Справа № 296/11098/24

3/296/184/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" січня 2025 р.         м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Аксьонов В.Є., розглянувши матеріали, які надійшли з  ВАП Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1

за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

                                                              ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 20 листопада 2024 року о 00 год. 06 хв.,  в Житомирі, по вул. Довженка, поблизу будинку №47, керував транспортним засобом Audi номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду для встановлення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому закладі охороні здоров`я водій відмовився.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.  

ОСОБА_1 на виклики до суду не з`явився, про час та місце розгляду даної адміністративної справи судом повідомлявся, з письмовою заявою про відкладення розгляду даної адміністративної справи до суду не звертався.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути дану адміністративну справу без участі особи яка притягається до адміністративної відповідальності.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин по справі.

Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП зокрема передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відмова від проходження огляду на стан сп`яніння є закінченим правопорушенням з моменту відмови водія від проходження такого огляду незалежно від підстав такої відмови.

Пунктом 2 розділу І Інструкції №1452/735 передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

З даних відеозапису з нагрудних камер поліцейських у водія ОСОБА_1 вбачаються такі ознаки алкогольного сп`яніння, як виражене тремтіння пальців рук, порушення мови з протоколу про адміністративне правопорушення у водія вбачається ознака алкогольного сп`яніння, як запах алкоголю з порожнини рота, що відповідно до положень до п.3 розділу І Інструкції №1452/735 було достатнім для проведення його огляду на стан сп`яніння.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Вивчивши матеріали даної адміністративної справи, переглянувши відеозапис з диску з місця зупинки транспортного засобу, з якого вбачається, що ОСОБА_1 20.11.2024 року керував транспортним засобом Audi номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, рух транспортного засобу зафіксовано працівниками поліції. На запитання працівника поліції куди  їде ОСОБА_1 , під час комендантської години , останній відповів, що просто хотів перепаркуватись. З відеозапису долученого працівниками поліції видно, що водій ОСОБА_1 перебуває з явними ознаками алкогольного сп`яніння. На пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому медичному закладі водій ОСОБА_1 відмовився.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в порушенні ним п.2.5 ПДР України та у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується письмовими доказами та відеозаписами з диску по даній адміністративній справі, які суд вважає належними та допустимими в розумінні вимог ст. 251 КУпАП. В своїй сукупності дані докази є достатніми.

За таких обставин, суд приходить до висновку про призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283 КУпАП, -

                                                             ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Штраф стягнути на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у Житомирській області;/Житомир обл./21081300; Код отримувача: 37976485 ; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача: 899998; Рахунок отримувача: UА368999980313060149000006001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300 ; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави, в особі ДСА України, в сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп. Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу , визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня її винесення.

      Cуддя В. Є. Аксьонов