Справа №2-701/2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

1 8 липня 2007 року                                Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі/ головуючого - судді -             Костюкевича O.K.

при секретарі -                                       Олексюк Т.В.,

з участю позивача - ОСОБА_1,  представника позивача - ОСОБА_2,  відповідача - ОСОБА_3.,  представника відповідача - ОСОБА_4.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за  позовом  ОСОБА_1 до  ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації вартості частки квартири - спільної сумісної власності. -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації вартості частки квартири - спільної сумісної власності.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим,  що з відповідачем по справі перебував у зареєстрованому шлюбі з 05.06.1993 року. Рішенням Луцького міськрайонного суду від 15.09.2006 року шлюб розірвано. На підставі вищезазначеного рішення було видано свідоцтво про розірвання шлюбу від 12.10.2006 року.

Зазначає,  що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 18.05.2006 року № 193-1 на нього оформлена квартира АДРЕСА_1 в м.  Луцьку Волинської області,  яка є спільною сумісною власністю подружжя. Проте,  не може спільно користуватися із відповідачем вищезазначеною квартирою. Відповідач не бажає добровільно вирішити житлове питання. На пропозиції сплатити їй її частку в квартирі,  або самому отримати компенсацію,  щоб придбати інше житло,  остання не погоджується.

Просить суд виділити йому в натурі Уг частку з квартири АДРЕСА_1 в м.  Луцьку Волнської області.

Позивач ОСОБА_1. та його представник ОСОБА_2. в судовому засіданні позовні вимоги змінили. Просили суд стягнути з відповідача в користь позивача грошову компенсацію за Уг частку квартири АДРЕСА_1,  в м.  Луцьку Еіолинської областів сумі 154342 грн.

Відповідач ОСОБА_3. та її представник в судовому засіданні позов не визнали,  суду пояснили,  що позивачем по справі вищезазначена квартира приватизована незаконно. Крім цього,  суду пояснили,  що погоджуються сплатити компенсацію позивачу,  однак не в розмірі вартості визначеної експертизою,  а в розмірі паєнагромадження. Просили суд в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши думку сторін по справі,  дослідивши докази в справі,  суд прийшов до висновку,  що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 5) сторони зареєстрували шлюб 05.06.1993 року. Рішенням Луцького міськрайонного суду від 15.09.2006 року (а.с. 6) шлюб між ними розірвано. На підставі зазначеного рішення було видано свідоцтво про розірвання шлюбу від 12.10.2006 року (а.с. 7).

2

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 18.05.2006 року № 193-1 (а.с. 8) позивачу належить квартира АДРЕСА_1 в м.  Луцьку Волинської області. Дана кооперативна квартира є спільною сумісною власністю подружжя,  оскільки була набута під час шлюбу.

З пояснень позивача суд встановив,  що останній неодноразово звертався до відповідача із пропозиціями про сплату останній її частки квартири,  або отримання компенсації за свою частку на придбання іншого житла. Проте,  відповідач на пропозиції не погоджується.

Ч. 2  ст.  364 ЦК України зазначає,  якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу),  співвласник,  який бажає виділу,  має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів справи суд встановив,  що між співвласниками вищезазначеної квартири не було домовленості щодо нерівності часток,  а тому вони є рівними згідно  ст.  370 ЦК України.

З висновку за № 0055 від 27.02.2007 року (а.с. 42-50) суд встановив,  що поділ вищезазначеної квартири виходячи із варіанту рівності часток сторін в квартирі у співвідношенні 1/2 до 1/2 частини між співвласниками не можливий відповідно до вимог п.2.24 ДБН В.2.2-15-2005 „Житлові будинки".

Враховуючи те,  що поділ квартири АДРЕСА_1 в м.  Луцьку Волинської області згідно зазначеного висновку неможливий,  а тому суд вважає,  що позивач ОСОБА_1. має право на одержання грошової компенсації вартості його частки у вищезазначеній квартирі,  у зв"язку з цим позов слід задовольнити.

Судом не приймається до уваги пояснення відповідача про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача компенсації не в розмірі визначеному експертизою,  а в розмірі паєнагромадження,  оскільки вказане твердження суперечить вимогам закону,  щодо компенсації реальної вартості спільного майна подружжя.

З відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати по справі.

Керуючись  ст.   ст.  6,  10,  11,  58,  60,  213-215 ЦПК України,   ст.   ст.  364,  368,  370 ЦК України,  суд,  -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1,  в м. Луцьку Волинської області.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за 1/2 частку квартири за АДРЕСА_1 в м. Луцьку Волинської області в сумі 154342 грн. (сто п'ятдесят чотири тисячі триста сорок дві гривні).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 2447 грн. (дві тисячі чотириста сорок сім гривень) 42 коп. (сорок дві копійки).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у строк,  встановлений  ст.  294 ЦПК України,  рішення суду набирає законної сили після

3

закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.