Справа 2331             Головуючий у 1 інстанції  Гладишева О.В.

 Категорія 5                               Доповідач Ювченко Л.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 квітня 2011 року апеляційний суд Донецької області у складі суддів:

Головуючої  : Ювченко Л.П.

Суддів: Постолової В.Г., Папоян В.Г.

При секретарі: Стібі Г.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Донецької міської ради на рішення Куйбишевського районного суду м.Донецька від 11 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Донецької міської ради, управління держкомзему у м.Донецьку про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2009 року  ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, Донецької міської ради,управління держкомзему у м.Донецьку про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Позов мотивовано тимё що 15.03.1994 року відповідачу ОСОБА_1 був виданий державний акт на землю серії ДН № 6-308 у Куйбишевському  районі по вул.Дубравній для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель площею 0,033га.

Державний акт виданий на підставі рішення Донецької міської ради народних депутатів за № 15/38 від 28.10.1992р. з додатком до нього.Згідно п.п.1 вказаного рішення зобов»язано громадян, які отримали земельні ділянки за цим рішенням, у двохмісячий термін здійснити відвід земельної ділянки в натурі та отримати у міськвиконкомі держаний акт на право приватної власності.

Відповідно до п. 4.2 цього рішення оформити в головному управлінні архітектури генеральний план забудови земельної ділянки та проект житлового будинку, та своєчасно вносити земельний податок.

На протязі 16 років позивачка ОСОБА_2 користується земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_1, оплачує податок, доглядає за земельною ділянкою, на земельній ділянці зростають зелені насадження вартістю 250 000грн

Тому просила державний акт на право приватної власності на  землю від 15.03.1994 року серії ДН № 6-308 виданий ОСОБА_1 визнати недійсним.

Рішенням Куйбишевського районного суду м.Донецька від 11 січня 2011 року позов задоволено.Визнано  державний акт на право приватної власності на землю від 15 березня 1994 року у Куйбишеському районі по вул.Дубравній для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель площею 0,033 га, виданий ОСОБА_1 недійсним.

В апеляційних скаргах ОСОБА_1 та Донецької міської ради ставиться питання про скасування рішення Кубишевського районного суду м.Донецька та ухвалення по справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що Донецька міська рада, як розпорядник землі на території міста Донецька, є заінтересованою особою у вилученні земельної ділянки. Тому тільки у Донецької міської ради є право та підстави щодо припинення права власності на земельну ділянку належну відповідачу ОСОБА_1

Позовні вимоги ОСОБА_2 не ґрунтуються на законі.Вона є власником земельної ділянки площею 0,0443 га по АДРЕСА_1.Та обставина, що позвичка протягом 16 років користується земельною ділянкою належною відповідачу ОСОБА_1 свідчить про порушення нею вимог ст. 116 Земельного кодексу України, якою встановлено, що право власності та право користування земельними ділянками виникає за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував вимоги ст. 125 Земельного кодексу України, якою передбачено, що право власності  та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідачем ОСОБА_1 дотримані вказані вимоги, він правомірно володіє земельною ділянкою на підставі рішення Донецької міської ради від 28.10 2010року та відповідно до наданого йому Державного акту.

Тоді як позивачка ОСОБА_2  на протязі 16 років користується земельною ділянкою належною ОСОБА_1, при цьому позивачка не має законних підстав для  користування цією земельною ділянкою.ЇЇ дії порушують вимоги ст.ст. 125-126 Земельного кодексу України.

Крім того, суд першої інстанції задовольнив позов ОСОБА_2 виходив з вимог ч.1 ст.119 Земельного Кодексу України враховуючи, що громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають права документів які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутись до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування.

При цьому суд першої інстанції не врахував, що зазначена норма стосується земельних ділянок із земель державної або комунальної власності ( не приватної) і здійснюється в порядку встановленому цим кодексом. При її застосуванні враховуються вимоги ст.121 Земельного кодексу України.

Прийнявши доводи позивачки ОСОБА_2, що вона оплачує земельний податок за ділянку належну відповідачу ОСОБА_1, суд не перевірив доводи відповідача про те, що він є інвалідом 2 групи і  не є платником земельного податку. А також не встановив, чи тягне за собою правові наслідки зазначена обставина при розгляді позову про  визнання недійсним державного акту на землю.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції  не врахував, доводи Донецької міської ради про те, що рішення Донецької міської ради народних депутатів від 28.10.1999р. № 15/38 було і є єдиною підставою для видачі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку. Суд першої інстанції, визнавши недійсним  державний акт на право приватної власності на землю виданий ОСОБА_1 не врахував, що рішення Донецької міської ради  про надання земельної ділянки ОСОБА_1 не скасоване, не оспорене і має законну силу.

Суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення  відповідно до вимог п.4 ст. 309 ЦПК України.

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Донецької міської ради підлягають задоволенню.

 Керуючись ст.ст. 307,309, 314,316 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

ВИРІШИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Донецької міської ради задовольнити.

Рішення Куйбишевського районного суду м.Донецька від 11 січня 2011 року скасувати.

Відмовити у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Донецької міської ради, управління держкомзему у м.Донецьку Донецької області про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

СУДДІ: