Справа № 201/107/25

                                                       Провадження №1-кс/201/52/2025

УХВАЛА

Іменем України

15 січня 2025 року                                        

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 12024041650001377 від 25.07.2024 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.

Клопотання мотивовано тим, що в провадженні СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального № 12024041650001377, внесеного 25.07.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Встановлено, що до ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якої остання 20.04.2021 року придбала квартиру за адресою АДРЕСА_1 (продавець – ОСОБА_6 ). Вказана дія була посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_7 . Квартира була придбана для дітей заявниці, однак з 2021 року там ніхто не мешкав.

23.07.2024 року заявниці від ріелтора, який допомагав в 2021 року оформити право власності на цю квартиру стало відомо про те, що вказаним об`єктом нерухомого майна намагаються заволодіти невстановлені особи. Того ж дня потерпілій стало відомо, що 23.07.2024 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 було посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , згідно якого ОСОБА_5 продала вищевказану квартиру гр. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як зазначила потерпіла в своїх показаннях, вказаний правочин вона ніколи не підписувала, а ні нотаріус ОСОБА_8 а ні ОСОБА_9 їй не знайомі та вказаних осіб вона ніколи не бачила.

На виконання запиту в порядку ст. 93 КПК України, нотаріусом ОСОБА_8 було надано копії документів, які стали підставою для проведення вищевказаної нотаріальної дії. Серед наданих копій наявна копія паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_5 з ідентичними оригінальному відомостями, однак з іншою фотокарткою. Також надано квитанцію до платіжної інструкції банку ІдеаБанк на переказ готівки №ПН3136621 від 22.07.2024 року, згідно якого платником ОСОБА_10 до Казначейства України було сплачено 35 000 грн. в якості 1% пенсійного збору за ОСОБА_9 (збір 1% від суми вказаної в договорі купівлі-продажу, а саме від 3 500 000 грн.).

Встановлено, що гр. ОСОБА_10 є причетним до вчинення неправомірного відчуження нерухомого майна.

Згідно наявної інформації, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 постійно проживає за адресою АДРЕСА_3 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно квартири за адресою: АДРЕСА_3 відомості відсутні.

04.01.2025 року було проведено обшук за місцем проживання фігуранта ОСОБА_10 , а саме за адресою АДРЕСА_4 та вилучено системний блок комп`ютера Vinga з с/н 052D9180000547.

В рамках кримінального провадження вилучене майно було визнано речовими доказами, вилучена річ може мати доказове значення в межах досудового розслідування кримінального провадження та буде направлено на відповідне експертне дослідження.

Враховуючи викладене, слідчий просив накласти арешт на системний блок комп`ютера Vinga з с/н 052D9180000547, який було вилучено в ході обшуку від 04.01.2025 року, заборонивши здійснення будь-яких операцій, пов`язаних із відчуженням вказаного майна, та заборонити інший особі розпоряджатись ним будь – яким чином та використовувати.

Слідчий у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_11 надав суду заяву про розгляд клопотання без його участі та без участі власника майна.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього, дійшов наступних висновків.

Як вбачається з наданих суду матеріалів в провадженні СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального № 12024041650001377, внесеного 25.07.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України (а.м.5).

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 06 грудня 2024 року (справа №201/15354/24, провадження №1-кс/201/5446/2024) надано дозвіл на проведення обшуку слідчим групи слідчих слідчого відділення відділу поліції №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області в кримінальному провадженні, прокурорам групи прокурорів Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в кримінальному провадженні на проведення обшуку за адресою мешкання ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: АДРЕСА_4 з метою відшукання та вилучення:

- документів, що мають відношення до перереєстрації квартири за адресою АДРЕСА_1 , зокрема заяви, договори, підроблений паспорт на ім`я ОСОБА_5 , квитанцій за сплату пенсійного збору за вищевказане переоформлення, технічна документація на об`єкт нерухомого майна;

- комп`ютерна техніка, флеш-накопичувачі інформації з інформацією, що може мати доказове значення в провадженні;

- сім-карток та мобільних телефонів фігуранта провадження, оскільки я підстави вважати що вказана особа здійснює свою діяльність конспіративно та у вказаних технічних засобах можуть міститися дані з приводу протиправної діяльності;

- чорнові записи з приводу переоформлень транспортних засобів;

- грошові кошти, здобуті злочинним шляхом. (а.м.21)

04.01.2025 року було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_10 , а саме за адресою АДРЕСА_4 та вилучено

- системний блок комп`ютера Vinga з с/н 052D9180000547 (а.м.22-23).

Постановою старшого слідчого СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 05 січня 2025 року вищевказані речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024041650001377 від 25.07.2024 року та передані на зберігання до камери схову ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області. (а.м.25)

Згідно ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ст. 91 КПК України сама подія кримінального правопорушення підлягає доказуванню, яке полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Разом з тим, для досягнення дієвості кримінального провадження, положенням ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено застосування заходів забезпечення такого провадження. Як вбачається із п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, що заходом забезпечення кримінального провадження для досягнення його дієвості, є арешт майна.

Одним з таких заходів є саме арешт майна, що застосовується не тільки для тимчасового позбавлення підозрюваного та обвинуваченого можливості відчужувати певне майно, а й може являти собою заборону для іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь – яким чином таким майном та використовувати його.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

       2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Виходячи з інформації, викладеної у клопотанні, а також додаткових матеріалів, долучених слідчим, з урахуванням стадії досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що майно, питання арешту якого порушується слідчим, відповідає критеріям, зазначеним в статті 98 КПК України, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, могло зберегти сліди кримінального правопорушення, а також може бути використаним для встановлення фактів кримінального провадження.

У зв`язку з чим, з метою забезпечення збереження речових доказів, суддя вважає за необхідне накласти арешт на вказане майно.

При цьому, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для накладення арешту – з метою забезпечення збереження речових доказів для їх подальшого дослідження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 170-173, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні №12024041650001377 від 25.07.2024 року на речі, які були вилучені в ході обшуку від 05.01.2025 року за адресою: АДРЕСА_4 , а саме:

- системний блок комп`ютера Vinga з с/н 052D9180000547.

Заборонити здійснення будь-яких операцій пов`язаних із відчуженням вказаного майна, та заборонити інший особі розпоряджатись будь – яким чином та використовувати зазначено майно.

Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Суддя                                                                         ОСОБА_1