обвинуваченого у скоєні інкримінованих правопорушень підтверджується дослідженими в судовому засіданні:

витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно якого до єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за заявою потерпілого ОСОБА_6 щодо спричинення йому тілесних ушкоджень обвинуваченим 29.07.2024 (а.с. 70);

постановою про визнання речовими доказами від 15.08.2024 року, якою було визнано речовими доказами у справі:три рентгенограми, медичну карту стаціонарного хворого №378, завірену копію карти виїзду швидкої медичної допомоги №300 на ім`я ОСОБА_6 (а.с. 73);

висновком експерта №458 від 21.08.2024 відповідно якого ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виявлені тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма з струсом головного мозку, садна на ділянці лівого вуха, синці в ділянці голови, рани в ділянках голови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров`я. Вказані вище тілесні ушкодження можуть відповідати терміну, вказаному в постанові. Закрита черепно-мозкова травма, садно в ділянці лівого вуха, синець в ділянці голови, утворилися від дії тупих твердих предметів, якими могли бути руки ноги та інші тупі тверді предмети, могли утворитись як при нанесенні ударів такими предметами у вище вказані ділянки тіла, так і при падінні та ударів цими ділянками тіла по таких предметах. Враховуючи локалізацію та кількість тілесних ушкоджень, можна вважати, що ОСОБА_6 було здійснено не менше п`яти ударів в ділянки голови (ас 71-72).

Вирішуючи питання, щодо винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованих правопорушень, суд приходить до переконання що досліджені в судовому засіданні докази повністю доводять винуватість ОСОБА_15 у скоєнні інкримінованого кримінального проступку за обставин встановлених в судовому засіданні, оскільки досліджені докази не містять протиріч як в цілому так і в деталях.

Так, потерпілий прямо вказує на обвинуваченого ОСОБА_4 як на особу, яка 29.07.2024 нанесла йому тілесні ушкодження за обставин встановлених в судовому засіданні. Показання потерпілого об`єктивно повністю підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_7 , яка була безпосереднім очевидцем кримінального правопорушення та не протирічить показанням інших свідків допитаних в судовому засіданні. Обставин, які б викликали сумнів у правдивості показань потерпілого та свідків, допитаних в судовому засіданні судом не встановлено. Крім того, винуватість обвинуваченого у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення за встановлених судом обставин підтверджується висновком судово-медичної експертизи №458 від 21.08.2024 щодо тяжкості тілесних ушкоджень отриманих потерпілим. Докази, досліджені в судовому засіданні підтверджують винуватість обвинуваченого у скоєні інкримінованих правопорушень та не містять протиріч.

Показання самого обвинуваченого суд розцінює, як спробу виправдати свої дії та уникнути покарання за скоєні кримінальні правопорушення, обставини скоєння яких повністю встановлені в судовому засіданні.

Суд прийшов до переконання, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 125 КК України якумисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 , є вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Положеннями ст. 50 Кримінального кодексу України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

З врахуванням обставин справи, характеру та ступеню суспільної небезпечності скоєного, особи обвинуваченого ОСОБА_16 , який вчинив кримінальне правопорушення перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, разом з тим являється особою раніше не судимою, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває,вперше притягується до кримінальної відповідальності,також суд враховує обставини скоєного кримінального проступку, характеристику обвинуваченого по місцю проживання, стан здоров`я обвинуваченого, його вік,відношення до скоєного і вважає за можливим призначити покарання обвинуваченому в рамках санкційінкримінованого кримінального правопорушення у вигляді штрафу.

Суд вважає, що призначене покарання, необхідне та достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень. Більш суворе покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення, призначаються лиш у випадку, якщо менш суворе покарання буде недостатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

У рамках даного кримінального провадження, потерпілим ОСОБА_6 , заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_16 , про стягнення з останнього заподіяної кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди пов`язаної з витратами на лікування від отриманих тілесних ушкоджень в розмірі 4389 грн. 45 коп., таморальної шкоди в сумі 10000,00 грн..

В судовому засіданні потерпілий заявлений позов підтримав та просив його задовольнити з підстав зазначених в позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, потерпілий ОСОБА_6 перебував на стаціонарному лікуванні у зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями протягом 10 днів (дані з медичних документів потерпілого відображені у висновку експерта №458). Долучені фіскальні чеки на придбання медичних препаратів потерпілим, відповідають періоду знаходження останнім на стаціонарному лікуванні.

Враховуючи, що потерпілий поніс матеріальні витрати на відновлення свого здоров`я у зв`язку з умисним нанесенням йому тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_4 , з обвинуваченого на користь потерпілого підлягають стягненню витрати пов`язані з лікуванням. В даному випадку, судом встановлено, що розмір обґрунтованих документально підтверджених витрат потерпілого ОСОБА_6 у зв`язку з лікуванням після отриманих тілесних ушкоджень становить 4389,45 грн. Зазначений розмір майнової шкоди підтверджується дослідженими в судовому засіданні фіскальними чеками на придбання медичних препаратів. За таких обставин вимога про стягнення з обвинуваченого 4389.45 грн. відшкодування майнової шкоди підлягає задоволенню.

Вирішуючи позов в частині стягнення з обвинуваченого моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_17 , суд зазначає наступне.

В силу ч. 1ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права, а відповідно та пунктів 1,2 частини 2 цієї ж статті моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї.

За змістом частини 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.

Згідно п. 4 постанови ПВС України N 4 від 31.03.95 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до ст. 137 ЦПК (1502-06) у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до п. 5 даної постанови, суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У п. 9 постанови зазначається, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з урахуванням обставин вчинення даного кримінального правопорушення, враховуючи те, що потерпілому спричинено моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях та переживаннях, яких останній зазнав у зв`язку з нанесеними тілесними ушкодженнями, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, на думку судузаявлена позовна вимога щодо стягнення з обвинуваченого моральної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 10000 (десять тисяч) грн.

Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувалися та підстав для його застосування немає.

Вирішуючи питання про речові докази, суд керується положеннями ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян,що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень;

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази у справі:три рентгенограми – залишити у володінні потерпілого ОСОБА_6 , медичну карту стаціонарного хворого №3781 – повернути до КП «Галицька лікарня», завірену карту виїзду швидкої медичної допомоги №300 – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 на користь  ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , матеріальну шкоду заподіяну кримінальним правопорушенням (витрати на лікування від отриманих тілесних ушкоджень) в розмірі 4389 (чотири тисячі триста вісімдесят дев`ять) грн. 45 коп. та моральну шкоду заподіяну кримінальним правопорушенням в розмірі 10000 (десять тисяч) грн.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається сторонам та потерпілому.

Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківськогоапеляційного суду через Галицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

СуддяОСОБА_18