справа № 208/399/25

№ провадження 1-кс/208/281/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши заяву про самовідвід судді Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

До Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42015050000000140 від 21.03.2015, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення головуючого судді від 08.01.2025, головуючим суддею визначено ОСОБА_2 .

09.01.2025 суддя Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_2 подав заяву про самовідвід, оскільки він приймав участь у розгляді даного кримінального провадження в суді першої інстанції у складі колегії суддів Красноармійського міськрайонного суду Донецької області.

Заява про самовідвід судді Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_2 , згідно протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 09.01.2025, передана для розгляду судді Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_4

13.01.2025 суддя Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області подала заяву про самовідвід у зв`язку з тим, що ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18.01.2018 її було відведено від участі у даному кримінальному провадженні.

Ухвалою Заводського районного суду від 17.01.2025 суддю Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_4 відведено від участі у даному кримінальному провадженні.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 17.01.2025 заява про самовідвід судді Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_2 передана для розгляду судді Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 .

Мотивуючи заяву про самовідвід, суддя Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_2 вказав, що він приймав участь у розгляді даного кримінального провадження у суді першої інстанції у складі колегії суддів Красноармійського міськрайонного суду Донецької області під головуванням судді ОСОБА_5 . Під час розгляду даного кримінального провадження Красноармійським міськрайонним судом Донецької області було оголошено перерву для підготовки до судових дебатів, також прокурором погоджувалась позиція щодо можливої відмови від обвинувачення.

За наведених вище обставин суддя Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_2 прийшов до висновку про необхідність заявлення самовідводу у даному кримінальному провадженні.

В судове засідання учасники кримінального провадження не з`явились, були повідомлені належним чином.

Прокурором на адресу суду було надіслано заяву, про розгляд заяви про самовідвід судді без участі прокурора, щодо її вирішення поклався на розсуд суду.

Відповідно до приписів ч.4 ст.107 КПК України фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалась.

Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, та заяву судді Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_2 про самовідвід, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.21 КПК України, кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.

Згідно з ч. 2 ст. 344 КПК України питання про відвід вирішується судом згідно зі статтями 75-81 КПК України.

Так, ст. 75 КПК України встановлений перелік підстав для відводу слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні, а саме: слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно зі ст. 76 КПК України, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій. Крім того, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді касаційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або постанови суду касаційної інстанції.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду. Усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює.

Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що обставини, які б викликали сумніви в неупередженості судді ОСОБА_2 та у неможливості ухвалення суддею об`єктивного рішення у справі, не виявлені. Підстави щодо самовідводу, викладені в заяві судді ОСОБА_2 , не передбачені ст.ст. 75, 76 КПК України.

Суддя, заявляючи собі самовідвід в розгляді справи не посилався на неможливість ухвалення ним об`єктивного судового розгляду у справі.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви судді Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_2 про самовідвід у даному кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 75, 76, 81 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Залишити без задоволення заяву судді Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_2 про самовідвід у кримінальному провадженні №42015050000000140 від 21.03.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1