ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/977/25 Справа № 229/8436/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року                                                                м.Кривий Ріг

21 січня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого                         ОСОБА_1 ,

суддів                                 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі                         ОСОБА_4 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг матеріали контрольного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 10 січня 2025 року, якою продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обвинуваченому, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, ОСОБА_6 ,до 10 березня 2025 року включно, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 10 січня 2025 року, продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обвинуваченому, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, ОСОБА_6 ,до 10 березня 2025 року включно. Мотивуючи вказане рішення, суд зазначив, що ОСОБА_6   обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за яке законом передбачено покарання до 15 років позбавлення волі, а також, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не зникли та не змінились під час розгляду клопотання. Вік та стан здоров`я дозволяють застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

На зазначену ухвалу суду захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій він просить ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 10 січня 2025 року скасувати та ухвалити нову, якою відмовити у задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно продовжив обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_6 , його захисник ОСОБА_5 та прокурор ОСОБА_7 повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг не з`явились та надали заяви про розгляд справи без їх участі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги та обговоривши її доводи, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 5 ст. 394 КПК України ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.

Згідно вимог ст. 12 КПК України кожен, кого затримано через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення або інакше позбавлено свободи, повинен бути в найкоротший строк доставлений до слідчого судді для вирішення питання про законність та обґрунтованість його затримання, іншого позбавлення свободи та подальшого тримання. Таким чином, законність та обґрунтованість обмеження права на свободу та особисту недоторканність має бути перевірена судом у найкоротший строк.

Згідно з практикою Європейського Суду, зокрема рішенням у складі Великої палати у справі «Labita v.Italy» від 06.04.2000 р., тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Як встановлено з наданих судом першої інстанції матеріалів, запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 продовжений під час судового провадження в суді першої інстанції на 60 днів до 10 березня 2025 року включно.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості та законності застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів враховує, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину проти життя та здоров`я іншої особи, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, а тому, обвинувачений, усвідомлюючи відповідальність, яка йому загрожує у випадку доведеності його вини, може переховуватися від суду. Судовий розгляд кримінального провадження не закінчено, у зв`язку з чим, враховуючи принцип безпосереднього дослідження доказів судом, обвинувачений може: переховуватись від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому провадженні, які ще не допитані судом.

Колегія суддів зазначає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не буде гарантувати виконання ОСОБА_6 своїх процесуальних обов`язків.

Можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою передбачають вимоги 183 КПК України. Вік та стан здоров`я обвинуваченого дозволяє застосувати до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Тяжкість, характер та обставини інкримінованого злочину свідчать про вагомість заявлених ризиків, які дійсно на теперішній час не зменшились, і яким не здатні запобігти більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою.

Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 альтернативного запобіжного заходу, колегія суддів зазначає, що наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання обвинуваченого під вартою є не лише очікування суду, а дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання обвинуваченого під вартою.

Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 про, нібито, відсутність заявлених ризиків, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Таким чином, перевіривши ухвалу суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що підстави для її скасування відсутні, всі доводи апеляційної скарги захисника були предметом розгляду в суді І інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404 – 407, 422-1 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 – залишити без задоволення.

Ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 10 січня 2025 року про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: