Справа № 2-391/11р.

  З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

  13 жовтня 2011 року Великомихайлівський районний суд Одеської області в складі:

судді - Теренчук Н.С.,

при секретарі - Мелюх О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.В.Михайлівка цивільну справу по позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

  в с т а н о в и в:

  В липні 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що в березні 2008 року між ним та  ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно якого відповідач ОСОБА_2 отримав від нього грошові кошти в сумі 2500 доларів США, та зобов’язувався їх повернути через два тижні, що підтверджується його розпискою від березня 2008 року. У вказаний строк відповідач ОСОБА_2 борг не повернув та ухиляється від його повернення, тому позивач просить суд стягнути з відповідача борг за договором позики в сумі 19928,75грн. та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 1739,59 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00грн., державне мито у розмірі 217,22 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 5500,00 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 доповнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача борг за договором позики в сумі 19934,25грн. та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 1794,08 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00грн., державне мито у розмірі 217,22 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 5500,00 грн.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Згідно поштових повідомлень від 28.07.2011 року та 05.08.2011 року, адресат відмовився від одержання судових повісток. На підставі ч.8 ст.76 ЦПК України, особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Згідно з наявною в матеріалах справи розпискою, ОСОБА_2 взяв в борг 2500 доларів США  у ОСОБА_1 та зобов’язувавався повернути гроші через два тижні.

На день розгляду справи судом, сума позики позивачу не повернута, що свідчить про невиконання відповідачем умов договору.  

У відповідності до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж  суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.2 ст.1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Сума основного боргу становить 2500 доларів США, що за курсом НБУ на 13.10.2011 року складає 19934,25 грн.

Три проценти річних за три роки від простроченої суми становить 1794,08 грн. (19934,25*3%*3 роки), тобто загальна сума боргу становить 21728,33 грн.(19934,25+1794,08=21728,33 грн.).

 Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне заявлені позові вимоги ОСОБА_1 задовольнити та стягнути з відповідача ОСОБА_2 борг за договором позики між позикодавцем та  позичальником  в сумі  19934,25грн. та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 1794,08 грн.

В порядку ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 державне мито у розмірі 217,22 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00грн. на користь ОСОБА_1.

Також, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовниг вимог в частині стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 5500 грн., в зв'язку з тим, що вони не підтверджені документально.

Керуючись ст.ст.10, 11,209,212, 214,215,224-226 ЦПК України, ст.ст.1046, ч.2, 1047,  ЦК України,

  В и р і ш и в:

  Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, зареєстрованого за адресою: с. Гребеники Великомихайлівського району Одеської області, на користь ОСОБА_1 борг в сумі 19934,25грн. та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 1794,08 грн., а всього 21728,33 грн. за договором позики укладеним між позикодавцем ОСОБА_1 та позичальником ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00грн., державне мито у розмірі 217,22 грн. на користь ОСОБА_1.

В іншій частині позовниг вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення  10-ти денного строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте Великомихайлівським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

  Суддя:                                                                                                                                  Н.С. Теренчук